Археологічні експедиції та літні практики «в полях» давно вже стали доброю традицією для представників історичного факультету ЗНУ. У цьому році відкривається 28 археологічний сезон, під час якого будуть продовжені дослідження на Мамай-горі. Також археологічні роботи проводяться у с. Юрківка Оріхівського району на місці археологічного пам’ятника «Мечеть-могила» (із 2007 року).
1 липня розпочнеться традиційна археологічна практика для першокурсників історичного факультету, яка проходитиме у 2 зміни по 21 дню кожна. Незмінним керівником досліджень на Мамай-горі, що розташовується на високому стрімкому березі Каховського водосховища у с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, від самого їхнього початку виступає доцент кафедри історії України, завідувач навчально-наукової лабораторії археологічних досліджень ЗНУ Геннадій Тощев. Разом із ним керує роботою груп практикантів-першокурсників його дружина й колега – доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Світлана Андрух. Улітку ще одна група студентів проходитиме археологічну практику на базі біля с. Юрківка Оріхівського району – 
«Мечеть-могила» – під керівництвом доцента кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Михайла Єльнікова.
Як зазначає Геннадій Миколайович, щороку археологічні групи, які складаються із 15-17 першокурсників, поступово поповнюються студентами старших курсів (після завершення ними основної практики) та випускниками попередніх років, або просто охочими взяти участь у дослідженнях прадавньої історії України. «Тому приблизно на середину сезону ми чекаємо, що чисельність наших груп зросте майже до 40-50 осіб. Усі прибулі надають нам неабияку допомогу як у дослідженні пам’яток, так і молоді в оволодінні навичками, пов’язаними із археологічними роботами», – продовжує Геннадій Тощев.
Під час «польових робіт» першокурсники навчаються «азам» дослідницької діяльності археолога: вчаться знаходити та обробляти експонати, роблять замальовки, описують їх, проводять попередню класифікацію тощо. Окрім того, тут вони стають дорослішими, опановують досвід самостійного життя, дехто вчиться тримати в руках лопату, дехто – готувати їжу, заготовлювати дрова тощо. Водночас можна відпочити не лише тілом, а й душею: студенти забувають про свої планшети, а беруть до рук книги, грають у шахи та шашки, футбол та інші спортивні ігри, співають із друзями пісні та купаються у водах Каховки. А потім додому із собою забирають незабутні враження та дружбу, яка об’єднала однодумців.
Доцент Геннадій Тощев також розповів, що під час підготовки до археологічної практики обов’язковим є прослуховування курсу з техніки безпеки. Основи 
техніки безпеки під час експедицій вивчаються студентами на лекціях та семінарах основних навчальних курсів, питання з цієї теми включені до екзаменаційних білетів, неодноразово майбутні практиканти проходять відповідні інструктажі, що допомагає їм оволодіти основами безпечної поведінки та роботи археолога. Дотримання певних правил під час археологічних практик кожним членом групи є обов’язковою умовою успішної діяльності дослідників історії.
Після завершення сезону практики всі знайдені археологічні матеріали, як завжди, будуть акуратно запаковані та перевезені до археологічної лабораторії ЗНУ, де їх досліджуватимуть вже науковці університету. Окрім Геннадія Миколайовича, в лабораторії працюють ще троє фахівців різних категорій – Людмила Рощина, Руслана Доля й Анета Бакаліна. Вони проводять реставрацію та обробку артефактів, що представляють історію Нижньої Наддніпрянщини від прадавніх часів, роблять фотографії та замальовки, описують і класифікують речі, після чого матеріали передають для продовження досліджень до Інституту археології НАН України або в музеї.
Протягом останніх кількох місяців тривали лабораторні дослідження минулорічних знахідок скіфської доби та періоду середньовіччя: військового знаряддя (наконечники стріл), предметів побуту (пряслиця, бусини, підвіски та інші жіночі прикраси), монет тощо.
Проводити більш значні дослідження артефактів ЗНУ допомагають проводити колеги з інших країн Європи, зокрема такі складні процедури, як радіовуглецевий аналіз або ДНК-тести тощо. За результатами досліджень складаються звіти, публікуються статті в українських та зарубіжних фахових виданнях, створюються монографії. Однією з таких фундаментальних робіт, де представлені результати досліджень археологічного пам’ятника степової України, є 4-томник «Могильник Мамай-гора», створений Геннадієм Тощевим та Світланою Андрух. Тут містяться відомості про експонати і дослідження, відкриті протягом усіх років спільної праці запорізьких археологів на Мамай-горі.
Готується до випуску п’ятий, підсумковий, том. У фаховому збірнику «Старожитності степового Причорномор’я і Криму» (на сьогодні видано 18 номерів) також можна знайти багато статей науковців ЗНУ про цікаві археологічні знахідки.
Олена Хлистун
