Міжнародні проекти

Проекти програми «Темпус»

Однією з найрезультативніших програм Європейського Співтовариства, розроблених для сприяння реформам у сфері вищої освіти в країнах-партнерах, стала програма TEMPUS (Trans-European Mobility Partnership Scheme for University Studies). Програма TEMPUS сприяє розвитку в цих країнах систем вищої освіти шляхом максимально збалансованого співробітництва із партнерами з країн ЄС.

TEMPUS є програмою малих ґрантів, що передбачає надання фінансування до 500 000 євро. Відбір проектів здійснюється на основі оцінювання їхньої академічної і технічної якості згідно з національними пріоритетами, які щорічно визначаються Міністерствами освіти відповідних партнерських країн.

Одним з найактивніших українських учасників програми TEMPUS виступає Запорізький національний університет. Участь у програмних проектах не лише сприяє розвитку наукового потенціалу університету, підвищенню якості освіти, адміністрування, але й виступає додатковим джерелом фінансування наукової й освітянської діяльності навчального закладу.

Так, успішно продовжує роботу Реґіональний Центр MBA-ІT, створений восени 2006 року за результатами участі ЗНУ в проекті „TEMPUS: Магістр із ділового адміністрування та інформаційних технологій”. Про високий рівень визнання напрацьованого досвіду свідчить видання колективом Центру двох підручників під грифом Міністерства освіти й науки України: „Інформаційні системи в менеджменті” та „Інформаційні системи в управлінні підприємством”.

Відзначимо, що після завершення проекту Реґіональний центр MBA-IT під керівництвом Наталії Коваленко повністю довів свою рентабельність. Наразі на базі Реґіонального центру за кредитно-модульною програмою здійснюється високоякісна підготовка кваліфікованих кадрів за міжнародними стандартами – відповідно сертифікованих магістрів ділового адміністрування. У 2008 році захист магістерських робіт проходитиме у Вищій школі менеджменту м. Лігнице (Польща), яка є партнером Запорізького національного університету за цим проектом.

Як відомо, однією з основних вимог до країн-учасниць Болонської угоди є застосування в галузі вищої освіти європейської системи трансферу кредитів (ECTS-ЄСТК) – моделі, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць. Серед найвагоміших переваг ЄСТК можна виділити такі:

• викладачі університетів отримують підставу для перезарахування результатів навчання студента, які останній здобув за кордоном;

• студенти отримують гарантію, що результати їх навчання за кордоном будуть визнані на батьківщині;

• академічні вимоги різних вищих навчальних закладів стають більш наочними;

• принципова переробка національних систем оцінювання знань не вважається обов’язковою.

Усі академічні досягнення (лекції, семінари, заліки, екзамени тощо) студента, який брав участь в ЄСТК, повністю зараховуються та взаємно визнаються інституціями ЄСТК на період дії поміж ними відповідної угоди.

Iз впровадженням принципів Болонського процесу українські вищі навчальні заклади зіткнулися з численними технічними труднощами адаптації концепції ЄСТК до існуючої освітньої системи. Виникла нагальна потреба в методичному й організаційному забезпеченні процесу: розробці методичних рекомендацій щодо впровадження кредитно-модульної системи в Україні, наданні консультаційної допомоги, організації заходів з інформативно-методичного навчання. Усвідомлюючи важливість обміну досвідом з європейськими партнерами, що сприятиме оперативному впровадженню кредитно-модульної системи на українських теренах, консорціум українських університетів, у тому числі й ЗНУ, подав колективну заявку на фінансування Європейською Комісією проекту TEMPUS Tacis „Всеукраїнська мережа реґіональних консультаційних центрів з європейської кредитно-модульної системи”. Метою проекту є створення й організація практичної діяльності реґіональних консультаційних центрів ЄСТК у реґіонах України на базі провідних університетів. Беручи активну участь у розробці механізму поєднання національної системи оцінювання знань та європейської системи ЄСТК, створені центри мають сприяти процесу реформування та модернізації системи вищої освіти України для забезпечення її відповідності ключовим вимогам Болонської декларації.

