В цьому році у Геннадія Миколайовича, можна сказати, подвійний ювілей: 25 років навчально-науковій лабораторії археологічних досліджень ЗНУ та 60 – її керівникові. Майже половина свідомого життя присвячена улюбленій справі.
Вже шість років поспіль аспірант кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін Сергій Телюпа бере участь в археологічних розкопках: від першого курсу, коли проходив літню практику, і дотепер, коли вже став аспірантом, не зраджує цій традиції. Восени минулого та навесні поточного року Сергій у складі групи лабораторії археологічних досліджень ЗНУ займався вивченням курганів Хортицького житлового масиву. За цей час встигли розкопати загалом п’ять курганів різної доби. Найбагатшим на знахідки виявився курган № 2: два поховання епохи бронзи та (за попередньою версією) ранньоскіфське VI-V ст. до н.е. Перед тим були експедиції до Чернігова – на розкопки слов’яно-варязького городища. Цікавим, захопливим,
невгамовним життям Сергій, як і багато його колег з факультету, завдячує такому ж як вони невгамовному й закоханому у свою справу керівникові археологічної лабораторії доценту кафедри історії України ЗНУ Геннадію Тощеву.
Останні розкопки завершилися, проте робота з матеріалом тільки розпочинається. Як зазначив Геннадій Тощев, подальші дослідження будуть проводитися спеціалістами з Києва та Одеси – це антропологічний, остеологічний, радіовуглецевий аналіз С-14 тощо. В лабораторії на цей час вже працює над вивченням кісток антрополог – науковий співробітник Інституту археології НАНУ Людмила Литвинова. Завершальним етапом стане написання археологічного звіту та підготовка матеріалу для публікацій у наукових збірках та монографіях.
Сьогодні головним напрямком діяльності археологічної лабораторії є проведення
охоронних досліджень у Запорізькій та сусідніх областях, реконструкція давньої історії краю за даними археології. А починалося все чверть століття тому майже на порожньому місці.
Геннадій Миколайович зі своєю супругою Світланою Андрух працювали на той час в Одесі. Уродженець м. Пологи, у 1973 pоці він закінчив Одеський державний університет, працював вчителем історії. Через три роки перейшов на роботу у створений в Одесі відділ археології Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології АН України. Тут багато років працював разом зі Світланою Іванівною в археологічних експедиціях на півдні України та у Молдові, захистив кандидатську дисертацію.
На той час у Запорізькому державному університеті працював над своєю першою монографією доцент Федір Турченко. Книжку до друку готувала працівник видавництва Світлана Андрух. Так відбулося знайомство майбутніх колег. 
На запрошення ректора ЗДУ В’ячеслава Толока подружжя переїхало до Запоріжжя. Тоді спеціалістів широкого профілю з археології в університеті ще не було. Створювати спеціалізовану лабораторію Геннадію Миколайовичу довелося самостійно. Спочатку були дослідження курганів за госпдоговірними темами у Криму (Коктебель). Восени 1986 року почалися роботи у Запорізькому регіоні:
- Ми проводили розвідки місцевості у різних районах області: ставили на облік археологічні пам’ятки, які до того нікому не були відомі, - згадує Геннадій Миколайович. - На машинах або пішки з кінця в кінець проходили Куйбишевський, Бердянський, Розівський, Приморський, Чернігівський райони. Кожного дня 25-30 км з рюкзаком за плечима досліджували п’ядь за п’яддю: фіксували кожну знахідку на поверхні, робили фотографії, замальовки, заносили відповідні дані у щоденник.
Пізніше археологічні загони досліджували та проводили розкопки у Запорізькій та Херсонській областях. З 1988 року почалися роботи на Мамай-Горі поблизу с. Велика Знам’янка у Кам’янсько-Дніпровському районі. Щороку тут проходять археологічну практику студенти-першокурсники історичного факультету нашого університету, а до них приєднуються і немала кількість дослідників за власним бажанням.
- Практично увесь літній період ми сидимо у цьому пеклі, - зауважує Геннадій Тощев. - Проте щасливі й здорові!
Ще до створення археологічної лабораторії на факультеті існувала традиція вивозити студентів по завершенню 1-го курсу на літню практику. Наші спудеї на чолі з доцентом Олександром Мальованим виїздили, наприклад, до Ольвії. Там їм давали ділянки роботи, де вони мали змогу проводити розкопки. Таким чином допомагали археологам.
З 1986 року археологічна лабораторія стає самостійним підрозділом ЗДУ. Відтоді проводить власні дослідження, організовує наукові конференції та семінари, в тому числі і міжнародні, веде видавницьку роботу. За час її існування за результатами розкопок, які провели наші археологи, видано понад 30 збірок наукових праць та монографій. Наші наукові співробітники активно співпрацюють з вченими Європи та Америки, беруть участь у роботі міжнародних експедицій та конференцій. Сьогодні лабораторія – визнаний науковий центр археології Подніпров’я, що розробляє загальнозначимі теми, веде роботу по створенню фундаментальної історії краю з найдавніших часів до періоду середньовіччя. За останні 25 років вдалося дослідити майже 1000 ґрунтових та підкурганних поховань різних епох. За чисельністю серед них домінують скіфські комплекси (близько 350). Найбільші у Європі могильники скіфського періоду - Мамай-Гора та середньовіччя – Мамай-Сурка.
Археолог – не тільки професія, це стиль життя, як визначив Геннадій Миколайович. Як кажуть прихильники «бродячої справи», щойно наступає літо – «тягне в поля». Досить задушливих коридорів, досить паперової метушні. От і зараз, з 1 липня, розпочинається черговий сезон для наших археологів. Групи студентів разом з керівниками - Геннадієм 
Тощевим та Світланою Андрух (які вже проводять розкопки кургану біля Токмаку) - виїздять продовжувати роботи на Мамай-Горі. Це їх 25-тий ювілейний сезон - срібне весілля! За наявності мізерного фінансування, в несприятливих умовах проживання, так рік за роком вчений-археолог видобуває історію нашого краю.
Перу доцента Геннадія Тощева належать 200 наукових праць, зокрема, 10 монографій. Вони видані не тільки в Україні, але й за кордоном, і здобули визнання наукової спільноти. У Запоріжжі регулярно виходять «Старожитності Степового Причорномор'я і Криму», головним редактором котрих він є. Окрім того, Геннадій Миколайович входить до редколегій низки видань (видання Інституту археології НАН України «Археологія», видання Запорізької обласної адміністрації і Запорізького Національного університету «Культурологічний вісник», видання Музею історії зброї у м. Запоріжжі - альманах «Історія зброї»).
По завершенню археологічної практики студенти та історики ЗНУ продовжуватимуть теми своїх досліджень у курсових, дипломних та наукових роботах або у доповідях на практичних конференціях.
Олена Хлистун
