Нещодавно відбулося засідання науково-технічної ради Запорізького національного університету, на якому присутні підбили підсумки осінньої атестації аспірантів вишу, обговорили стан та перспективи розвитку навчально-науково-дослідної лабораторії клітинної і організменної біотехнології й інші робочі моменти. Крім того, науковці звернули увагу на таке важливе питання, як внесок науковців історичного факультету ЗНУ в справу декомунізації суспільства в Запорізькому краї. Головував на засіданні - проректор з наукової роботи ЗНУ Геннадій Васильчук.
Так, доцент кафедри новітньої історії України Олексій Штейнле нагадав, що навесні 2015 року в Україні розпочався процес звільнення від спадщини комуністичної ідеології. Науковці історичного факультету стали активними учасниками процесу очищення від спадщини тоталітарного режиму. Їхній внесок стосувався, перш за все, чотирьох основних напрямків:
1) створення широкої фактологічної бази для формування об’єктивної історичної пам’яті в регіоні – напрацювання у галузі історичного краєзнавства дозволили визначити традиційні топоніми регіону та видатних історичних діячів, чия діяльність мала велике значення для Запоріжжя. Йдеться, перш за все, про проект «Славетні запоріжці» (опублікований на веб-ресурсі ЗНУ), топонімічні публікації доцента Юрія Князькова, широкий спектр публікацій з усіх періодів історії Запоріжжя. Декомунізація є, по суті, антитезою радянської політики памʼяті, що формувала непривʼязану до конкретного місця людину. Накопичені знання про розвиток запорізького краю дозволили зменшити прояви субʼєктивізму при виборі нових географічних назв.
2) консультування органів місцевого самоврядування – протягом травня-листопада 2015 року співробітники історичного факультету ЗНУ підготували понад 15 довідок щодо найменувань, які підпадають під дію закону; історичних назв географічних об’єктів області; діячів, що зробили значний внесок у розвиток регіону.
3) участь у роботі обласної та міської комісій з декомунізації – науковці факультету взяли безпосередню участь у роботі комісій з подолання тоталітарної спадщини (професор Володимир Мільчев – обласної, професор Федір Турченко та доцент Сергій Білівненко – міської). Вони розробили чіткі критерії для вибору нових назв міста Запоріжжя, сформували та уточнили список назв, що підлягають перейменуванню, склали базу даних видатних історичних діячів краю. Крім того, історики ЗНУ взяли активну участь у громадських обговореннях щодо перейменування у міській та районних радах.
4) роз’яснювальна робота щодо історичного та суспільного значення очищення від тоталітарної символіки – важливим напрямком участі науковців стало обговорення та інформування жителів області щодо змісту та механізмів декомунізації. Цьому було присвячено ряд інтерв’ю на місцевих та всеукраїнських телерадіоканалах («Запоріжжя», «МТМ», «ТВ5», «Алекс», «Радіо Свобода» тощо), публікації у періодиці («Правда», «Мрія», «061», «Суббота», «МИГ»), презентації у соціальних мережах та веб-ресурсах університету та факультету.
Тож історики Запорізького національного університету не залишилися осторонь від суспільно-значущого процесу декомунізації у Запорізькій області. Вони створили широку фактологічну базу, консультували органи влади, брали безпосередню участь у роботі місцевих комісій з виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також зробили подолання тоталітарної спадщини більш виваженим та об’єктивним.
Ще одним важливим виступом засідання стала доповідь на тему «Стан та перспективи розвитку навчально-науково-дослідної лабораторії клітинної і організменної біотехнології», яку підготував її завідувач – професор Олександр Фролов.
Вчений зазначив, що за період роботи лабораторії придбали сучасне обладнання та матеріали за участю коштів держбюджетних та госпдоговірних тем, в тому числі 2 мікроспектрофлуориметри, 2 автоклави ВК-75, рефрижераторну центрифугу, сухожарові шафи, бактерицидне обладнання, систему аерації води, витяжну вентиляцію, обладнали 2 бокси для стерильних дослідів, інвентар для біотехнології медичної п’явки, червоного каліфорнійського хробака та нижчих ракоподібних та ін.
У доповіді йшлося про напрями наукової діяльності лабораторії, її досягнення. Зокрема, про 4 імуногенезних методи лабораторної імунології, про способи біотехнології грибів (глива, шампіньйони) тощо. Серед очікуваних результатів
Подальші наукові дослідження стануть у нагоді для профілактики та лікування вторинних імунопатологічних станів, алергії та аутоалергії, імунодефіцитних станів, які супроводжують онтогенез, інфекційну та неінфекційну патологію та інших завдань
Вивчення механізмів регуляції транскрипційних факторів, синтезу цитокінів, криза відторгнення алотрансплантата, дадуть змогу вирішувати низку проблем у медицині та ветеринарії, а також у геронтології, продовженні терміну життя людини та тварин. В якості фундаментальної перспективи запропонований напрямок дасть змогу вивчати механізми апоптозу, регуляції активності генів через різні шляхи впливу на транскрипційні фактори, на баланс хелперних і супресорних механізмів регуляції імунної системи в цілому.
Також члени Науково технічної ради проголосували про введення до складу науково-технічної ради університету доцента кафедри соціальних комунікацій, заступника декана з наукової роботи факультету журналістики Кристину Пирогову як обрану головою Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених.
Марія Канцелярист
