Сьогодні в ЗНУ підбивали підсумки студентської наукової конференції «Університет і ми».
Цей фестиваль науки відкрив ректор ЗНУ професор Сергій Тимченко: - Конференція «Університет і ми» має стати пріоритетною у нашому виші, оскільки ЗНУ має величезний інтелектуальний потенціал, але, разом з тим, купу невирішених проблем. Як приклад - управління університетом. ЗНУ нараховує 12 факультетів, 4 відокремлені підрозділи, санаторій-профілакторій та біостанцію на Хортиці. Усім цим необхідно ефективно керувати, а у нашому виші рішення керівництва часто навіть не доходять до працівників нижчих щаблів. До того ж, практично відсутня система мотивації співробітників. Також немає серйозної науково-методичної бази і концепції впровадження Болонської системи навчання у нашому виші.
Вкладаючи великі гроші у патенти, університет нічого від цього не отримує, тому необхідно переглянути організацію науково-дослідної роботи.
Наукового обґрунтування вимагає виховна робота, адже у нас досі не проведені навіть прості соціологічні опитування щодо пріоритетів сучасного студентства.
Проблеми економічної діяльності ЗНУ теж потребують дослідження. Необхідно економічно обґрунтувати цінову політику ЗНУ, знайти стратегію наповнення і використання бюджету. Достатньо роботи і для юристів – досі не впорядкована нормативно-правова база діяльності університету.
На наукові рейки має бути поставлена і господарська діяльність університету: озеленення території, ремонт, використання баз відпочинку.
Єдиної концепції розвитку вимагає медійний простір ЗНУ.
Такого інтелектуального потенціалу як в ЗНУ немає ніде в місті, тож усі ці проблеми ми маємо вирішити на найвищому рівні. Вважаю, що наступного року конференція «Університет і ми» має стати більш масштабною, до неї активно мають долучитись і викладачі.
З нагоди Дня науки Сергій Михайлович нагородив почесною грамотою МОН за сумлінну працю Сергія Гоменюка, декана математичного факультету та пам’ятним знаком - Віктора Грищака, проректора з наукової роботи.
З рук ректора отримали нагороди і переможці конкурсу студентських наукових робіт «Університет і ми»: Максим Мельник, студент 4 курсу біологічного факультету (І місце), Микола Мартинов, третьокурсник юридичного факультету (ІІ місце) та Рапп Станіслав, другокурсник економічного факультету (ІІІ місце).
Також з нагоди Дня науки грамотами та грошовими преміями за плідну роботу було нагороджено багатьох викладачів, аспірантів та студентів ЗНУ.
Про результати конкурсу «Університет і ми» пристунім розповіла помічник ректора із виховної роботи Наталія Воронова. За її словами, найбільш активними учасниками стали студенти біологічного факультету, за ними йшли представники економічного, СПП, математичного та інших. До речі, саме четвертокурсники подали найбільше проектів.
Лідером конкурсу став проект озеленення бази відпочинку «Славутич», що знаходиться на березі Азовського моря у Кирилівці. Його запропонував студент біологічного факультету Максим Мельник. Він не лише розробив проект вербально, але й подав ескізи щодо благоустрою території бази відпочинку і навіть порекомендував певні види рослин, які б були практично вигідними для висадження у певних кліматичних умовах. А от умовне наукове срібло лишилося за майбутнім правознавцем Миколою Мартиновим. Він у роботі «Юридична клініка ЗНУ: напрямки та пропозиції вдосконалення діяльності» навів глибокий аналіз роботи такої структури, проаналізував її досягнення, а головне - запропонував конкретні пропозиції щодо удосконалення роботи і для ефективного надання безкоштовних консультацій, використання клініки як бази для проходження практики студентів-юристів. До речі, успіх запропонованого проекту забезпечувався активної життєвою позицією як самого автора, так і всього колективу юридичного факультету. Станіслав Рапп – представник економічного факультету – у роботі «Електронна нервова система» довів доцільність її упровадження. Журі відзначило стиль викладання роботи: достатньо переконливий та легкий для сприйняття.
Безумовно, кожна робота конкурсу «Університет і ми» привнесла свою оригінальну ідею у загальну справу розвитку нашого університету. Найактивніший біологічний факультет торкнувся сфери озеленення та… структури вишу. Скажімо, Кристина Агафонова присвятила свій проект розробкам території студмістечка з урахуванням естетичного, екологічного та раціонального чинників. 
У роботі «Організація експериментальної бази біологічного факультету» Олександр Нєміч спробував оптимізувати його матеріально-технічну базу шляхом створення загальної лабораторії, в якій могли б працювати як викладачі, так і студенти й аспіранти. Це дозволило покращити якість наукових розробок біологів. Ще сміливішими виявилися ідеї Дмитра Фролова, який у роботі «ЗНУ – європейський університет» запропонував не тільки нову структуру самоврядування науково-дослідного інституту екології, але й незалежне фінансування кожної адмінодиниці із власним фінансовим рахунком. Хлопець розробив схему розташування певних секторів, а також економічне забезпечення функціонування науково-дослідного інституту природничих наук у майбутньому.
