Сьогодні, 25 вересня, на історичному факультеті Запорізького національного університету розпочала свою роботу дводенна Міжнародна наукова конференція «Підземний простір: освоєння, вивчення, вторинне використання». Тематика цього наукового зібрання є унікальною не лише для вчених-істориків нашого вишу, але й для представників усієї вітчизняної науки. Про важливість й актуальність запропонованих для розгляду й обговорення тем свідчить той факт, що у заході виявило бажання взяти участь близько 40 науковців із провідних вищих навчальних закладів з усіх областей України. Також свої тези для участі в конференції надіслали дослідники з Великої Британії, Німеччини, Польщі, Росії та з Султанату Оману.
Конференція відбулася завдяки співпраці Запорізького національного університету, Василівського історико-архітектурного музею-заповіднику «Садиба Попова» й Запорізького наукового товариства ім. Якова Новицького. Для проведення цього заходу запорізькі науковці виграли грант Європейського товариства екологічної історії. Справа в тому, що в Україні майже не розвинений такий історіософський напрям досліджень, як екологічна історія, що набуває все більшої популярності в країнах Європи та в Сполучених Штатах Америки. На сьогодні в нашій державі у вишах ще не готують 
фахівців із цієї дисципліни, відсутнє належне методичне забезпечення. Тож організація цієї конференції, тези доповідей учасників якої будуть потім видані англійською мовою, стала важливим кроком на шляху до створення нової дисципліни у вітчизняній історичній науці й водночас – до інтеграції до європейського наукового простору.
На початку заходу із привітальним словом до присутніх звернувся проректор з наукової роботи, професор Геннадій Васильчук. Геннадій Миколайович підкреслив, що радий бачити, як разом зібралися вчені з усієї України, які добре знають один одного та які «налаштовані на одну хвилю». Тож їхнє спілкування має бути плідним і надихнути на невтомну роботу в новому перспективному напрямку. «Я сам – випускник історичного факультету ЗНУ, тож щиро радію, що ви зібралися разом саме на цьому чудовому факультеті. У нашому університеті завжди радо підтримують розвиток науки, тим більше, якщо вона пов'язана із міжнародною співпрацею, з виходом науковців на якісно новий рівень досліджень», – наголосив він.
До щирих вітань приєднався декан історичного факультету, професор Володимир Мільчев. Він розповів учасникам заходу про сучасний стан наукової діяльності історичного факультету та про перспективи її розвитку. Крім того, він зупинився на важливості досліджень підземного простору для Запорізької області. На 
його думку, згадки про територію, на якій розташоване наше місто, а саме про Хортицю та Зміїні печери, зустрічаються ще в Геродота. Володимир Іванович відзначив цікаву особливість фольклору нашої області: «У багатьох населених пунктах, навіть там, де до цього не пристосований природний ландшафт, існують легенди про таємниці печери та підземні ходи. Впевнений, що дослідження науковців у цьому напрямку не лише не призведуть до загибелі цікавого міфу, а слугуватимуть накопиченню фактичного матеріалу, пов’язаного з підземним простором».
Також учасників наукового зібрання привітав почесний гість заходу – директор Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій (Київ) Петро Кривошеєв. Він зазначив, що заявлена тема є дуже актуальною на сьогодні, коли перед нашою державою постало питання, як зберегти підземні комплекси Києво-Печерської Лаври та Софії Київської, як не допустити руйнування центрів Одеси та Львова тощо. Тому необхідно вивчати, як старовинне використання підземного простору впливає на сучасну міську забудову. Це – робота не лише для інженерів, але й для фахівців інших наукових дисциплін, зокрема для істориків.
Також під час пленарного засідання перед його учасниками виступила доцент Запорізького національного технічного університету, випускниця Запорізького національного університету, співголова організаційного комітету конференції, яка й виграла грант на її проведення, Анна Олененко.
У своєму виступі Анна Геннадіївна відзначила, що екологічна історія як наукова дисципліна була започаткована ще 30 років тому в Сполучених Штатах Америки. Причиною для її виокремлення у важливий напрям досліджень стала екологічна криза другої половини ХХ століття. На сьогодні екологічна історія знаходить усе більше популярності серед європейських й американських істориків. Однак, в Україні такі дослідження не вписувалися в національну парадигму історіописання. Та на сьогодні все частіше вітчизняні вчені намагаються вийти за її межі та приділяти свою увагу новим напрямкам досліджень, таким, як історія повсякдення, ґендерна історія, усна історія та екологічна історія. Анна Олененко висловила сподівання, що в майбутньому в Запоріжжі 
буде створено Центр екологічної історії.