На виконання завдань, поставлених перед учасниками проекту, наказом ректора №313 від 07.05.2007 на базі Запорізького національного університету було створено Реґіональний консультаційний центр ЄСТК. Пріоритетними напрямками діяльності Центру є:

• вивчення системи оцінювання академічних досягнень студентів вищих навчальних закладів країн Болонської конвенції;

• налагодження системи обміну інформацією про зміст освітньої діяльності з українськими та зарубіжними партнерами ЗНУ;

• розробка положень та методичного і документаційного супроводження кредитно-модульної системи;

• вдосконалення критеріїв оцінювання академічних досягнень студентів;

• надання консультаційних послуг викладачам та студентам ЗНУ з питань впровадження кредитно-модульної системи;

• надання консультаційних послуг іншим вищим навчальним закладам з питань впровадження кредитно-модульної системи у реґіоні;

• проведення семінарів з питань ЄСТК для викладачів та студентів ЗНУ та інших вищих навчальних закладів;

• організація інформаційно-методичного навчання з питань кредитно-модульної системи у вищій освіті та обміну досвідом по реалізації кредитно-модульної системи з українськими та зарубіжними партнерами;

• участь у проектах для отримання ґрантів в рамках міжнародних програм, пов’язаних з Болонським процесом.

Про високий професійний рівень співробітників Центру свідчить їхня участь у двох міжнародних конференціях з питань ЄСТК у м. Дніпропетровську (березень 2007 р.) та у м. Сімферополь (червень 2007 р.), а також схвальні відгуки керівників Міністерства освіти і науки України. Протягом року колективом Центру були підготовлені до друку пропозиції Міністерству освіти й науки України стосовно проблемних питань організації навчального процесу за кредитно-модульною системою, забезпечення її організаційно-правових засад, документаційного супроводу тощо. В Центрі також регулярно проводяться наради й зустрічі учасників проекту „Всеукраїнська мережа реґіональних консультаційних центрів з кредитно-модульної системи” із заступниками деканів з навчальної роботи та координаторами з кредитно-модульної системи на факультетах.

На знімку: працівники Регіонального консультаційного центру ЄСТК при ЗНУ на установчій конференції за проектом «ТЕМПУС» у Дніпропетровську

Створення при Запорізькому національному університеті реґіонального консультаційного центру ЄСТК є важливим кроком до розвитку університетської інфраструктури європейського зразку, кожний сегмент якої сприяє підвищенню такого важливого показнику інтеграції до Болонського процесу, як академічна мобільність студента.

Академічна мобільність студента — це можливість упродовж періоду навчання провчитись один або більше семестрів в іншому вищому навчальному закладі, де готують фахівців з цієї ж спеціальності із зарахуванням дисциплін (кредитів) та періодів навчання; ефективніше розвивати інтелектуальний потенціал, оскільки студент може самостійно обирати навчальний заклад, курси, предмети.

Запорізький національний університет як один з провідних освітніх, наукових і культурних осередків країни докладає значних зусиль для надання європейського рівня кваліфікації своїм студентам, у тому числі шляхом забезпечення їхньої участі в міжнародних програмах академічного обміну. Так, у 2007 році 60 студентів ЗНУ відвідали зарубіжні країни з метою участі у міжнародних конференціях, проходження практики, стажування та навчання.

До перспективних напрацювань на 2008 рік слід віднести участь університету у наступному міжнародному проекті TEMPUS „Розвиток стратегії міжнародної мобільності українських студентів з використанням можливостей ЄСТК”.

Робота за проектом здійснюється за трьома основними напрямками:

• проведення Студентських Днів із презентаціями міжнародних програм академічного обміну для студентів кожного з університетів;

• інформаційне забезпечення проекту: написання й розповсюдження щомісячних бюлетенів (Newsletters), створення веб-сайту;

• збір інформації та публікація інформаційного довідника з міжнародної мобільності для студентів (Mobility Guide).

Загальноукраїнську наукову координацію проекту здійснює Запорізький національний університет; адміністративними координаторами виступають Дрезденський технічний університет (Німеччина) та Університет Роскільде (Данія). Загальний бюджет проекту – 157 895, 00 Євро, з яких 95% складає ґрант Європейського Союзу, а 5% сплачується членами консорціуму.

