У Запорізькому національному університеті було проведено соціально-психологічне опитування студентів на тему: «Культура мови студентів ЗНУ». Його ініціаторами стали заступник декана факультету соціальної психології та педагогіки з гуманітарної освіти та виховання, кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри практичної психології Юлія Паскевська і доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і психології Галина Локарєва.
Захід проходив силами студентів п’ятого курсу спеціальності «Психологія». Вони поспілкувалися з 90-ма представниками різних факультетів та різних вікових груп. За результатами опитування майбутні психологи зробили кілька висновків щодо особливостей культури мови студентів нашого університету. Зокрема, із узагальнених відповідей на питання «Що, у вашому розумінні, становить культуру мови студентів?», зрозуміло, що культура мови – «це здатнісь людини правильно і грамотно використовувати літературні шари лексики, уникати «слів-паразитів», ненормативної лексики». Також до культури мови віднесли здатність чітко, ясно для оточуючих, із врахуванням ситуації мовлення, формувати свої думки і при цьому виявляти повагу до співрозмовників.
Щодо оцінки культури мови студентів ними самими, більшість респондетів зазначили, що мова сучасного студентства має сленговий, ненормативний, неінформативний, некультурний, а інколи і надто вульгарний характер. До «плюсів» мовлення сучасної студентської спільноти віднесли її емоційну насиченість та різноманітність. Усі опитані різко негативно поставилися до вживання ненормативної лексики на території ВНЗ, хоча дехто з них зазначив, що вживати нецензурні вирази людину може спонукати прагнення «бути своїм» у певному оточенні. Що ж до «слів-паразитів», то майже всі чесно зізналися у частому їхньому вживанні, пояснивши, що, при нестачі слів, слова-зв’язки допомагають формувати думки.
Спілкування з викладачами для більшості опитаних займає позицію «спілкування на діловому рівні» (65%), далі йдуть «спілкування на рівних» та «дружнє спілкуваня» (по 15%), а «спілкування з вигодою» є приорітетним для 5% респондентів.
Результати опитування будуть враховуватися при подальшій роботі зі студентами різних структур нашого університету. Адже дослідження дало змогу виявити особливості розуміння студентами самого значення терміну «культура мови» та ще раз наголосити на основних недоліках мовлення, які треба негайно усувати.
Таміла ТАРАСЕНКО