У запорізькому видавництві «Поліграфіст» вийшло друге видання книги доцента кафедри зарубіжної літератури Запорізького національного університету Ігоря Купріянова «Поэзии И. Франка в русских переводах конца ХІХ – начала ХХ в.»
2006 рік на філологічному факультеті пройшов під знаком святкування ювілею видатного письменника, перекладача, науковця, громадського діяча Івана Франка. Під час проведення численних наукових та творчих заходів викладачі та студенти цього факультету намагалися охопити різні аспекти багатогранної творчості Каменяра, зосереджуючи свою увагу не лише на мистецькій, але й на науковій та перекладацькій складових його творчої діяльності. Ігор Терентійович у своїй книзі зупинився на важливому, але, на жаль, поки що малодослідженому елементі франкознавства: творчість талановитого письменника і перекладача у його розвідці розглядається як об’єкт перекладу російських письменників та літературознавців кінця ХІХ - початку ХХ століття. Що важливо, у книзі наведено елементи російськомовних перекладів поезії Каменяра, подається їхній версифікаційний та порівняльний аналіз. Також автор простежує їхній вплив на розвиток російської культури, особливо наголошуючи на тому, що «різні переклади мають неоднакову художню цінність. Але важливо те, що на поетичну творчість І. Франка звертали увагу майстри слова, що вони робили її здобутками російської культури, яка збагачувалась ідеями та образами Великого Каменяра».
У виданні розповідь про основні віхи російськомовних інтерпретацій ведеться у хронологічній послідовності: від 70-х рр. ХІХ століття, коли тільки-но розпочався процес сприйняття російською культурою художньої творчості Івана Франка, і до 1917 року. Водночас дослідник зупиняється на багатьох важливих аспектах тогочасного культурного життя Російської імперії, акцентуючи увагу на взаємовпливах російської та української культур, що відбувався всупереч усім заборонам та втручанню царської цензури.
У рецензії, що має назву «В обіймах поезій» завідувач кафедри теорії літератури та журналістики ЗНУ, доктор філологічних наук, професор Віталій Шевченко наголошує, що видання цієї книги «виділяється серед наукових досягнень нашого університету». Особливу заслугу її автора Віталій Федорович вбачає в тому, що він, «висвітлюючи початкові етапи сприйняття російською літературою поезії І.Франка, текстологічно досліджує, висококваліфіковано коментує їх російські переклади, які витворили В. Маслов-Стокоз, П. Грабовський, М. Глокке, С. Бердяєв, Ф. Гаврилов, І. Белоусов, К. Бахрін, М. Могилянський, В. Смірнов, Х. Алчевська, А. Сігорський, М. Богданович, І. Войтов, П. Дятлов, І. Рукавишников, Т. Кладо, С. Дубнова-Ерліж, В. Чешихін».
Так само важливо, на думку рецензента, те, що «як сумлінний дослідник І. Купріянов зіставляє й аналізує російські інтерпретації творів І. Франка, міру їх наближеності до першоджерел і відхилень від них. Порівняльний аналіз веде до висновків про здобутки і втрати трансформації текстів, їх ідентичності, спроб донести твори майстра до російського читача в усьому сяйві його поетичного таланту. Доведено, що не всім перекладачам вдавалося досягти рівноцінного оригіналові поетичного ефекту, версифікаторської винахідливості, не обходилося без слабкостей і навіть прорахунків». Головною ж ознакою цієї книги є те, що «як автор високоінтелектуальний І. Купріянов наповнив своє наукове дослідження своєю пристрастю, яку І. Франко назвав «вогнем в одежі слова».
«Це видання і пізнавальне, і виховне. Воно заслуговує відзнаки. Як високоякісний науковий внесок. Як талановите і цінне надбання», – робить висновок Віталій Федорович наприкінці своєї рецензії.
Таміла ТАРАСЕНКО