У жовтні 2007 року на базі ЗНУ відбулася установча зустріч, у якій взяли участь представники всіх університетів-членів консорціуму, у тому числі гості з Дрездену й Роскільде пані Мар’яна Станчева та Франк Безенберг. Вкрай важливо, що серед запрошених до участі були не лише представники керівного й професорсько-викладацького складу університетів-партнерів, але й цільова аудиторія проекту - студентський актив. На студентській конференції, що проводилася в рамках установчої зустрічі, координатори проекту ознайомили представників органів студентського самоврядування з метою та засадами проекту і висловили надію на подальше плідне співробітництво.

На виконання плану дій, затвердженого під час зустрічі, у листопаді 2007 року в університеті були проведені перші Студентські дні. Під час заходу студенти ЗНУ мали можливість дізнатися про умови участі у програмах Німецької служби академічних обмінів DAAD безпосередньо від представника цієї організації, пані Дагмар Венцель. Зауважимо, що серед молодої наукової еліти ЗНУ чимало стипендіатів DAAD: так, лише у 2007 році право пройти стажування у вищих навчальних закладах Німеччини вибороли три студентки факультету іноземної філології.

Після офіційної презентації програм DAAD всі бажаючі спробували сили у тестуванні з німецької мови і отримати консультацію по заповненню аплікаційних форм для участі у програмах.

Варто відзначити, що цього року всі студенти ЗНУ можуть оформити міжнародний студентський квиток ISIC безпосередньо у власному навчальному закладі. Цей загальнопоширений серед світового студенства документ значно полегшує участь власника у процесах мобільності, дозволяючи користуватися численими знижками на залізничні, автобусні й авіаційні квитки, квитки до музеїв, кінотеатрів тощо у багатьох країнах світу.

Матеріали, зібрані робочою групою „Темпус-DSSIM” під час моніторингу Студентських Днів у ЗНУ, увійдуть до загальноукраїнського довідника з питань студентської мобільності – Mobility Guide.

Проекти NATO, INTAS, VII Рамкова Програма ЄС

Послідовна інтеграція України в європейський науково-дослідницький простір є одним із ключових пріоритетів зовнішньої політики держави, важливим компонентом євроінтеграції як стратегії економічного й соціального розвитку. Розширення ЄС, впровадження політики „нового сусідства” забезпечують українським науковцям широкі можливості участі в європейських науково-дослідних схемах.

Участь у науково-дослідних проектах, ініційованих міжнародними організаціями й фондами або на двосторонніх засадах з країнами ЄС, є, безперечно, корисним досвідом для українських ВНЗ, оскільки:

• забезпечує їх кваліфікованими науковими кадрами;

• вирішує певною мірою проблему матеріального забезпечення. При цьому університет поступово переходить від безперспективної в умовах ринкової економіки моделі чистого споживання на фандрайзингову модель розвитку;

• сприяє створенню власної матеріально-технічної бази (на якій згодом можливе проведення власних досліджень);

• об’єктивізує погляд на науковий потенціал університету, що допомагає визначитися з пріоритетами подальшого розвитку.

Осягнення вище перерахованих моментів пояснює той факт, що, порівняно з минулими роками, кількість українських університетів-учасників міжнародних дослідницьких програм суттєво збільшилася. Відчутно змінився і формат участі: все частіше українські університети фігурують у проектах як рівноправні члени наукового консорціуму чи навіть виконують функції координаторів. Так, у 2007-2008 році Запорізький національний університет виступає науковим координатором одного з міжнародних проектів TEMPUS, а декан факультету фізичного виховання ЗНУ проф. М.В.Маліков є членом Координаційної ради міжнародного проекту «Європейські мережі шкіл сприяння здоров’ю».

