20 жовтня святкує свій ювілей блискучий Педагог, видатний Вчений і просто хороша Людина – кандидат філологічних наук, доцент Томиліна Галина Яківна, яка майже 45 років своєї трудової діяльності присвятила служінню науці, більшість із яких пройшли в стінах Запорізького національного університету.
Філологічний фах у долі Галини Яківни не є випадковим, бо народилась вона в сім’ї відомого мовознавця-славіста, професора Якова Спринчака, який тривалий час був членом редакційної колегії відомого наукового журналу «Вопросы языкознания». Любов до Слова виховувалась у Галини Яківни із самого дитинства, що, звичайно, вплинуло на усвідомлений вибір фаху – вона стає студенткою філологічного факультету Дніпропетровського державного університету, який закінчила у 1962 році, отримавши кваліфікацію «Філолог-лінгвоматематик, вчитель російської мови та літератури середньої школи». У цьому ж році вона вступає до аспірантури провідного вищого навчального закладу колишнього СРСР – Московського державного університету.
Після закінчення аспірантури у 1965 році молода дослідниця два роки працювала в науково-технічному об’єднанні Ленелектромаш інженером відділу наукової інформації.
З 1967 року по 1974 рік – викладач, старший викладач кафедри російської мови Ніжинського державного педагогічного інституту.
У 1972 році Галина Яківна захистила кандидатську дисертацію на тему: «Збірні іменники у східнослов’янських мовах», науковим керівником якої був відомий вчений, автор численних підручників з сучасної української літературної мови – доктор філологічних наук, професор М.А. Жовтобрюх. Починаючи з 1974 року, вона працює на кафедрі російської мови Запорізького державного педагогічного інституту на посаді доцента; 1989 –2000 рр. – доцент кафедри загального мовознавства Запорізького державного університету.
З 2000 року працює на посаді доцента кафедри російської мови, а з 2008 року до 2015 року – на кафедрі російської філології, обіймаючи цю ж посаду.
Галина Яківна – автор більше ста тридцяти наукових праць, навчальних та навчально-методичних посібників, серед яких – дослідження, присвячені проблемам історичної лексикології, етнолінгвістики, історичної граматики, мові художньої літератури, неології тощо.
Активна дослідниця етнолінгвістичних матеріалів, глибокий знавець історії російської мови, низкою своїх наукових робіт зробила значний внесок у дослідження російської та української історичної лексикології та етнолінгвістики.
Чудова Людина, вдячна Колега, Галина Яківна завжди створювала лагідну, творчу атмосферу, гуртуючи навколо себе талановиту молодь. Самовідданість та педагогічний талант демонструвала щоразу в студентській аудиторії Викладач з великої літери, адже цього потребували дисципліни, викладанню яких вона присвятила понад тридцять років. Галина Яківна, вимоглива до себе і студентів, завжди була взірцем чесності та прозорості в роботі викладача вищої школи. Багато молодих вчених і вчителів української та російської словесності завжди з теплотою згадують її феноменальну пам'ять та уважність щодо ювілейних дат російських та українських письменників, видатних учених-мовознавців, до святкування яких вона мала безпосереднє відношення. А День слов’янської писемності, який відзначається у травні, по праву став другим Днем народження вченого, оскільки організація та проведення святкових заходів до нього лягали саме на її плечі.
Дякуємо Вам, шановна Галино Яківно, за Вашу Любов до Слова, за Мудрість, яку Ви дарували і даруєте своїм учням та послідовникам, за Мудрість, пронесену крізь покоління.
З повагою та вдячністю,
колектив Ваших учнів –
кафедра російської філології ЗНУ
