До ЗНУ із творчою зустріччю завітав Ігор Стрембіцький, володар Золотої пальмової гілки минулорічного Канського фестивалю. Цю нагороду принесла короткометражна стрічка «Подорожні», яку він знімав три роки.
Студенти змогли переглянути фільм та поспілкуватись з Ігорем Стрембіцьким та його дружиною Наталкою Конончук, яка написала сценарій «Подорожніх».
Стрічка - дипломна робота режисера, який нещодавно закінчив Київський національний університет театру, кіно, телебачення ім. Карпенка-Карого. Чорно-білий фільм триває всього 10 хвилин, його відзняли з першого дублю, бо було обмаль плівки, та й та бракована. Зйомки проходили у київському психоневрологічному диспансері, домі ветеранів сцени, біля села Пирогово та у приватному секторі Києва. Режисер каже, що фільм було складно зняти через те, що то машини не було, то освітлювач не прийшов. А зйомки тривали цілих три роки через… лінь автора.
За словами Ігоря, фільм - про все і ні про що, його герої – люди, які вважають, що життя прекрасне незважаючи на будь-які складнощі. А назва - «Подорожні» - спала на думку Наталці після прочитання «Розмови трьох подорожніх» Григорія Сковороди. Як зазначає сценаристка, ми всі подорожні у цьому житті.
Окрім Канського фестивалю, автори надіслали свою роботу ще на 30 фестивалів. На трьох з них виборов нагороди: гран-прі у Києві на фестивалі «Контакт», премії у Грузії та Албанії за кращий документальний фільм.
Стрембіцький та Конончук поділились своїми враженнями від Канн. За їхніми словами, вони весь час перебували у самому серці фестивалю - у переглядовій, бо мали вирішити чимало питань стосовно звуку у своєму фільмі. Організатори фестивалю були дуже привітні і з розумінням поставились до цих проблем. Як зазначають Ігор та Наталка, звичайно ж, було приємно пройти славнозвісною червоною доріжкою. А от із зірками світового кіно поспілкуватись не довелось через банальне незнання іноземних мов.
Вже після Канн Ігор та Наталка виграли конкурс кіносценаріїв Гете-інституту та Фонду «Жести примирення» для країн, які зазнали утисків від фашистської Німеччини, отримали грант на зйомки фільму. Так з’явилась 15-хвилинна стрічка «Урок німецької». На жаль, її поки що не можна побачити в Україні, бо всі права на показ належать Гете-інституту.
Звісно, всіх присутніх цікавила відповідь на питання, чи важко працювати у сімейному тандемі? Виявилось, що, з одного боку, це сприяє творчості, а з іншого - творчі конфлікти накладаються на особисті, і це заважає.
Зараз Ігор на роздоріжжі - визначається, що хоче робити далі. Також мріє зняти фільм на один кадр, щоб не монтувати нічого і не клеїти. Парадоксально, але він вважає, що режисер - це не найкраща професія, і, якби він краще вчився у школі, то обов’язково став би лікарем.
Наталка ЖЕЛНОВА