Серед проблем загального плану, з якими стикається український університет як суб’єкт загальноєвропейського наукового процесу, можна виділити такі:

• проблеми, що виникають у правовому полі, через недосконалість законодавства (експорт та імпорт обладнання, інноваційних технологій, захист авторських прав тощо);

• невідповідність матеріально-технічної бази українських університетів європейським стандартам, через що участь у міжнародних проектах перетворюється швидше на експорт «мізків», кадрів, ніж технологій;

• недостатня поінформованість науковців щодо можливостей і шляхів залучення до європейських дослідницьких схем. Діяльність існуючих інформаційних служб часто обмежується ретрансляцією офіційних відомостей, які можна отримати з відкритих джерел, у той час як науковцям бракує саме консультаційної підтримки. Існує нагальна потреба в обміні досвідом написання й оформлення проектів між робочими групами науково-дослідних секторів українських університетів, у поширенні практики залучення університетів-партнерів до створюваних консорціумів тощо.

• недосконалий рівень володіння іноземною мовою у науковців негуманітарних напрямів, чим зумовлена певна інертність, замкненість наукових кіл.

Запорізький національний університет, як один із найактивніших учасників міжнародних проектів, накопичив цінний досвід вирішення поставлених вище проблем за рахунок внутрішніх ресурсів університету. Всіляко заохочуючи науковців до закордонних стажувань (наприклад, співробітники біологічного факультету ЗНУ тривалий час працювали у лабораторіях університету м. Туксон (Арізона, США), в Інституті біорізноманіття м. Валенсія (Іспанія) тощо), університет водночас стимулює відкриття на власній базі дослідницьких структурних підрозділів, розвиваючи ті напрямки, що за наявності вагомого практичного результату не потребують великих інвестицій.

Так, у межах україно-німецько-норвезького проекту «Навчаємось і працюємо разом» при університеті створено лікувальну амбулаторію для дітей з особливими потребами, на базі якої фахівцями факультету соціальної педагогіки й психології напрацьовується багатий дослідницький матеріал. Лише за останні два роки запорізькими науковцями було розроблено навчальний курс „Музична терапія”, створено й видано українською та німецькою мовами посібники й підручники для батьків дітей з особливими потребами.

Результати наукової роботи колективу інформаційно-консультаційного ресурсного центру для працівників соціальної сфери, відкритого при університеті за підтримки Уряду Швейцарії і Дитячого Християнського фонду, відбито в численних публікаціях у вітчизняних і зарубіжних фахових виданнях, а також у посібнику «Соціальна робота в Україні», рекомендованому МОН для студентів вищих навчальних закладів. Інноваційні технології, розроблені запорізькими фахівцями, презентовано в 6 модулях, які широко використовуться для тренінгу мобільно-консультаційних груп у закладах Великої Британії, Канади, Швейцарії, Росії.

Плідні наукові дослідження проводяться і на базі створеного в межах проекту TEMPUS Реґіонального центру MBA-IT. Про високий рівень визнання напрацьованого досвіду свідчить значна кількість публікацій, а також видання колективом Центру двох підручників під грифом Міністерства освіти й науки України: „Інформаційні системи в менеджменті” та „Інформаційні системи в управлінні підприємством”.

Для подолання мовного бар’єру у Французькому лінгвістичному центрі, відкритому на факультеті іноземної філології ЗНУ за підтримки Посольства Франції, функціонують спеціалізовані мовні курси для викладачів точних і природничих наук; організовано навчання співробітників на пільгових умовах на курсах англійської та німецької (у регіональній філії Гете-Інституту при ЗНУ) мов.

Створена інфраструктура наближає ЗНУ до навчальних закладів європейського рівня, що зазвичай позиціонують себе не лише як вища школа та центр фундаментальних і прикладних досліджень, але й як складна багатофункціональна структура, що поєднує в собі освітню, наукову, інноваційну діяльність і робить реальний внесок у соціально-економічний розвиток країни.

INTAS

Обмін ученими: У 2005-2007 роках фахівці біологічного факультету ЗНУ працювали в контрольній лабораторії загальної екології Департаменту біорозмаїття (м. Софія, Болгарія) та в Інституті біорізноманіття та еволюційної біології (м. Валенсія, Іспанія).

Обмін науковою і технічною інформацією та документацією: 9 публікацій за проектом у фахових зарубіжних виданнях; побудовано веб-базу даних щодо паразитів кефалевих риб Світового океану; виявлено 11 нових для науки видів та 1 новий рід паразитів кефалей

у досліджених акваторіях.

