Візит до ЗНУ консула посольства США в Україні

У Запорізькому національному університеті побував консул посольства США в Україні Річард ХАНРАХАМ, який працює у відділі PR і видавничої справи. На зустрічі із студентами факультету журналістики він розповів про тенденції розвитку сучасних мас-медіа, зокрема, вільної преси, висвітлив деякі питання, що стосуються сфери журналізму.

- Поняття вільної преси базується на трьох положеннях, - пояснив він. – Перше – це відсутність будь-якої цензури і контролю держави. Друге – вільний доступ до інформації, оскільки журналісти повинні мати повне право створювати будь-які матеріали, щоб доносити до людей повноцінні відомості. Третє – захист преси від необґрунтованих судових домагань і позовів громадян, які вимагають компенсації за моральні збитки. Ключовим моментом у заснуванні американської держави була саме вільна преса, оскільки основоположники демократії вважали, що поінформованість людей є дуже важливою. Існування вільної преси було зафіксоване в американській конституції, однак фактично вона з’явилася ще за сорок років до проголошення  незалежності в США. З самого початку преса задекларувала своє право контролю над державою.

Річард Ханрахам сказав, що, звичайно, існують обмеження, які стосуються висвітлення державних таємниць, це потрібно в інтересах самих же громадян Америки. Але іноді трапляється так, що прагнення преси проникати і в такі таємниці приносить користь. Яскравим прикладом цього було зіткнення уряду і суспільства на початку 70-х років, коли були видані так звані «Записки Пентагона» - секретний документ, у якому йшлося про реальній хід подій війни у В’єтнамі. Газета «Нью-Йорк Таймс» вирішила надрукувати цю інформацію, уряд США подав на редакцію позов до Верховного Суду, але судді стали на бік газети. В результаті це прискорило вивід американських військ із В’єтнаму.

Правдивість і достовірність інформації є однією із складових поняття «вільна преса», тому що журналісти мусять відповідати за те, що пишуть. Але повинен бути баланс у тому, як редакція захищає свого журналіста і як держава відстоює свої інтереси. В США всі ці речі продумані і відображені в діючому законодавстві. Вважається, що тут не може бути чітких міжнародних стандартів: для кожного покоління і кожної країни треба шукати свій підхід.

Журналіст завжди знаходиться в колі питань етичного характеру, в межах якого він сам повинен вирішувати, як йому чинити. В Америці питання журналістської етики особливо активно розглядається з кінця минулого століття. Журналіст повинен висловлювати не стільки власну думку, скільки відображати точку зору громадськості.

Зрозуміло, що оскільки всі редакції в США є приватними компаніями, їх найпершим завданням для себе є заробляння грошей. Тому коли мова йде про деякі негативні моменти з боку преси, журналісти не поспішають їх об’єктивно висвітлювати. Наприклад, минулого року уряд США заборонив рекламу тютюнових виробів у пресі, а вона була значним джерелом прибутків для ЗМІ. В результаті журналісти не проявили великого ентузіазму в боротьбі з палінням.

***

Після того, як гість коротко ознайомив студентів із станом справ у американських ЗМІ, декан факультету журналістики професор Володимир Манакін запропонував присутнім задавати Річарду Ханрахаму запитання, які кого хвилюють. Пропонуємо відвідувачам сайту їх зміст і відповіді:

- В українських вузах поширена практика засновувати прес-центри, які займаються висвітленням їх життя. Чи для Америки така картина характерна?

- У коледжі, в якому я вчився, - відповів Річард Ханрахам, - було всього не більше трьох сотень студентів, але існувала прес-служба, а у великих університетах є навіть свої щоденні газети і власне телебачення, радіо. І студенти беруть участь у створенні передач.

- Чи є в університетах США окремий курс, присвячений розгляду судових справ проти журналістів?

- Так, це вивчається дуже серйозно.  Свободу преси не можна ні в якому разі обмежувати. Але з іншого боку, як каже один із суддів американського Верховного Суду журналістам, «так, у вас є свобода слова, право висловлювати свою позицію, але ви не повинні «розстрілювати» своїми матеріалами людей». Завдання суду – окреслити рамки, за якими закінчується свобода слова.

- В Україні спостерігається тенденція до фемінізації ЗМІ. Навіть на нашому журфаці дівчат набагато більше, ніж хлопців. Чи така ж ситуація в США?

- Я не маю точних цифр, але очевидно, що жінки поступово підкоряють всі професії і журналістику в тому числі.

- Що є основним джерелом прибутків американських газет?

- Все, що входить у поняття реклами. Зараз це питання набуло великого значення, оскільки ми бачимо в Інтернеті дуже багато публікацій рекламного характеру, навіть невеликі оголошення, і це зменшує можливості друкованих видань.

- Відомості, що подаються на сайтах в Інтернеті, теж мають обмежуватись?

- Звичайно. Недопустимо, щоб у Інтернеті хтось вивісив інформацію про те, як виготовити бомбу, скажімо, або небезпечну отруту, тому за цим слідкують.

- Наскільки престижно й матеріально вигідно бути журналістом в Америці?

- Це залежить від того, яке видання. Деякі журналісти отримують значно високу зарплату, але вони б сказали, що пішли працювати в ці видання не заради грошей, а тому що люблять свою професію. Рівень престижності професії змінюються з часом, працювати журналістом в Америці було найпрестижніше під час вотергейтського скандалу. Тоді люди вірили, що саме преса поклала кінець корупційній змові.

Під кінець зустрічі Річард Ханрахам висловив сподівання, що українська преса стане по-справжньому демократичною. Він сказав, що дуже радий, що наша преса отримує все більше прав, сьогодні українські журналісти навіть підсміюються над американськими за те, що тих дуже сильно контролюють.