З 4 по 8 травня в місті Ірпінь (Київська область) за ініціативи українського незалежного видавництва «Смолоскип» пройшла мистецька частина щорічного з’їзду творчої молоді. Запорізький національний університет представили інженер першої категорії обчислювального центру Тетяна Савченко та студент 5 курсу факультету журналістики Олесь Барліг.
Програма заходів в Ірпені була доволі насиченою. Окрім традиційних круглих столів (а їх щодня проводилося два-три), на молодих митців очікували поетичні виступи, фінал всеукраїнського конкурсу читання поезій «Молоде вино», флеш- і арт-презентації. Але про все це по порядку…
У приміщенні видавництва відбувся круглий стіл «Активний патріотизм популярного мистецтва – сурогат чи альтернатива політикам?». Його метою було з’ясувати, як на сьогодні реалізується зв'язок між мистецтвом та політикою, наскільки різняться ці два соціальних інститути і чи можна політику назвати мистецтвом, а мистецтво – політикою. Того ж дня в КМЦ Національного Університету «Києво-Могилянська Академія» вручали «смолоскипівські» нагороди. В номінації «Проза» вперше за останні шість років присудили перше місце (до цього, з точки зору журі, жодна конкурсна робота першого місця не заслуговувала). Переможницею стала Ольга Пуніна з Донецька (збірку «Вплив сучасної української поезії на сексуальність неземних істот»). Друге місце в номінації «Поезія» було надане Ярославу Гадзінському (збірка «Прапори з плащаниць») та Оксані Максимчук (збірка «Лови»). В номінації «Дослідження» друге місце зайняла праця Андрія Смирнова («Громадсько-політична діяльність С. Скрипника у 1930-1942 рр.).
Круглі столи наступних днів були присвячені як історії української літератури так і проблемам її сьогодення. Зокрема, доповіді на тему «Культурні табу і внутрішня цензура автора» намагалися з’ясувати, які теми наразі, чого хочуть досягнути сучасні письменники, порушуючи в своїх творах морально-етичні заборони. Під час круглого столу «Актуальність як мотивація художньої творчості» доповідачі спробували розглянути сутність поняття «актуальність» й проілюструвати його прикладами з сучасної поезії. Менш активно, ніж передбачалося, пройшов круглий стіл «Авангард – модернізм – постмодернізм: ідеї та межі». Обговорення теми «Сюрреалістичний експеримент в українському мистецтві» схилило до висновку, що яскравого прояву сюрреалістичної літератури в контексті французької маніфестації цього явища в Україні не було. Доволі жваві дискусії викликала тема «Етнофольклор та розвиток українського фентезі». Як доповідачі, так й запрошені молоді митці намагалися з’ясувати, де ж проходить межа між фентезі, фантастикою та літературою з фантастичними елементами. На круглому столі «Як і де вивчати українську літературу?» було піднято питання професійності викладачів української літератури і поставлений під сумнів рівень знань випускників філологічних факультетів. Одним з найбільш резонансних виявилася тема «АвторКА: феміністична критика в сучасній українській культурі». Її модератори розмежували феміністичну критику та фемінізм, наголосили на гострій актуальності цього різновиду дослідження тексту. Із доповіддю тут виступила представниця ЗНУ Тетяна Савченко. Її дослідження мало за мету з’ясувати, чи може пересічний читач встановити літературні образи, привабливі окремо для чоловіків і окремо для жінок.
Завершальним став круглий стіл під назвою «Сучасна українська масова культура: проблема блатної романтики». Юні письменники та літературознавці дійшли висновку, що так звана «гопницька проза» не відображає життя носіїв цієї субкультури, а скоріш є спробою відтворити його в літературі.
Серед презентацій особливо яскравими був показ напівдокументального, напівартового фільму «Подорож табурету» та проект Гриці Ерде «Самки та яйцекладки: жінка з культури» (який вміщував в себе графіку та живопис).
Окремим пунктом щорічної ірпінської програми стала зустріч з відомим письменником Олександром Іранцем, який є членом відомого літературного об’єднання «Бу-Ба-Бу», лауреатом премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США) 1995 року, стипендіатором Академії Шльосс Солітюд (Німеччина) 1995 року; виступав як член жюрі театрального фестивалю «Боннер Бієнналє» 2000 та 2002 років; є автором чисельних поетичних і прозових творів. Розповідь Олександра Ірванця стосувалася, переважно, його літературних смаків, сучасної української драматургії та спогадів письменника про молоді роки.
Цьогорічний з’їзд в Ірпені вкотре наголосив: творча молодь України знаходиться в аванґарді літературного дискурсу.
Віталій БАБЕНКО