Розробка та виконання спільних науково-дослідних програм: проект «Оцінка ефекту інвазійного виду на локальні угрупування кефалей у Середземномор’ї: вивчення угрупувань паразитів» - спільно з Департаментом біорозмаїття (м. Софія, Болгарія) та Інститутом біорізноманіття та еволюційної біології (м. Валенсія, Іспанія).

Загальний обсяг фінансування: 149.000, 00 євро;

Обсяг фінансування для ЗНУ: 53.000, 00 євро;

Джерело фінансування: грант від Європейської комісії.

Інше: у рамках співробітництва за проектом Запорізький національний університет отримав сучасне обладнання для проведення спеціалізованих досліджень.

Результативність виконання поставлених завдань:

Проведено масштабні таксономічні дослідження паразитів кефалевих риб Середземноморського басейну та Японського моря. Використовуючи молекулярний, ультраструктурний та мультиваріаційний аналіз, описано 11 нових для науки видів паразитів кефалей та 1 рід. Проведено таксономічні ревізії трьох родів паразитів кефалевих. Аналіз порівняльного матеріалу, зібраного з використанням штучних нейронних сіток, дозволив дійти висновку, що паразитарний гніт на піленгаса в реґіоні акліматизації значно нижчий, аніж на негативних кефалевих хазяїв. Ці відмінності проявлялися значно сильніше, ніж вплив інших екологічних факторів на паразитарні угрупування кефалей.

На знімку: декан біологічного факультету проф. Л.О. Омельянчик вітає координатора проекту з боку Іспанії пана Х.-А. Бальбуену

На прикладі кількох ключових систем паразит-хазяїн досліджено вплив інтродукції піленгаса на популяційну динаміку паразитів із використанням математичних моделей. Встановлено, що інтродукована в Азово-Черноморський реґіон кефаль-піленгас відіграє ключову роль у передачі й підтриманні високої чисельності нативного виду акантоцефал в цьому реґіоні. Порівняння зараженості акантоцефалами в період до та після введення піленгаса в реґіон показало, що останнє призвело до збільшення рівня інфекції.

При дослідженні паразитарної системи моногенеї Solostamenides встановлено, що цей екопаразит завезений у Чорне та Азовське моря з Далекого Сходу разом із його типовим хазяїном-піленгасом. На сучасному етапі новий хазяїн-лобань відіграє ключову роль у підтриманні зараженості цієї моногенеї в Азово-Чорноморському реґіоні і зможе підтримувати її, навіть якщо популяція піленгаса опиниться в депресивному стані. Прогнозується, що подальше розширення ареалу розповсюдження піленгаса до Західного Середземномор’я буде сприяти колонізації Solostamenides лобаня в нових областях.

Побудовано веб-базу даних щодо паразитів кефалевих риб Світового океану (Mullpar database). Розроблено протокол паразитологічного дослідження кефалевих риб для уніфікації збору матеріалу, що проводиться за проектом; знято короткометражний навчальний науково-популярний фільм. Вперше зроблена спроба оцінити вплив інтродукованого виду на оточуюче середовище з використанням для моніторингу змін в екосистемах паразитарні угрупування.

NATO: до безпеки через науку

Обмін ученими: у 2005-2007 роках фахівці біологічного факультету, учасники науково-дослідних проектів під егідою НАТО, працювали в Центрі біологічних досліджень м. Туксон, штат Арізона (США) та Інституту біорізноманіття та еволюційної біології м. Валенсія (Іспанія).

Обмін науковою і технічною інформацією та документацією: 19 публікацій за результатами проектів у фахових зарубіжних виданнях; створено електронну базу даних «Україна-НАТО» (у складі електронного каталогу Наукової бібліотеки ЗНУ), яка є результатом аналітичної обробки понад 500 найменувань періодичних видань, книг та документів і має простий і зручний інтерфейс користувача.

