Чергове робоче засідання делегатів органів студентського самоврядування із питань освітнього процесу, зокрема голови навчального сектору Анастасії Долгополової та проректора з навчально-педагогічної роботи Олександра Гури присвятили порівняльному аналізу системи освіти в Німеччині та Україні. Гостем наради став студент Йенського університету імені Фридриха Шиллєра Дмитро Кір’ян, який і поділився із присутніми своїми враженнями від навчання і, звичайно, його складниками, особливостями та відмінностями.
Дмитро розповів, що сам є корінним запоріжанином. Закінчивши школу й гарно знаючи німецьку він вирішив спробувати отримати освіту саме за кордоном. Попередньо хлопець навчався у тамтешньому коледжі, який готував абітурієнтів до вступу у виші. У 2015 році Дмитро став студентом Йенського університету імені Фридриха Шиллєра. У своєму мотиваційному листі він відзначив, що хотів би продовжити сімейну лікарську династію: його мама – фаховий стоматолог, тож і син вирішив обрати саме цю професію. 
Дмитро зазначив, що саме на його стоматологічну спеціальність розклад він отримав фіксований: в певні годині, дні відвідати ту чи ту кількість лекцій, семінарів. Проте спілкуючись з іншими студентами, він спостерігав за формуванням розкладу самостійно, коли його студенти моделюють самі: фіксованим є лише обсяг занять. А дату і час вони обирають самостійно.
На кожен предмет йде по три академічні години. Скажімо, перелік першого семестру складався із таких дисциплін: анатомія, фізика, хімія, біологія, мікроскопічний та препараційний курси, гістологія, тобто всього 18 годин на тиждень.
19 жовтня почалися заняття. Тривали вони до 4 березня. Включаючи дві практики: одна технічна стоматологічна обов’язкова протягом двох тижнів, та потім ще один тиждень - хімічна практика. До речі, вона тривала і протягом семестру щотижня як елемент курсу. 
Щодо практик, то їхній типовий день починався о 7.30. Це заняття тривало до 11.30 (від 11.30 до 12.30 проходила лекція). А потім була пауза до 13.15. До 13.30 студенти мали перевдягтися у робочий одяг. А від 13.30 до 15.30 включалися у другу половину практичних занять.
А ось препараційний курс включав завдання препарувати труп у морзі. Студентів координували старшокурсники. Попередньо майбутні стоматологи отримали 6-сторінкову інструкцію, як проводити препарацію.
Дмитро Кіря’н розповів, що системи накопичення балів як такої немає. Складати треба усні іспити та тести. Для прикладу хлопець згадує семінар із анатомії (під час заняття присутні 22 студенти). Його проводить викладач-лікар, який пояснює тему. Попередньо вони прослухали три академічні години лекцій із анатомії на тему «Голова», її кістки тощо. Семінар присвятили цій же темі, але тим питанням, які виявилися недостатньо зрозумілими. Попередньо студенти отримують список запитань, який мусять опанувати на усний іспит чи контрольний зріз.
Після тем «Голова 1 та 2» вже був перший усний іспит, так званий тестат. Під час його проведення студенти кооперуються у групи по 4 людини. І викладач усно ставить ті питання, про які йшлося під час лекцій, які розбиралися на семінарах. Якщо студент не складає тестат, то він має право його перескласти. На це дається певна кількість спроб.
Кожен викладач готує до лекції свою презентацію в Power Point. Її обсяг – близько 100 сторінок. Всі вони студентам доступні в університетській локальній мережі, яка доступна за особистим паролем. Тобто відвідування лекцій не є обов’язковим, цю ж презентацію студент може вивчити самостійно і вдома. Проте лекції відвідують старанно, щоб із вуст викладача почути виклад інформації, мати змогу опанувати матеріал через ті унікальні приклади з практичного досвіду, про який оповідає лектор, коментуючи той чи той слайд. Вдома залишається погортати презентацію для закріплення матеріалу. Крім, проголошення доповіді як такої, лектор доповнює презентаційний матеріал деталями, добирає приклади, влучно жартує – і все це доречно доповнює освітній процес. На лекції присутні 300-400 осіб, тож студенти іноді сидять навіть у проходах. Лектори говорять у мікрофон, а в аудиторії розташовані колонки.