Економічний факультет також був досить оригінальним у своїх проектах. Вікторія Шаповалова виклала власне бачення моделі освіти майбутнього, розглянула складові піраміди, яка створена на основі піраміди Маслоу: матеріальний добробут, екологічне мислення, ментальні цінності та соціальний капітал. Дівчина стверджує, що університет – це, перш за все, місце, де створюється та формується інтелектуальний капітал. А цьому повинні сприяти різноманітні наукові конкурси, конференції, семінари, презентації, бізнес-проекти. Вони здатні змусити молодь замислитися про улюблену справу. Колега Вікторії – Анна Переверзєва – у роботі «Оцінка людського капіталу університету» на прикладі однієї з кафедр запропонувала врахування внеску кожного викладача у роботу кафедри. На її думку, впровадження такої системи дозволяє керівникові колективу осмислювати недоліки роботи, щоб надалі її лише удосконалювати.
Ідеї ще одного факультету – соціальної педагогіки та психології – не менш цікаві. Вікторія Косенко розробила проект студентського психологічного клубу. Крім того, разом із Юрієм Саприкіним вона запропонувала ще одну роботу із впровадження у виші студентської психологічної служби, яка б допомагала адаптації молоді до життєвих вимог. Самореалізації студентів присвятила дослідження Олександра Біленька. Вона порушила питання удосконалення студентського самоврядування, а саме – необхідність створення умов, у яких молодь була б зацікавлена у самостійному вирішенні проблем університету. Цього можна досягти шляхом формування певного світогляду. До речі, реалізація проекту передбачає тренінгові заняття за такими напрямами: саморегуляція, спілкування та взаємодія, прийняття рішення, цінності здорового способу життя, лідерство, самоврядування, гендерна рівність, правова культура тощо.
Студенти математичного факультету представили своє бачення університетських проблем. Сергій Чопоров у «Моделі керування структурою персоналу університету» запропонував вирішення питання постійного збільшення чисельності персоналу на різних рівнях ієрархії організації, а отже - і збільшення витрат на оплату праці. Сергій зробив розрахунок необхідного персоналу та витрат на його утримання. Максим Шевченко у «Розробці програми тестування студентів» довів необхідність удосконалення системи тестування і її адаптації та постійного удосконалення до потреб студентів, що є актуальним на сьогодні при впровадженні засад Болонського процесу. А от Уляна Ільєнко у роботі «Університет і ми» проаналізувала свої враження від студентського житті як першокурсниці, окреслюючи одночасно і проблеми, що турбують молодих людей у цей адаптаційний час.
Від факультету іноземної філології проекти подали Оксана Салюк та Ксенія Новікова. У першій роботі пропонувалося впровадження іноземної мови у сферу обслуговування на території студмістечка. А у другій говорилося про білінгвічне навчання у підготовці філологів ЗНУ до міжкультурної професійно орієнтованої комунікації.
Катерина Сіріньок, яка представляла факультет журналістики, навела цікавий порівняльний аналіз студентської журналістики України і США на прикладі часописів ЗНУ та університету Грейсленд. Інна Ротарєва з факультету соціології та управління працювала над адаптацією студентів-першокурсників і запропонувала свій конкретний план заходів. А представники філологічного факультету Анна Слісаренко та Ігор Ісаєв порушили актуальне мовне питання. Анна навела грунтовний аналіз причин кризи ціннісних орієнтирів та впливу на мовне самовираження, а Ігор розкрив проблеми мовно-культурної політики в умовах Болонського процесу.
Факультет менеджменту представив колективну роботу Валентина Бартиша, Андрія Загрії та Валерії Шевцової, котра стосувалася рекламно-іміджевої політики та включала конкретні рекомендації: затвердження єдиної концепції символіки ЗНУ, проведення загальноуніверситетських заходів іміджевого характеру, організації мобільних агітаційних команд студентів і навіть закупівлі фірмового автобусу.
Наостанок варто зазначити, що в університеті постійно триває робота зі збору інформації про проблеми та пропозиції щодо покращення роботи університету, її джерелами є скриньки довіри, розташовані в усіх корпусах, зустрічі ректора з активістами студради, різноманітні анкетування, особистий прийом у ректора і, відповідно, службові записки, доповідні тощо. Тож робота є системною та злагодженою, а в майбутньому вона може перерости у загальну тенденцію до розробки окремої самостійної концепції із розвитку нашого рідного університету.
Наталя ЖЕЛНОВА, Марія КАНЦЕЛЯРИСТ