Розробка та виконання спільних науково-дослідних програм: у рамках проекту НАТО «До безпеки через науку» впроваджено такі довгострокові проекти:

• «Управління популяціями великих хижих риб від економічно важливих видів до інвазійних, збиткових для господарства» - спільно з Центром біологічних досліджень у м. Туксон (штат Арізона, США);

• «Паразити як індикатори здоров’я екосистеми» - спільно з Інститутом біорізноманіття та еволюційної біології (м. Валенсія, Іспанія). Проект презентовано на засіданні ради експертів НАТО в Брюсселі 15 травня 2007 р.

Створення спільних технологічних парків, лабораторій, центрів: Підготовча робота для створення Регіонального консультаційного центру з питань євроатлантичної інтеграції при ЗНУ.

Загальний обсяг фінансування: 299.870 євро;

Обсяг фінансування для ЗНУ: 84.950 євро;

Джерело фінансування: грант від НАТО, софінансування від МОН України в рамках д/б теми: 40 000 грн. на рік.

Інше:

• у 2006 році проведено круглий стіл «Стан та перспективи співробітництва Україна – НАТО» за активної участі студентів гуманітарних спеціальностей;

• у 2006 році проведено міжнародний семінар «Європейське покликання України – шляхи реалізації»;

• протягом 2005-2007 років - серія тематичних книжкових виставок «Україна – НАТО: розмаїття культур», «Європейській вибір України», «Інформаційні та освітні аспекти співпраці Україна – НАТО» та ін., загальна мета яких – протидія агресивній політичній риториці навколо питання євроатлантичної інтеграції;

• у 2006 році оформлено постійно працюючий інформаційний стенд «Україна – НАТО»;

• протягом 2005-2007 років студентами факультету соціології і соціального управління проводилися моніторинги громадської думки щодо євроатлантичної інтеграції, у ході яких визначаються фактори впливу на формування ставлення суспільства до проблеми;

• у 2007 році представники ЗНУ брали участь в інтерактивному семінарі «Роль вищої школи у впровадженні моделі євроатлантичної інтеграції України», м. Київ.

Результативність виконання поставлених завдань: За результатами роботи визначено найбільш ефективні заходи для покращення експлуатації та охорони популяції щуки у водосховищах Дніпра. Визначено особливості біології та промислового використання щуки у водосховищах Дніпра та запропоновано ряд заходів, спрямованих на оптимізацію використання цього виду.

Запропоновано припинити промислове та аматорське вилучення щуки на Каховському водосховищі протягом наступних 3-х років. Зроблено висновки про необхідність введення заборони на промисел у районах нересту щуки раніше загальної заборони на промисел з 1 березня по 1 квітня. З’ясовано, що обсяги вилучення щуки рибалками-аматорами в 1,3 разу більше від загального промислового лову, інформацію про що можна використовувати для розрахунку лімітів промислового вилучення щуки на Каховському водосховищі.

VII Рамкова Програма ЄС

Оцінюючи перспективи наукових досліджень українських інституцій у контексті європейського виміру, слід враховувати проблему конкурентоспроможності європейської науки. Як відомо, у порівнянні з США, розвиток окремих наукових напрямів у Європі є недостатнім, це пов’язано з недостатнім фінансуванням, фрагментарними природними умовами, недостатнім стимулюванням та використанням результатів досліджень. Створений з метою вирішення поставлених проблем загальноєвропейський дослідницький простір включає:

• “внутрішній ринок” досліджень — простір вільного обміну знаннями, дослідниками і технологіями з метою підвищення співпраці, стимуляції конкуренції та кращого використання ресурсів;

• реструктуризацію європейських дослідницьких установ;

• розвиток європейських дослідницьких координаційних організацій.

Для сприяння розвитку окремих наукових напрямків Євросоюзом фінансуються так звані Рамкові програми, що дозволяють об’єднувати зусилля і потенціал кількох організацій і спрямовані на підвищення науково-технічного рівня досліджень і сприяння впровадженню інноваційних технологій. Проекти Рамкових програм повинні бути міжнаціональними і включати кількох партнерів. Починаючи з Шостої рамкової програми, участь у них може брати будь-яка країна світу. Партнерами можуть бути дослідницькі інститути, університети, індустріальні об’єднання, окремі дослідники. Таке суттєве розсунення кордонів робить Рамкові програми надзвичайно перспективними для української науки.

