За сприяння Наукової бібліотеки та історичного факультету в університеті відбулася зустріч з директором видавництва «Дуліби», доктором історичних наук Мариною Гримич. Шанована гостя презентувала студентам, викладачам і співробітникам вишу історичний бестселер професора Єльського університету Тімоті Снайдера «Криваві землі між Гітлером та Сталіним». Книгу всі охочі змогли отримати в дар від видавництва «Дуліби» наприкінці заходу.
Свою презентацію Марина Гримич побудувала на кількох інтригах, щоб саме детективними моментами прикрасити жвавість знайомства молоді з унікальним твором блискучого історика.
Як бестселер вийшов російською?
Книга англійською побачила світ ще 2010 року. І саме тоді чимало видавництв світу купили права на її випуск. Зокрема, й представники Російської Федерації, які зрозуміли, що це - стратегічне видання. Тож вони до 2015 року його у своїй країні не видавали. Ті, кому б воно було найбільш актуальним, про нього не знали нічого. Після подій під час агресорської війни 2014 року книга набула додаткової важливості.
Чому ключовим є «Європа Молотова-Рібентропа»?
Під час квесту-експромту на зустрічі студенти легко визначили саме цей розділ провідним. Адже були знайомі з фактом визнання російським президентом Пакту як документу, котрий він офіційно реабілітував, дав добро вважати його позитивом. А це поставило під питання європейський консенсус з приводу того, що Друга світова війна була катастрофою.
Акценти Снайдера: Україна.
Автор стверджує, що про Україну написано значно менше, ніж про інші слов’янські держави. А історія – це наука про спостереження за змінами. Зміни ж в України – дуже цікаві. Є інтелектуальна пригода, є над чим попрацювати, є рівень дискусії в сенсі її масштабності.
«Криваві землі» як приклад синтетичної історії.
Не можна не погодиться із твердженням, що поєднати докупи всі національні історії вкрай важко. Кожна має внутрішню логіку з суб’єктивним образом, що заважає об’єктивному описанню світу. Національні історії не можуть відповісти, чому сталися жертви, чому ми стояли осторонь, коли відбувалися злочини, чому ми робили злочини? Національна історія невзмозі відповісти на питання, які ж сама й поставила.
Історія VS пропаганда.
Чітка позиція Тімоті Снайдера – розмежовувати історію – справу істориків і національну, історичну пам'ять, чи пропаганду – справу політиків. Буває, що політики вважають, що історики повинні їм допомагати в пропаганді. Проте, останні на відверту пропаганду мають відповісти справедливими історичними висновками.
Щеплення від інформаційної атаки.
Дотримані у конфлікті книзі й такі складові, котрі апробовані для виправдання акцій масових знищень у ХХ ст. Існує абстрактна ідея – захист «русского мира», який варто боронити від обраного ворога – Західного світу, агентом якого нібито виступає Україна. До того ж російські агресори зуміли представити себе й жертвами, оскільки вони відстоюють шляхетну мету захисту прав росіян та російськомовного населення, які нібито зазнали утисків на території України. Ці тезиси ревно боронять росіяни та прихильники їхньої політики. Дарма, що все це не більше ніж продукт потужної російської пропаганди. Покоління, виховані за радянським зразком, коли існувала одна єдино вірна історія, коли плюралізм думок знаходився під забороною, – благодатне середовище для поширення «потрібних» ідей. Щеплення від такої інформаційної атаки можуть мати лише люди, здатні до аналітичного мислення. Базис же цієї переваги створюють ґрунтовні знання власної історії та доступ до різноманітних джерел інформації.
Наприкінці насиченої і цікавої презентації Марини Гримич, якій гості зустрічі віддячили гучними оплесками за її цікавий і пізнавальний виступ, директорка видавництва підготувала для Запорізького національного університету ще один сюрприз – вона подарувала Науковій бібліотеці вишу близько десяти видань видавництва «Дуліби». Серед них був і відомий чотиритомник наукового етнологічного видання «Народна культура українців: життєвий цикл людини». Крім того, гостя висловила щиру подяку директорові Наукової бібліотеки ЗНУ Валентині Герасимовій за сприяння у підготовці презентації, зазначивши, що цій співпраці вже не один рік. Кілька років тому у ЗНУ «Дуліби» презентували «Намір» Любка Дереша, а навесні цього року побували на факультеті журналістики. До слів подяки гості приєднався і історичний факультет – співорганізатор заходу. Його представляв на зустрічі її координатор і модератор Олексій Штейнле (кафедра новітньої історії ЗНУ). Олексій Федорович підкреслив, що саме на таких заходах у студентів і формуються певне професійне бачення, тож їхню важливість важко заперечити. Як і анонсувалося, наприкінці презентації присутні отримали книгу Снайдера «Криваві землі» в подарунок. Крім того, всім охочим мати її і в електронному форматі радили посилання: http://timothysnyderbloodlands.com/
Для довідки
Книжка «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіном» досліджує історію зумисних масових убивств 14 мільйонів осіб у період 1930–1940-х років нацистським і сталінським режимами на території, що простяглася від Центральної Польщі до Західної Росії через Україну, Білорусь і Балтійські держави. Як зазначає її автор Тімоті Снайдер, більшість жертв, котрі загинули в той період, померли не внаслідок ув'язнення в концентраційних таборах чи депортацій, як це найчастіше уявляють, а від голоду, зумовленого сталінською політикою початку 1930-х років та гітлерівським планом винищення голодом радянських військовополонених. Крім того, книжка показує, як комплексно впливали одне на одного націонал-соціалізм і сталінізм. Найвагомішим внеском Снайдера є його «спроба розглянути такі епізоди, як голод в Україні, Голокост, сталінські масові страти, сплановану смерть від голоду радянських військовополонених, післявоєнні етнічні чистки – як різні аспекти одного явища. Замість того, щоб розглядати реалії нацизму та радянську дійсність окремо, як це чинять багато інших дослідників, Снайдер розглядає їх як одне ціле». При написанні книги автор користувався європейським першоджерелами мовою оригіналів.
Марія Канцелярист
