До Дня служби безпеки України, який відзначають 25 березня, на юридичному факультеті ЗНУ провели круглий стіл з теми «Організаційно-правові засади та функціональне призначення розвідувальних органів України». У ньому взяли участь представники професорсько-викладацького складу факультету та студенти.
Під час засідання його учасники обговорили низку питань, які стосуються як історії розвитку розвідувальної справи в Україні (за часів козацтва), так і окремих правових аспектів функціонування цієї системи у нашій країні та інших державах. Так, в історичному ракурсі доповідачі розглянули структуру та організацію цих ланок у козацькому суспільстві – розвідувальні коші, козаки-пластуни тощо, а також представили порівняльний аналіз щодо організації роботи та специфіки діяльності розвідувальних структур у системі сучасної державної служби. Зокрема, цікавою і змістовною у цьому плані стала доповідь студента 4 курсу Микити Жукова з теми «Розвідувальні органи в Запорізькій Січі». Студенти також виокремили окремі юридичні моменти функціонування розвідувальної структури, зокрема, з’ясовували, які моральні та фізичні вимоги пред’являються сьогодні до працівника СБУ, юридичні межі його дій та обмеження власної свободи тощо. Окрім того, у ході обговорення теми був представлений не лише аналіз вітчизняної юридичної бази, а також деякі аспекти міжнародного права у цій галузі (Франція, США, Ізраїль, Саудівська Аравія тощо).
Учасниками заходу також були розглянуті етапи підготовки таких фахівців – лінгвістична, психологічна, патріотичне виховання тощо. Молоді юристи спробували також вирішувати питання щодо віку людини, відколи має впроваджуватися підготовка до цієї професійної діяльності. А відтак, дійшли висновку, що фахівець даної галузі має готуватися вже починаючи від дитячого садку, зокрема, це стосується патріотичного спрямовання виховного процесу.
Як зауважила декан юридичного факультету Тетяна Коломоєць, важливим фактором, який визначив актуальність цього круглого столу, стала довгострокова підготовка до нього студентів – адже вони готували свої дослідження кілька місяців і за цей час опрацювали не лише українські джерела у цій галузі знань, а й літературу на іноземних мовах. Результати цих досліджень, хоча й зроблені студентським колективом, але являють собою неабиякий інтерес і для фахівців юридичної галузі. Відтак, вони будуть проаналізовані та адаптовані у рамках діяльності лабораторії проблем нормотворчості та правозастосування, яка діє на базі юридичного факультету ЗНУ, а потім представлені у якості рекомендацій до профільного комітету Верховної Ради.
Олена Хлистун