Починаючи з 2008 року, Запорізький національний університет планує значно інтенсифікувати свою участь у Сьомій Рамковій програмі ЄС. Протягом 2005-2007 років фахівці ЗНУ як експерти неодноразово залучалися до оцінки поданих на конкурси Шостої Рамкової програми проектів, напрацьовуючи цінний досвід підготовки й підвищення конкурентоспроможності власних дослідницьких ініціатив. Так, представники ЗНУ брали участь як експерти в роботі семінару Європейської комісії, присвяченому початку Сьомої рамкової програми (м. Люксембург), у експертизі міжнародного проекту MUSING (м. Брюссель, Бельгія; м. Піза, Італія), в експертизі заявок за тематичною програмою (м. Брюссель, Бельгія), у експертизі міжнародного проекту “Information Society Technologies” (м. Інсбрук, Австрія), у засіданні міжнародної експертної ради (м. Мюнхен, Німеччина); на нараді з моніторингу проекту PSI (м. Мюнхен, Німеччина).

Наразі на розгляд Європейської Комісії подано такі передзаявки від ЗНУ за перспективними й актуальними для української науки напрямками:

• у межах напрямку «Харчування, сільське господарство та біотехнології» – проекти за темами «Використання масляних лектінів льону як маркера сталості», «Дикі види рослин як джерело цінних жирних кислот у насінні», «Розмноження генетичної мінливості крізь змушений мутагенезі Lunaria annual”, «Експрес-метод тестування якості молочних продуктів»;

• у межах напрямку «Екологія і кліматичні зміни» - проект за темою «Пил як тест-система оцінки забруднення повітря»;

• у межах напрямку «Людина і здоров’я» – проект за темою «Експрес-діагностика функціонального стану спортсменок».

Дві передзаявки від факультету соціології та управління за напрямками «Соціо-економічні та гуманітарні науки» знаходяться на розгляді в Національному інформаційному центрі зі співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій.

Протягом 2005-2007 років у Запорізькому національному університеті за участі Регіонального інформаційного пункту НІП України зі співробітництва з ЄС постійно проводяться презентації, семінари-тренінги та консультації з питань участі у Рамкових програмах ЄС.

Фандрайзинг

Вагомою складовою успішності інтеграції України до європейського та світового освітнього простору є розвиток фандрайзингової діяльності, зокрема, у сфері вищої освіти.

Термін „фандрайзинг” походить від англійського fund – „кошти“ і raise – „залучення, підвищення”. Згідно з класичним визначенням, фандрайзинг – це пошук або залучення спонсорських коштів для реалізації соціальних проектів, програм, акцій або для підтримки соціально важливих організацій. При цьому закладений у фандрайзингових схемах елемент співробітництва дозволяє державним установам відійти від неефективної схеми „чистого споживання”, а отже, полегшує процес адаптації бюджетних структур до ринкових умов.

У галузі вищої освіти фандрайзинг розуміється перш за все як залучення університетами додаткових позабюджетних коштів зі сторонніх джерел для реалізації некомерційних проектів, спрямованих на подальший розвиток навчального закладу.

Виручені від фандрайзингу кошти можна використовувати для оновлення технічної бази університету, для створення нових навчальних програм, курсів, спеціальностей, для підвищення професійного рівня науковців, викладачів, для проведення наукових або суспільних заходів, що сприятиме розширенню сфери університетського впливу на громаду взагалі. За умов ефективної й чіткої взаємодії всіх учасників процесу університетський фандрайзинг дозволяє навчальному закладу збільшити фінансування в середньому на третину від загального обсягу бюджету.

Серед основних форм фандрайзингу можна визначити чотири головні форми:

• ґрантовий фандрайзинг (одержання цільового фінансування в рамках усталених науково-освітніх програм);

• благодійницький фандрайзинг (одержання разової підтримки від благодійних фундацій, бізнесових структур, фізичних осіб);

• внутрішньоуніверситетський фандрайзинг (впровадження нових платних послуг для студентів та співробітників, продаж на території університету різних товарів, у тому числі з символікою університету);

• співробітництво з органами державної влади, промисловими підприємствами, фірмами тощо (використання наукового потенціалу ВНЗ для виконання завдань держустанов або приватних підприємств).

