Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Філологи ЗНУ обговорили актуальність законопроектів про державну мову

Філологи ЗНУ обговорили актуальність законопроектів про державну мову

Філологи ЗНУ обговорили актуальність законопроектів про державну мову
13.05.2017 09:52 Все Головні новини Факультети Філологічний Філологічний факультет науково-практичний семін

На філологічному факультеті відбувся науково-практичний семінар, під час якого магістри-мовознавці розглянули й обговорили позитивні та негативні моменти трьох нових законопроектів, які претендують на статус юридичної концепції з регламентації функціонування державної мови в Україні: № 5556 «Про мову в Україні» (19 грудня 2016), № 5669 «Проект Закону про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», № 5670 «Про державну мову» (від 19 січня 2017). Чотири проблемні групи представили своє бачення щодо позитивних та негативних аспектів цих проектів, а також підготували актуальні питання для експертів та гостей заходу.

Організатором і модератором засідання виступила старший викладач кафедри української мови Оксана Меркулова. Учасниками та гостями заходу стали доценти цієї кафедри та кафедри української літератури – Лариса Бойко і Олеся Слижук, професор кафедри соціальної філософії та управління Олександр Краснокутський, а також студенти магістратури філологічного факультету ЗНУ.

Назвою даного семінару було обрано тему «Передчуття мови: сторінками законопроектів». Цей вибір модератор пояснила так: «Суспільство вже давно передчуває, що у мовній політиці України має щось змінитися, але постійно з боку законотворців і законодавців гальмується ця дражлива, але нагальна проблема під загальною назвою «мовне питання». Напівчинний закон Ківалова-Колесніченка, прийнятий із низкою порушень у 2012 році, від самого початку був і лишається дітищем адептів чужого для України світу. Усі ми «передчуваємо мову» – як першооснову будь-якої нації, будь-якої країни, що хоче бути повноцінною державою, як те, що ось-ось має вже бути законодавчо врегульоване так, аби українська мова нікому не видавалася «міноритарною» (такою, що перебуває у меншості), а україномовні громадяни не почували себе у власному домі наче в резервації. Суспільство давно живе в передчутті того, що мови національних меншин – ті, котрі дійсно, за Європейською хартією, перебувають в Україні на маргінесі, – будуть врешті захищені не порожніми деклараціями, а реальними юридичними нормами. Проекти законів, які сьогодні розглядають магістранти-філологи, усе-таки дають надію на те, що незабаром буде поставлена крапка у численних політичних спекуляціях, зумовлених неадекватністю чинного Закону України про мову, який досі ті, від кого залежить його подальша доля, не наважаться скасувати остаточно й дати дорогу одному з трьох зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів».

Три групи магістрів послідовно представили аналіз сильних та слабких сторін усіх зареєстрованих законопроектів, а також вказали на ступінь обговорюваності їх у ЗМІ та серед представників суспільства. Йшлося про визначення статусу самої української мови, а також недоліки в окремих статтях проектів, які через невизначеність формулювань та невдале використання термінів, фактично відтісняють національну мову на другорядну позицію. Також на недосконалість визначень «регіональних мов», «іноземних мов», «мов національних меншин» в законопроектах вказують багато фактів, представлених експертами. Присутні також розглянули таке питання: чи існує потреба створити два окремих закони – Закон України "Про статус державної мови" та Закон України "Про статус мінорітарних мов".

Окремим питанням, яке сколихнуло дискусію серед учасників засідання, стало питання атестації держслужбовців. Коментар із цього приводу надав професор факультету соціології та управління Олександр Краснокутський. Він окреслив основні пункти Закону України «Про державну службу», які стосуються мовних компетенцій держслужбовців. Наразі, ті з них, які мають відповідні документи про освіту і які підтверджують високий рівень володіння державною мовою, не складатиме іспит на знання мови. Усі інші мають пройти спеціалізований курс навчання на базі ВНЗ і отримати відповідні документи. Він також акцентував увагу присутніх, що на базі ФСУ є можливість здійснювати підготовку фахівців з «Публічного управління та адміністрування».

Оксана Меркулова, підбиваючи підсумки дискусії, наголосила: «Усі без винятку учасники семінару і доповідачі підійшли до аналізу законопроектів відповідально і професійно. Визначити найкращі виступи доволі складно, проте хочеться відзначити таких спікерів як Наталія Зубець, Катерина Логвиненко, Карина Шум, Оксана Чаплюн, Дар'я Кліпіліна, Аліна Боєва, Ярослава Зуєнко». 

Попри недоліки та потребу корегувати окремі положення, загалом дані законопроекти мають свій позитивний зміст: вони активно обговорюються як фахівцями, так і пересічними громадянами, що надає можливість врахувати нагальні потреби сучасного українського суспільства у кінцевому варіанті «Закону про мову».

 

Олена Хлистун

Схожі новини