Нещодавно на базі факультету соціології та управління Запорізького національного університету відбулося друге заняття Соціологічної майстерні – науково-освітнього проекту з розвитку аналітичного мислення у студентів та школярів. Цього разу її слухачам – студентам 2-3 курсів, магістрантам факультету, учням загальноосвітніх шкіл № 23, № 80 і ліцею № 34 – запропонували для осмислення та опрацювання тему «Соціологічний аналіз казок та міфів».
Організатори Соціологічної майстерні – факультет соціології та управління ЗНУ, громадські організації «Центр соціологічного прогнозування та проектування» і «Союз соціальних технологів України», public agency «Swedish Institute» та Проект ЄС-ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» – наголосили на важливості теми, обраної для розгляду разом із учнівською та студентською молоддю. Головним 
завданням заходу, на їхню думку, був комплексний розгляд соціальних сценаріїв, що лежать в основі казок, міфів і літературних творів, дослідження соціальних і культурних кодів, зашифрованих у казках і міфах та їхньої ролі у визначенні поведінки людини.
Із цим завданням блискуче впорався фахівець із теорії та практики комунікацій, старший викладач кафедри соціології ЗНУ Геннадій Корнієнко. На прикладі сюжету казки «Красуня та чудовисько» Геннадій Миколайович розповів слухачам майстерні, як за допомогою казок і міфів формується ставлення людини до навколишнього світу (позитивні та негативні сценарії взаємодії з оточенням). Для цього він запропонував порівняти класичний казковий сюжет, який зустрічається, зокрема у відомій багатьом із дитинства казці Сергія Аксакова «Червона квіточка», із фільмом «Красуня і чудовисько», який побачив світ у 2014 році. Разом із аудиторією, переглянувши ключові для розуміння ідеї фільму уривки, Геннадій Корнієнко, серед іншого, відзначив значне ускладнення сюжету, введення нових ліній і персонажів, розширення символізму деталей, порівняно з класичною версією казки. Так, окрім ліній любові-турботи, яка була між батьком і дочкою та любові-взаємності, що виникла між красунею та чудовиськом наприкінці «Червоної квіточки», у фільмі з’являються сюжетні лінії, де йдеться про любов-пристрасть, любов-страх, любов-вірність, любов-зраду, любов-сім’ю, які реалізують різні персонажі. Також Геннадій Миколайович пояснив, як – позитивно чи негативно – реалізується кожен із запропонованих сценаріїв у житті 
людини. Зокрема, він зазначив, що важливо підходити до розгляду літературних сюжетів, у тому числі, казок і міфів та кінофільмів, що нас оточують, із точки зору соціологічного аналізу, бо інакше не так легко буде відстежити вплив мас-медіа чи кінопродукції на формування наших життєвих сценаріїв. Крім того, учасникам майстерні запропонували зробити самостійний соціологічний аналіз казки «Попелюшка». Для прикладу їм показали уривки з однойменного фільму, що вийшов у прокат у цьому році, і який сюжетно досить близький до оригіналу казки.
Студенти й учні мали дати відповіді на такі запитання: чому навчає нас ця історія? При яких життєвих обставинах ми зможемо застосувати отримані знання? Також їм треба було подумати, що символізує собою той чи інший герой, яку життєву позицію займає, які емоції в нього викликають певні життєві події та яку дію для подолання конфліктних ситуацій він чи вона обирає?
Потім усі охочі змогли виступити перед аудиторією з аналізом казки. При цьому учасники майстерні демонстрували цікаві та несподівані думки: дехто називав Попелюшку взірцем багатьох чеснот, таких, як скромність та альтруїзм, а дехто звинувачував усіх жіночих персонажів казки в меркантильності. Декотрі учасники наполягали, що головній героїні поталанило й вона не доклала зусиль задля того, аби наприкінці стати принцесою, а дехто вважав, що це – винагорода за працьовитість і доброту.
Пролунав навіть голос на захист Мачухи Попелюшки. Її поведінку пояснювали тривогою за майбутнє рідних дочок, які займають таку ж пасивну життєву позицію, як і Попелюшка, але поступаються їй і зовнішністю, і рисами вдачі, та турботою про них. Присутні на заході із цікавістю сприймали всі виступи та винагороджували доповідачів щирими оплесками.
Наступне засідання Соціологічної майстерні її організатори планують провести 10 грудня, присвятивши його розбору такого соціально-культурного явища, як «фейк» у новинному просторі. Такий анонс викликав неабиякий інтерес у присутніх на заході студентів і старшокласників.
