У рамках національної програми патріотичного виховання чимало студентів Запорізького національного університету взяли участь у низці тематичних заходів із вшанування пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій. Протягом тижня просвітницькі заняття пройшли і в Економіко-правничому коледжі. Один із них підготували студенти третього та четвертого курсів спеціальності «Видавнича справа та редагування». Кожен із них підготував власну презентацію та доповідь із цієї болючої теми – досі небаченого досвіду у світовій історії. Ініціатором проекту стала директор Економіко-правничого коледжу Олена Грибанова.
Так, у виступі Ольги Різенко та Ольги Мішевської йшлося про такі важливі проблеми як штучність голоду, байдужість режиму, шокуючу кількість жертв – понад 10 мільйонів. Студентки цитували уривки з дослідження Володимира В’ятровича. А також висловили думку, що відповіддю на жахливі події стала діяльність Української повстанської армії, а згодом і посттравматичний зріст – єднання української нації заради спільної мети.
Власні приклади соціальної реклами, розробила Анастасія Великоіван. Серед них вона обіграла чимало образних символів, наприклад, зображення розбитої тарілки, уламки якої були розкладені у формі хреста. Крім того, дівчина згадала про так звану «червону чашку», забрендовану ООН у всесвітній кампанії з допомоги всім тим, хто і зараз у світі страждає від голоду. Анастасія процитувала в презентації спогади очевидців та продемонструвала ролики за участю акторки Дакоти Фаннінг, в яких голод представлений у вигляді жахливого жорстокого тирану, котрий знищує все і всіх на
своєму шляху.
Чимало фейкових вкидань до світового павутиння змогла відстежити й студентка Тетяна Веклич. Скажімо, одне з них стосувалося науково-популярної статті на сторінці «Ракурсу». Вона була про доведення факту, що причиною Голодомору в України було… нашестя мишей, а не дії режиму. Також Тетяна зробила огляд численних тематичних документальних фактів та упорядкувала цікаву статистику. Скажімо, у її доповіді йшлося про визнання факту Голодомору 80% українців. Також Тетяна навела декілька нелогічних протиріч у державній політиці. Незважаючи на той факт, що ініціатори Голодомору законодавчо були названі чи засуджені, в Україні ще існує чимало назв вулиці з їхніми іменами. З цього приводу доречно згадала молодь і ситуацію із Запоріжжям та роздуми відомого історика Федора
Турченка з цього приводу: «В Заводському районі після всіх десталінізацій і українізацій залишилася вулиця Матвея Шкирякова – одного зі сталінських катів, якого навіть в оточенні Сталіна боялися та «за очі» називали Малютою Скуратовим – символом кривавої опричнини часів Івана Грозного. Можливо, завдяки прийнятим законам з мапи Запоріжжя зникне, нарешті, вулиця Павліка Морозова, на образі якого виховувалися кілька поколінь донощиків, стукачів та секретних співробітників – так званих «сексотів».
Загалом студенти старанно вивчили питання: упорядкували фоторяд меморіалів жертвам Голодомору, як в Запоріжжі та Україні, так і в світі; цитували істориків і журналістів, декламували поезію, вивчили діяльність американського журналіста Дюранті, угорських
дослідників Варді з Дюкейнського університету та відомого Джеймса Мейса, який опікувався саме проблемами Голодомору в Україні та жахіттям його наслідків: репресіями, самогубствами, фактами канібалізму.
Студенти також навели кілька фактів щодо організації заходів, присвячених вшануванню пам’ятної дати. Так, у листопаді 2015 року президент України Петро Порошенко підписав указ «Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів", який спрямований на відзначення пам'яті потерпілих від геноциду українського народу - Голодомору 1932-1933 років в Україні, вчиненого тоталітарним репресивним сталінським режимом, а також голодоморів 1921-1922 та 1946-1947 років в Україні. Також 24 листопада в пам'ять про мільйони загиблих в усьому світі проводилися числення заходи. Скажімо, традиційною стала акція "Запали свічку". Вона починалася о 16:00 за київським часом. А о 19:32 країна вшанувала жертв хвилиною мовчання.
За словами викладача ЕПК Олександра Микитіва яскравими були виступи багатьох студентів, зокрема, Аліни Кучеренко, Ксенії Аксьонової, Арсенія Ревенка, Маргарити Чабан. Кожен із них наче пропустив проблему через себе і довів той факт, що поки у країні є прогресивне молоде покоління, яке аналізує факти, а не домисли, поки в неї і є майбутнє.
Марія Канцелярист

