Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини прес-служби ЗНУ / Новини / Іноземні викладачі розповіли, якою бачать Україну в Америці

Іноземні викладачі розповіли, якою бачать Україну в Америці

29.03.2013 11:09 Все Факультети Журналістики Факультет журналістики міжнародна діяльність круглий стіл

28 березня, після зустрічі із запорізькими журналістами, представники Міжнародної програми академічного обміну імені Фулбрайта в Україні взяли участь у засіданні круглого столу «Україна та українці у глобальному світі». Цей захід, організований факультетом журналістики Запорізького національного, зібрав викладачів і студентів нашого університету, не байдужих до вказаної теми.

На початку засідання декан факультету журналістики, професор Володимир Манакін представив почесних гостей заходу: директора Програми імені Фулбрайта в Україні Марту Коломієць і професорів Стефана Блума (університет Південного Іллінойсу), Марка Джеймса (університет Західної Флориди), Джейсона Ліндсі (Санкт-Клаудський університет), Скотта Фейнштайна (Флоридський університет), Ендрю Нінку (Мерілендський університет) та українського історика, телеведучого, заслуженого журналіста України Данила Яневського.
Володимир Миколайович підкреслив, що американські викладачі в рамках міжнародної наукової-освітньої програми не лише читають лекції в українських вишах, але й проводять порівняльне дослідження українського політичного та соціального становища, зокрема стандартів української журналістики, із відповідними галузями життя в Сполучених штатах Америки. Тож гості ЗНУ були зацікавлені взяти участь у засіданні круглого столу, присвяченому погляду американців на Україну та українців.
Зокрема закордонних професорів попросили дати відповіді на такі запитання: що знають у світі про Україну? Чи відрізняються точки зору на нашу країну уряду та народу Америки? Також у них запитали про місце молоді в суспільних процесах в обох країнах, особливості американської університетської освіти тощо. Гості ЗНУ по черзі дали відповіді на ці питання та поділилися своїми поглядами щодо майбутнього України.
Першою взяла слово Марта Коломієць. Вона зазначила, що народилася в США, однак її батьки були українськими емігрантами, тож у неї особливе ставлення до нашої країни. Пані Марта зізналася, що професію журналіста вона обрала задля того, аби мати можливість розповісти оточуючим про батьківщину своїх батьків, тоді ще – частину Радянського Союзу, про яку ніхто в Америці тоді майже нічого не знав. На початку 1991 року вона стала першим акредитованим іноземним журналістом у тоді ще Українській Радянській Республіці, тож усі важливі суспільні зміни в нашій країні відбулися на її очах. Також вона підкреслила, що Програма академічного обміну імені Фулбрайта в Україні виконує важливу місію: не лише надає можливість студентам і молодим науковцям здобути освіту в закордонних ВНЗ, а й поширює знання про нашу країну у світі. Вона закликала присутніх скористатися можливостями, які надає ця програма студентській молоді, молодим науковцям та більш досвідченим професорам.
Стефан Блум, який займається порівняльним вивченням політики та суспільних явищ, підкреслив, що вважає українців дуже позитивними. «Ви зараз знаходитесь у важкій ситуації, але все одно просуваєтесь у кращий бік», - запевнив він.
Марк Джеймс зазначив, що більшість із того, що він бачив у нашій країні, справило на нього позитивне враження. Прикрою видалася лише певна пасивність українців, однак, викладаючи в Горлівському державному педагогічному університеті, він бачив студентську демонстрацію. Це порадувало його, адже він вважає таку акцію ознакою демократії в суспільстві.
Джеймс Ліндсі відзначив, що вбачає першочерговим завданням нашої країни налагодження роботи політичних державних партій, які зараз не ведуть співпрацю із недержавними організаціями локального рівня. Так само він порадив більше уваги приділити налагодженню співпраці з міжнародними організаціями.
Скотт Фейнштайн у своєму виступі повідомив, що вивчає ситуацію, яка склалася між різними етнічними та соціальним групами як на території всієї України, так і в Криму. Він зазначив, що у всьому світі діють громадські організації, чия робота спрямована на вирішення соціальних та політичних питань, у тому числі вони є в АР Крим. Зазвичай, до їх роботи залучають і студентську молодь. Важливим є тай факт, що саме під час обговорення проблемних питань в таких організаціях виникають ідеї щодо виходу з кризових ситуацій. Ендрю Нінка зазначив, що у нього трохи песимістичніший погляд на ситуацію щодо того, наскільки про Україну відомо в світі, ніж у його колег. Конгрес США, на його думку, має значно глибші уявлення про сучасні процеси в Україні, ніж звичайні американці. У цьому винна й американська преса, чиї представництва найчастіше розміщені не на території нашої країни, а в Росії, тож при написанні матеріалів журналісти не спілкуються безпосередньо з українцями.
У своєму виступі Данило Яневський зазначив, що американцям властивий територіальний націоналізм, вони часто і з гордістю за свою державу виконують національний гімн. Тоді як у нас поняття націоналізму звели до шароварщини, відкинувши тисячолітній культурний пласт історії. Він зазначив, що лише побувавши в українських громадах, розсіяних по всьому світу, побачивши, що у багатьох світових мистецьких та наукових виставках серед переліку творців зустрічаються українські імена, остаточно переконався у тому, на що здатні українці, відчувши себе вільними людьми. «Треба робити себе такими, якими ми є насправді, тоді ми всього досягнемо», - зробив він висновок.
Також присутні у залі мали можливість поставити свої запитання іноземним гостям. Студентів цікавило, як вони оцінюють відомі політичні справи, що знають про Помаранчеву революцію і якими бачать її наслідки, у чому ж полягає різниця між американською й українською журналістикою тощо. Під час відповідей на питання гості ЗНУ запевнили, що в українському суспільстві протягом останніх 20 років відбулися великі зміни, які інколи краще помітні збоку, ніж самим українцям, які вважають, нібито в суспільстві нічого не змінюється. Також американські викладачі впевнені, що пасивність українців – це міф, що й довела свого часу Помаранчева революція. Остаточні ж позитивні реформи можливі лише тоді, коли до влади прийде нове покоління управлінців – представників сучасної молоді.
На завершення зустрічі Володимир Манакін зауважив, що на багато питань, які пролунали під час засідання, неможливо дати вичерпні відповіді. Однак, важливо вже те, що ми можемо спілкуватися з американцями вільно, без цензури, що неможливо було б уявити чверть століття тому. Важливим є, на його думку, і той факт, що ці проблеми взагалі були порушені, а їх обговорення стало приводом задуматися про сучасне і майбутнє. Він висловив сподівання на подальшу не менш плідну співпрацю з учасниками цієї Міжнародної програми академічного обміну.

Таміла Тарасенко

Схожі новини