Дев’ятнадцятого травня на базі історичного факультету Запорізького національного університету розпочала свою роботу Всеукраїнська наукова конференція «Історія Степової України XVII-XX століття». Організатори заходу – Запорізький національний університет, Запорізьке наукове товариство ім. Якова Новицького, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Національної академії наук України, Український інститут національної пам’яті, представники Програми імені Ковальських – Запорізьке відділення та Запорізька обласна організація Національної спілки краєзнавців України – присвятили наукове зібрання вшануванню пам’яті професора ЗНУ, видатного науковця Анатолія Бойка.
Це зібрання вже перетворилося на добру традицію для наукової історичної спільноти. У ньому виявили бажання взяти участь представники провідних вишів Києва, Дніпра, Чернівців, Івано-Франківська, Херсона, Ізмаїла, Мелітополя, Бердянська та, звісно, самого Запоріжжя.
У своєму привітальному слові проректор з наукової роботи, доктор історичних наук, професор Геннадій Васильчук наголосив на важливості цього заходу. Він із теплотою згадав про Анатолія Бойка не лише як про видатного науковця, але й як про чудову людину, мудрого наставника, здатного підтримати молодших колег. Також проректор наголосив, що під час святкування Дня науки у ЗНУ відбулося урочисте відкриття стендів, де розміщена інформація про провідні наукові школи університету. Серед них – школи, яку заснував професор Анатолій Бойко. Він подякував представникам історичного факультету, які надали цікаву та вичерпну інформацію про наукову діяльність вченого та його послідовників. Також він запропонував усім охочим ознайомитися з тематичними стендами, які розміщені на другому поверсі навчального корпусу №1.
Ведучий заходу – голова правління Запорізького наукового товариства ім. Я.Новицького Сергій Білівненко –наголосив, що цього року Товариству виповнюється 20 років. А створив свого часу його саме Анатолій Бойко. Загалом, за його словами, важко переоцінити внесок Анатолія Васильовича у заснування й розвиток наукової школи, у центрі уваги представників якої –історія Степової України – значного за площею регіону нашої держави, до складу якого входять не лише Південь, але й почасти, Центральна Україна та частина Кримського півострову. Спікер наголосив на важливості історичних досліджень у цьому напрямку, які дають змогу протистояти закидам прихильників теорії «Малоросії» чи тим, хто стверджував, що тут довго панував Дикий степ.
Також до присутніх звернулися з привітаннями співорганізатори конференції – директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовський та голова Запорізької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олена Денисенко. Обидва доповідачі подякували представникам Запорізького національного університету за плідну співпрацю. Також Михайло Мордовський 
презентував «Музейний вісник» – періодичне наукове видання, у якому усі охочі можуть розмістити свої наукові статті, присвячені різноманітним аспектам історичної науки. Ольга Денисенко також запропонувала присутнім приєднатися до створення електронного науково-популярного видання «Краєзнавство Запоріжжя». Вона наголосила на важливості популяризувати знання про рідний край серед широких верств населення запорізької області.
Також під час пленарного засідання пролунали кілька доповідей провідних науковців, присвячених різноманітним питанням історії Півдня України. Так, декан історичного факультету, професор Володимир Мільчев присвятив свій виступ «Політиці російського уряду щодо запорозького козацтва після ліквідації Січі (1775-1787 рр.)». Почесний гість заходу – професор Національного гірничого університету (Дніпро) Ганна Швидько – у своїй доповіді «Одна фальсифікація двох ‘’катеринославських‘’ казенних фабрик кінця XVIIIстоліття» розглянула процес становлення мануфактурних заводів на території Катеринославської губернії (Дніпропетровська область). Завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету Ігор Лиман презентував присутнім проект «Дослідник історії Південної України». Він запропонував всім охочим приєднатися до реалізації прагнення. Висловленого свого часу Анатолієм Бойком у контексті згуртування дослідників історії регіону.
Після завершення пленарного засідання робота учасників конференції продовжилася за двома секційними напрямками: «Степова Україна XVIII-XIX століть» (модератори – Владислав Грибовський і Роман Молдавський) та «Степова Україна кінця ХІХ-ХХ століть» (модератори – Олексій Штейнле та Юрій Іріоглу).
Самі учасники заходу звернули увагу на різноманітність тем. Запропонованих їхній увазі. Зокрема, представники першої секції прослухали доповіді щодо поселення запорожців на кордонах Вольностей у 60-70-х рр. XVIII століття, про участь колишніх запорожців у будівництві Свято-Покровської церкви в Олександрівську. А також – про етнографічні процеси у придунайських містах у першій половині ХІХ століття, про зародження періодичної преси на півдні України та народний іконопис як складову сакрального мистецтва нашої країни тощо.
У другій секції досліджували такі теми, як поняття «війна» як конструкт усної історії південноукраїнського регіону ХХ століття, вплив інфраструктурного розвитку на зміни в ментальності південноукраїнських містян другої половини ХІХ - початку ХХ століття, сучасні дослідження культури українських ромів, формування образу приазовських (таврійських) болгар у вітчизняній історіографії тощо.
Усі учасники конференції оцінили її як інформаційно насичений захід, дуже корисний для всіх тих, хто цікавиться історією Півдня України.
Таміла Тарасенко
