13 квітня в аудиторії № 50 першого корпусу ЗНУ відбувся звіт групи студентів факультету журналістики про поїздку до міста Прип’ять і Чорнобиль, присвячену 20-річчю аварії на ЧАЕС.
Послухати їх прийшло чимало
бажаючих. Першим слово
узяв завідуючий кафедрою журналістської творчості Віктор Володимирович
Костюк –
ініціатор акції і керівник групи.
Він розповів, що в момент аварії, йому довелося бути у відрядженні в Києві, тому він міг на власні очі спостерігати ситуацію в суспільстві: наслідком того, що радянська влада реагувала на подію недопустимо повільно, мала місце невчасна й неповна поінформованість людей. Незважаючи на це, багато журналістів героїчно виконували свій професійний обов’язок – їхали прямо в небезпечну зону, ризикуючи здоров’ям, для того, щоб люди знали, що відбувається. Їхні матеріали проходили через сувору цензуру.
Пару років тому у газеті «День» вийшов матеріал, в якому пролунав заклик подивитися нарешті на чорнобильську тему «невідчуженим зором». Справа в тому, що можна говорити про таке явище, як чорнобильська журналістика. Аварію, яку порівнюють з вибухом кількох атомних бомб, висвітлювали і продовжують висвітлювати в засобах масової інформації неоднозначно. Це пов’язано з масою причин, у тому числі політичного характеру. Студенти журфаку вирішили розшукати в Запоріжжі тих працівників ЗМІ, які були в Чорнобилі відразу після аварії. Зокрема, була влаштована зустріч із одним із таких журналістів – Валерієм Фортуніним, який сьогодні працює в редакції газети «Дніпровський металург». Студенти також добре попрацювали в архіві, познаходили публікації всіх років про чорнобильську трагедію і проаналізували їх.
Кульмінаційним заходом стала
поїздка на місце
аварії. Кожен із 12 членів групи - а це Ганна
Острогляд, Оля Кошкалда, Катя Гопенко, Ела Бондарчук, Оля Клюєва, Катя
Стринадко, Віта Вінніченко, Катя Кудіна, Ушаков Гриша, Софія Богуцька,
Олена
Чиченіна та Юра Костюк –
пропустив побачене і почуте через власну душу й серце. Кожен особливо
гостро
відчув себе представником покоління, яке можна назвати чорнобильським
(більшість із цих студентів – другокурсники, це молодь 1986-го року
народження!). Саме ця небайдужість змусила весь зал слухати моторошну
розповідь,
затамувавши подих. Студенти зізналися, що ніколи не забудуть почуттів,
які
викликав у них вигляд запустілого міста Прип’ять, тих фактів, які
повідали їм ліквідатори
і члени Асоціації журналістів-чорнобильців. Вони проілюстрували свій
звіт чисельними фотознімками.
Наприкінці заходу був продемонстрований відеофільм про цю поїздку.
Студенти вирішили не зупинятися
на досягнутому й
написати книгу, присвячену чорнобильській журналістиці, вивчивши тему
ще
глибше.
Фоторепортаж
