14 квітня молоді науковці філологічному факультеті ЗНУ в рамках загальноуніверситетської науково-практичної конференції «Молода наука-2016» презентували результати своїх наукових розвідок. Цього разу на факультеті діяло три секції: «Сучасні проблеми методики викладання філологічних дисциплін», «Сучасні проблеми фольклористики та літературознавства» та «Сучасні проблеми мовознавства». Усього в їхній роботі взяли участь 94 особи. Для участі в секції з методики викладання мов та літератур подали 12 робіт, із мовознавчих дисциплін – 37. Найбільшою популярністю серед студентів користувалася секція з фольклористики й літературознавства: до неї надійшло 45 наукових робіт.
У роботі секційного засідання «Сучасні проблеми методики викладання філологічних дисциплін» (науковий керівник – доцент кафедри української літератури Ірина Бакаленко) взяли участь 12 студентів 3 курсу спеціальностей «Українська мова та література» й «Російська мова та література». Ще на початку заходу науковців 
привітали заступник декана з наукової роботи філологічного факультету Іван Мацегора та керівник секції. Вони наголосили на необхідності для студентської молоди брати участь у наукових заходах із перших років перебування у виші. Учасники секції обговорили проблеми викладання методики української та російської мов у сучасній школі, а також історію викладання цих мов як наукових дисциплін.
Під час засідання свої роботи презентували: Катерина Астіон (тема роботи: «Внесок Олексія Пєшковського у становлення методики викладання російської мови»), Катерина Вініченко («Теоретичні орієнтири сучасної української лінгводидактики у методичних працях Марії Пентилюк»), Катерина Голуб’ятник («Методичний спадок Костянтина Ушинського і методика викладання російської мови»), Марина Деменковець («Лінгвометодичний спадок Бориса Панова та сучасна лінгводидактика») й Ольга Донцова («Мотивування старшокласників до читання сучасної української літератури»). Також до роботи секції долучилися Віталіна Дудніченко («Лінгводидактична спадщина Олександра Біляєва»), 
Таїсія Живиця («Використання інноваційних технологій навчання на уроках української мови»), Настасія Ісачук («Внесок Любов Мацько у становлення та розвиток методики викладання української мови як самостійної науки», Анна Ковнір («Лінгводидактична спадщина Петра Афанасьєва і сучасна методика викладання мови») й Ірина Ланіна («Актуальність методичної спадщини Ізмаїла Срезневского для сучасної лінгводидактики»). Зацікавили присутніх на секції і наукові розвідки Марії Ленок («Формування у п’ятикласників поняття про фантастичну літературу у процесі вивчення повісті Зірки Мензатюк ‘’Таємниця козацької шаблі’’») й Анастасії Товкач («Внесок Митрополита Іларіона (Івана Огієнка) у становлення та розвиток методики викладання української мови як самостійної науки»). Задля того, щоб привернути увагу аудиторії та закцентувати увагу присутніх на основних тезах виступів, усі молоді науковці підготували відеопрезентації, якими супроводжували свої доповіді.
Засідання секції «Сучасні проблеми фольклористики та літературознавства» проходило під керівництвом доцента кафедри української літератури Любові Костецької. Роботи її учасників вразили присутніх на заході різноманітністю, тематичною 
диференціацією, а також – актуальністю та нетиповими поглядами студентів на обрані ними теми. Найцікавішими учасники секції визнали виступи: Анастасії Бєрковської («Особливості жанру фентезі в романі ‘’Подвійні міражі’’ Наталки Шевченко»), Катерини Астіон («Особисте та колективне у ліриці Анни Ахматової»), Таїсії Живиці («Фемінні проекції у романі Надії Степули ‘’Сьомий аркан’’»). Уваги учасників секції привернув виступ Оксани Чаплюн («“Я жагою, наче жнець у літню спеку, пив любові нектар божий…’’: жінки в житті Івана Франка (за романом Зеновія Легкого ‘’Се мого серця драма’’)»). Студентка художньо проілюструвала новий погляд на історію взаємин з жінками Івана Франка. З великою цікавістю аудиторія вислухала Анастасію Товкач («Використання фольклорних мотивів у повісті Андрія Чайковського ‘’За сестрою’’»), Матвія Кащєнка («Трансформація фразеологізмів у творах Юрія Шевчука 90-х рр.»), Віру Расихіну («Дидактичність поезій Івана Андрусяка (за збірками ‘’М’яке та пухнасте’’, ‘’Чупакабра та інші зайчики. Усе солодший сад’’)») та Віталіну Дудніченко («Морально-етичні проблеми в повісті-казці Галини Малик ‘’Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії’’»). Присутні на заході також звернули особливу увагу на виступ Лілії Білої («Тема протистояння добра і зла у збірці оповідань Євгена Гуцала ‘’Діти Чорнобиля’’»), який вразив їх своєю актуальністю.
Не менш різноманітними і цікавими виявилися роботи учасників секції «Сучасні проблеми мовознавства» (керівник – доцент кафедри української мови Любов Стовбур). Під час її роботи студенти порушили багато актуальних проблем. Особливо присутні зацікавили наукові розвідки, безпосередньо пов’язані із сьогоденням нашого міста. Так, Катерина Голуб’ятник обрала для дослідження тему: «Лексико-семантична класифікація ергонімів м. Запоріжжя», Катерина Астіон – «Пародійні евфемізми в сучасній російській мові», Анна Островерха – «Лінгвокреативність номінації російськомовних антифендомів», Наталія Терешкова – «Універби в російськомовній неофіційній урбаномістиці», Катерина Щербак – «Лінгвістичний аспект перейменування вулиць Дніпровського району м. Запоріжжя». Усі ці теми стали приводом для дискусій серед присутніх на заході. Дослідниці з гідністю впоралися з випробуванням і дали вичерпні відповіді на всі запитання.
Під час підбиття підсумків роботи факультетського відділення науково-практичної конференції «Молода науа-2016» її організатори звернули увагу на високий науковий рівень робіт усіх її учасників. Крім того, варто відзначити, що, як і в попередні роки, дехто з членів НТСАДМВ факультету взяв участь у роботі відразу кількох секцій, продемонструвавши різноплановість своїх наукових інтересів. Ще однією приємною особливістю роботи юних науковців є те, що вони за власною ініціативою долучаються до участі в цій конференції. Вони пояснюють це тим, що сучасна вища освіта передбачає два складники: базову теоретичну підготовку з фахових дисциплін та самостійну наукову діяльність. На думку студентів філологічного факультету, лише поєднання цих видів діяльності дозволить їм розкрити свій потенціал на повну силу.
Наукове товариство студентів та аспірантів,
докторантів і молодих вчених
філологічного факультету