Доцент Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Ушинського (Одеса) Андрій Красножон презентував свою доповідь про підземні споруди та комунікації XVI-XVIІІ ст. в Бендерській та Акерманській фортецях. На прикладах численних фотографій та планів споруд науковець не лише розвіяв міфи, пов’язані з цими фортифікаційним спорудами, але й розповів про виявлені вченими справжні підземні ходи та порохові льохи.
Завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, професор Іван Мойсієнко представив на розгляд присутнім спільний україно-польський науковий проект. Він, а також професор Варшавського університету Барбара Суднік-Войциковська, докторант цього ж вишу Івона Дембіч й асистент Херсонського національного університету Анастасія Шапошнікова разом дослідили таке питання, як природоохоронне значення рослинного покриву курганів й оптимізацію їхньої охорони. Так, дослідник зазначив, що в ХІХ столітті в Україні налічувалося близько 500 тисяч курганів, а на сьогодні їх за різними оцінками залишилось від 100 до 150 тисяч: їх розорювали під час сільськогосподарського освоєння степу чи розкопували. На думку Івана Мойсієнка, на сьогодні кургани потрібно оголосити пам’ятками природи: серед їхнього покриву зустрічаються унікальні рослини, внесені не лише до червоної книги України, але й до Європейського і світового червоного списку рослинності, що знаходиться на межі зникнення.
Завершилося пленарне засідання виступом директора комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей ‘’Садиба Попова‘’» Валерія Стойчева, який детально розглянув численні таємниці Василівського замку, зупинившись на фактах історії, пов’язаних із цією спорудою, а також розглянувши найпопулярніші гіпотези.
Потім робота продовжилася за секційними напрямками. Так, у секції «Історія підземного простору в Україні та за її межами» вчені з Києва, Кривого Рогу, Львова, Івано-Франківська та інших міст розглянули різноманітні аспекти практики освоєння та використання підземного простору й особливості дослідження поховальної культури та підземель.
Учасники другої секції – «Підземний простір: актуальні виклики сьогодення» – із різних областей нашої держави презентували доповіді, присвячені науковому вивченню підземного простору та музеєфікації підземного простору й включення його до туристичної галузі. Багато виступів викликали жваве обговорення серед присутніх, учені ставили доповідачам чимало запитань та дискутували з важливих для них питань.
Наступного дня, 26 вересня, усі учасники конференції з інших міст побували на екскурсії у Василівському історико-архітектурному музеї-заповіднику «Садиба Попова». Там вони на власні очі могли побачити підземелля. Тож поїздка, яка нікого не залишила байдужим, стала вдало ілюстрацією до виступу директора Садиби Попова Валерія Стойчева напередодні під час пленарного засідання конференції.
Крім того, цього дня у Василівці пройшло засідання круглого столу «Туристичний потенціал підземного простору України». Його модератором виступив Валерій Стойчев. Учасники заходу продуктивно дискутували про те, чи варто включати до туристичної галузі нашої держави екскурсії підземеллями й підземними ходами, а також природними печерами. Також науковці з різних регіонів нашої країни обговорили, що саме треба зробити, аби зробити ці об’єкти привабливими для туристів, до яких відомих і нових маршрутів вони стали б вдалим доповненням тощо.
За словами співголови організаційного комітету конференції, випускниці історичного факультету нашого університету Анни Олененко, усі учасники заходу залишилися дуже задоволеними рівнем організації конференції та результатами її роботи. «Ми дуже раді, що нам пощастило зацікавити вчених з різних областей нашої країни новою для них темою, зібрати разом фахівців різних галузей, перетворити ЗНУ на базу для плідного наукового діалогу», – зазначає Анна Геннадіївна. – Результатом дводенної напруженої роботи стало те, що деякі учасники конференції вирішили згуртуватись заради створення спільних наукових проектів. Ще одним свідченням того, що ми звернулися для актуальної і цікавої для багатьох теми можна вважати те, що багато учасників зверталося до нас із проханням, аби наступного року в Запоріжжі знову пройшла конференція, присвячена освоєнню та вивченню підземного простору».
Таміла Тарасенко
Фотографії Валерія Тимченка