Враховуючи актуальність проблеми розвитку фандрайзингової діяльності в українських ВНЗ, консорціум українських та європейських університетів за ініціативи Освітньої агенції „АГНОС” та Інституту підприємництва і сучасних технологій подав колективну заявку на фінансування Європейською Комісією проекту TEMPUS Tacis “Європейський досвід ведення університетського фандрайзингу для України”. Основна мета проекту – посилення стабільного розвитку українських університетів шляхом створення професійних фандрайзингових центрів та інтенсивної підготовки відповідних кадрів шляхом вивчення європейського досвіду в галузі університетського фандрайзингу.

До складу консорціуму увійшли:

• Дрезденський технічний університет (Німеччина);

• Університетський Фонд міжнародних іспано-українських проектів „Proyectos E-U” (Iспанія);

• Київський національний університет будівництва та архітектури;

• Вінницький національний технічний університет;

• Волинський інститут економіки та менеджменту;

• Запорізький національний університет;

• Запорізький національний технічний університет;

• Національний авіаційний університет;

• Інститут підприємництва та сучасних технологій;

• Агенція освіти „АГНОС”.

Проект “Європейський досвід ведення університетського фандрайзингу для України” був поданий на розгляд Європейської комісії в жовтні 2005 року і успішно подолав конкурсний відбір, про що було оголошено у квітні 2006 року. Відтоді почалася його реалізація за активної участі Запорізького національного університету.

Під час чотириденного візиту до Технічного університету Дрездена керівники вищих навчальних закладів України, у тому числі й ректор ЗНУ проф. С.М.Тимченко, ознайомилися з такими аспектами концепції університетського фандрайзингу, як співробітництво з промисловістю, патентна справа, організація студентських фестивалів, підготовка та реалізація міжнародних проектів тощо. За результатами візиту було проведено круглий стіл, присвячений обговоренню оптимальних фандрайзингових схем для застосування в Україні.

На знімку: зустріч представників Технічного університету м. Дрезден з ректором ЗНУ проф. С.М. Тимченком

Для облаштування Центру фандрайзингу була проведена закупівля обладнання на суму більш ніж 30 000 грн. Персонал Центру пройшов двотижневий тренінг на базі європейських установ-партнерів у Дрездені (Німеччина) та Кордові (Іспанія) з метою отримання знань та навичок, необхідних для ведення фандрайзингової діяльності в ЗНУ.

Одночасно з перепідготовкою професійних кадрів розпочалася робота над створенням контекстно-пошукової бази даних, де міститься інформація про міжнародні проекти, ґранти, програми тощо.

У вересні 2007 року при Запорізькому національному університеті був створений Центр фандрайзингу, провідним напрямком діяльності якого є пошук та залучення додаткового фінансування з третіх джерел. Функціонування Центру регламентується короткостроковим річним і стратегічним п’ятирічним планами. Поставлена мета реалізується крізь вирішення наступних завдань:

• супровід проектів у межах програми ТЕМПУС;

• інформаційно-ознайомча робота з популяризації фандрайзингу на кафедрах та у структурних підрозділах університету;

• вивчення сфер діяльності, потреб і можливостей викладачів і студентів університету в ракурсі участі в міжнародних проектах;

• надання консультаційних послуг викладачам та студентам з питань написання й подання аплікаційних форм за діючими міжнародними академічними програмами;

• надання перекладацьких послуг;

• облік матеріальних надходжень у рамках міжнародних проектів.

За результатами проведеної роботи учасниками консорціуму було видано методичний посібник „Фандрайзинг: нові можливості для університетів. Сучасний європейський та український досвід впровадження” (Київ, 2007), що містить базові відомості про фандрайзинг, аналіз відповідного досвіду європейських університетів, зразки нормативних документів та рекомендації щодо впровадження фандрайзингової діяльності на українських теренах.