Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / На філологічному факультеті продемонстрували музикальність творів Шевченка

На філологічному факультеті продемонстрували музикальність творів Шевченка

16.03.2015 13:49 Все Факультети Філологічний Філологічний факультет Шевченкіана-2015

У рамках Шевченкіани-2015 на філологічному факультеті пройшов літературний вечір «Музикальність творів Тараса Шевченка». Під керівництвом доцента кафедри української мови Наталії Зубець його підготували першокурсники філологічного факультету ЗНУ.

Зі вступним словом до присутніх звернулася декан філологічного факультету, професор кафедри української літератури Тамара Хом’як. «Я дуже вдячна організаторам за такий незвичний підхід у підготовці цього творчого вечора. Адже ми звикли сприймати Шевченка як поета, письменника, творця сучасної української мови, драматурга, художника. А тепер дізнаємося і про музикальність його поезій». – зазначила Тамара Володимирівна. Також вона розповіла про подібні ініціативи і від запорізьких вчителів. Зокрема, в гімназії №2 ім. Лесі Українки нещодавно провели вікторину для учнів, за основу якої обрали тему «Тарас Шевченко як географ». У ній організатори обіграли яскраві факти подорожей Тараса Григоровича, особливо Запорізьким краєм, де найвідомішою туристично-культурною пам’яткою на сьогодні є «Тарасова стежка» на острові Хортиця.
Згодом у своїх виступах студенти філологічного факультету намагалися довести думку про те, що хоч Тарас Шевченко відомий переважно своєю поетичною і живописною творчістю, проте, без сумніву, мав і музичний талант. Сьогодні його справедливо називають одним із наймузикальніших поетів світу. Невипадково свою першу поетичну збірку він назвав ім’ям народного співця, а самого поета також стали називати Кобзарем, що уособило його духовний і моральний авторитет у народі. Доля справді нарекла йому стати українським Гомером.
Відомий український письменник Пантелеймон Куліш стверджував, що Тарасова співучість є третім, і найбільшим його талантом поруч із поезією та малярством. Григорій Квітка-Основ’яненко писав Шевченку: «Ваші думки кріпко, як музика, лягають на душу».
Шевченко мав унікальну музично-образну пам'ять, все життя зберігав музичні враження дитинства, легко запам’ятовував і відтворював класику, умів дати аналіз творові та його виконавцю. Наприклад, коли деякі аристократичні кола Росії досить холодно поставилися до опери Михайла Глінки «Іван Сусанін», називаючи її «кучерською», Тарас Шевченко, як і передові діячі російської культури, сприйняв її із захопленням.
Він був добре обізнаний з тогочасним музичним життям: особисто знайомий з Михайлом Глінкою, Олександром Даргомижським, Мілієм Балакірєвим, Костянтином Вільбоа, Володимиром Стасовим, товаришував з Семеном Гулаком-Артемовським і Йосипом Петровим. Шевченко захоплювався музикою композиторів Західної Європи, він слухав опери Россіні, Вебера, знав творчість Верді, Моцарта, Шопена, Шуберта, Бетховена.
Під час літературного вечора йшлося і про те, яким сприймають Шевченка сучасні композитори і співаки. Гості заходу на мультимедійній дошці змогли переглянути чимало цікавих відеофрагментів. Скажімо, як поезію Шевченка «Зоре моя вечірняя» поєднали з «Місячною сонатою» в унікальному творі аранжувальник Григорій Міняйло та українська співачка Оксана Муха. Або як 7-річний хлопчик Олег Александров заспівав «Реве та стогне Дніпр широкий» до річниці від Дня народження поета. Звичайно, не оминули увагою і мультиплікаційний твір «Садок вишневий коло хати», створений до 200-річчя з дня народження митця.
Студенти також нагадали, що дослідники нараховують понад дві тисячі композицій на слова великого Кобзаря. Загалом, композитори різних країн світу писали музику на вірші Шевченка. Микола Лисенко написав її більш, ніж на 100 його творів. Кирило Стеценко, Яків Степовий, Станіслав Людкевич та інші, яких надихала поезія Шевченка, продовжили писати музику на його поезію. Для них лисенківські твори на тексти поета були своєрідним прикладом.
Максим Рильський доводив, що одна ритмічна лінія поезії Шевченка йде від народних пісень, на яких він зростав і формувався, а друга, силабо-тонічна, - від класичної літературної традиції. Дослідник зауважував, що за майстерністю звукопису Шевченкова поезія близька до «Джинів» Гюго, «Осінніх скрипок» Верлена, «Мідного вершника» Пушкіна. Аналізуючи особливості ритміки поетової мови, Корній Чуковський наголошував на його чудових алітераціях.
Звичайно, чимало роздумів молоді було присвячено славетному «Заповіту», музику до якого створили аж 42 композитори. Представили його і студенти ЗНУ на вечорі, причому кількома мовами. Молодь також проявила й інші свої таланти. Юлія Нагорна декламувала вірш «Плавай, плавай, лебедонько», а Вікторія Теодорова заспівала «Зацвіла в долині». Також вірші продекламували Аріадна Панченко, Олександра Баркова, Владислава Єфремушкіна, Аліна Чичерова, Олена Пасевін, а свою власну поезію прочитала Юлія Бусилкова.
На завершення заходу студенти філологічного факультету старших курсів представили результати опитування «Ми і Шевченко», проведеного серед 44 першокурсників. За його результатами більшість з опитаних зверталися до творчості Шевченка й поза школою, у них є вдома «Кобзар», чимало його віршів вони знають напам’ять і бачили портрети великого Тараса в офісних установах. Лише кілька осіб з опитаних бували на Чернечій горі. Так само меншість знають лауреатів державної премії Шевченка. Серед сучасних поетів послідовниками Шевченка студенти найчастіше називали Ліну Костенко, Василя Стуса.
Продовжаться заходи Шевченкіани-2015 вже цього тижня на Шевченківських читаннях.

Марія Канцелярист

Схожі новини