Семінари ж відвідувати обов’язково. Студентам роздають так звані скрипти – роздруковані вказівки-рекомендації. Їх неможливо знайти в інтернеті чи електронно, через захист авторських прав. Тільки під час семінару як студент ти можеш отримати їх у роздрукованому вигляді. Не відвідав семінар – не отримав цей цінний методичний матеріал. Він, як правило, нагадує грубеньку брошуру, яка включає потрібні прикладні й теоретичні підказки до опанування того чи того курсу. На семінарах також студенти переглядають відео чи отримують перелік посилань на важливі джерела із Ю-Туб платформи.
Що до інструментарію викладачів, то він включає скрипти, проектор, сканер, який допомагає збільшити на екрані чорно-білі архівні документи та продемонструвати їх присутнім.
Чимало студентів 3-5 курсів допомагають 1-2 курсу як викладачі. Це ще одна особливість освітнього процесу, коли першачків навчають старшокурсники. Вони отримують від вишу за це зарплатню і, таким чином, і підпрацьовують, і продовжують далі навчатися. Так університет заохочує талановиту молодь, її успіхи у навчанні.
На лекцію можна приходити з ноутбуком. Є вай-фай. Надписи-нагадування в аудиторії говорять про те, що дозволяється проводити відеозйомку, але, в принципі, студенти, часто знімають ті уривки, які не встигли записати, щоб ще раз вдома прослухати.
Також однією із особливостей навчання є оцінювання викладачів після курсу. Студенти анонімно заповнюють бланки, в яких кожного викладача характеризують за критеріями повноти курсу, його зрозумілості, інформативності, коментують свої загальні враження, ведення лекції і зазначають, як часто вони відвідували ці лекції.
Крім того, частина навчання триває і на базі реальної німецької стоматологічної клініки, яка структурно дотична університетові. Там триває роботи з пацієнтами вже під час навчання на старших курсах.
Предмет оцінюється як «склав» чи «не склав» або відсотками у тестах (відсотки правильних відповідей за схемою 0-100%).
Студенти також користуються послугами бібліотеки. Є загальна, є галузева література. 
Існує три типи підручників: І – тільки на території бібліотеки, ІІ - із можливістю на 4 дні взяти, ІІІ – на 1 чи 1,5 місяці взяти.
Дмитро розповів, що має пластикову картку студента, яка дає йому право безкоштовно пересуватися деякими видами транспорту у межах своєї Землі. Власне і навчання в Йенському університеті безкоштовне. Адже щосеместру хлопець оплачує фіксований податок Землі у розмірі 150 євро. Ця сума включає 90 євро як оплата за проїзд та 60 євро як оплата за навчання у виші. Окремо кожен піклується про своє проживання і харчування.
Фізичної культури як предмету в студентів немає. Тобто і заліків із неї не ставлять. Але секцій безліч – вони на порядок дешевше, ніж для не-студентів. Але все ж вони платні. Щоб потрапити в найбільш популярні (плавання, футбол, бокс, фітнес), треба встигнути записатися на ці заняття, інакше потім залишиться хіба не дуже зручний час для відвідування. Наприклад, Дмитро трохи не встиг, тож мав можливість відвідувати плавання тільки з 22.00 до 23.00.
Наприкінці зустрічі Дмитру подякували за таку цікаву доповідь та висловили сподівання на подальшу інформаційну співпрацю. Детальніше ознайомитися із інформацією можна у відеоуривку за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=IehDzldcYi8
Марія Канцелярист
