Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / У ЗНУ триває конференція «Підготовка докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти»

У ЗНУ триває конференція «Підготовка докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти»

У ЗНУ триває конференція «Підготовка докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти»
06.10.2017 15:04 Все Головні новини Всеукраїнська науково-практична конференція «Підготовка докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти» панельна дискусія рефор

П’ятого жовтня у ЗНУ розпочала свою роботу Всеукраїнська науково-практична конференція «Підготовка докторів філософії (PhD) в умовах реформування вищої освіти». Її учасниками стали близько 400 українських науковців та освітян – проректори з наукової роботи вищих навчальних закладів, завідувачі відділами аспірантури і докторантури, начальники науково-дослідних частин, голови і вчені секретарі спеціалізованих вчених рад, аспіранти, докторанти, представники рад молодих учених, наукові, науково-педагогічні працівники, а також офіційні представники Міністерства освіти і науки України, які займаються питаннями реформування галузі.

Головною метою цього широкомасштабного заходу було обговорення проблем і перспектив впровадження в Україні від 2016 року нової системи підготовки докторів філософії (PhD) на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти, а також внесення пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення діючої нормативно-правової бази, організаційних, методичних та інституційних засад діяльності аспірантури, порядку присудження наукових ступенів, підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації.
Під час пленарного засідання присутніх у залі привітали представники керівного складу ЗНУ та координатори роботи конференції: голова Наглядової ради вишу Микола Фролов, проректор з наукової роботи Геннадій Васильчук, завідувач відділу аспірантури і докторантури ЗНУ Юрій Каганов та начальник науково-дослідної частини Вікторія Меняйло. Шановному зібранню також були представлені почесні гості заходу, які взяли участь у роботі конференції: заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, радник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький, директор Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування Міністерства освіти і науки України Андрій Шевцов, заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Едуард Гугнін та інші. Серед гостей конференції, які взяли участь у панельних дискусіях, також були заступник директора Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН України Світлана Криштоф, начальник відділу підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів МОН України Олена Воронюк, головний спеціаліст відділу атестації здобувачів наукових ступенів Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН України Світлана Григанська, директор Американських рад з міжнародної освіти Ярема Бачинський та експерт із питань освіти Реанімаційного пакету реформ Олена Панич.
Від імені Міністерства науки та освіти України присутніх привітав заступник Міністра Юрій Рашкевич. Він наголосив на важливості цього заходу, присвяченого обговоренню нагальних проблем підготовки фахівців на третьому рівні вищої освіти в умовах трансформації освітніх процесів. Тому, на його думку, так важливо сьогодні дізнатися думку тих фахівців, які є безпосередніми учасниками цих процесів. При цьому представник Міністерства наголосив, що Запорізький національний університет є одним із лідерів впровадження нової моделі підготовки наукових кадрів в Україні.
Своєю чергою, на Запорізькій землі гостей привітав заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Едуард Гугнін, який передав вітання від губернатора області Костянтина Бриля та побажав плідної роботи та успішного вирішення найважливіших питань учасникам конференції. Він також підкреслив, що даний захід є важливим історичним моментом, який закладає основи для розвитку освітньої галузі на десятиліття.
У своєму зверненні до освітньої спільноти голова Наглядової ради університету Микола Фролов звернув увагу присутніх на основні моменти, які свідчать про невпинне зростання ЗНУ та його значення для розвитку Запорізького регіону, активну участь у реформуванні освітньої галузі, спрямованість на забезпечення стандартів вищої освіти, що відповідають європейському рівню. Зокрема, спікер підкреслив, що з кожним роком зростає кількість абітурієнтів, які прагнуть отримати вищу освіту у ЗНУ: зараз у виші навчаються близько 12,5 тисяч студентів. Водночас підвищується якість професорсько-викладацького складу: наразі у ЗНУ працює 92 доктори наук, професори та 457 кандидатів наук, доцентів. Цьому в певній мірі сприяє функціонування в університеті 7 постійних спеціалізованих вчених рад, з яких 4 – докторських. Колектив університету постійно працює над підвищенням якості освіти та наукових досліджень, а також вдосконаленням матеріально-технічної бази університету.
У виші активно діє студентське самоврядування, реалізовуються принципи демократії та академічної доброчесності. Адже жодне важливе для функціонування університету рішення ректорат не приймає без участі представників студентського активу.
Окрім іншого, Микола Фролов побажав учасникам конференції плідного та результативного спілкування, а також, як добрий господар, запропонував використовувати базу ЗНУ для проведення такого роду конференцій і надалі.
Під час пленарного засідання учасникам конференції були представлені чотири доповіді, які стали базою для подальшого обговорення нагальних питань реформування системи підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації в Україні.
Перша доповідь «Системна трансформація підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в Україні» була представлена учасникам конференції директором Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН України, членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України Андрієм Шевцовим, який зазначив, що останнім часом відбувалося падіння кількісного показника підготовки висококваліфікованих кадрів саме третього освітньо-наукового рівня, що пов’язано також із зниженням обсягів держзамовлення у цій галузі в попередні роки. Проте в останні два роки відзначається позитивна динаміка – значно зросла кількість аспірантів, які здійснюють підготовку на базі українських ВНЗ.
Разом з тим доповідач акцентував увагу присутніх на деяких проблемних моментах, пов’язаних з питаннями функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також необхідністю подальшого вдосконалення існуючої нормативно-правової бази щодо підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах). Також представник Міністерства відзначив, що старі норми підготовки та атестації кадрів вищої кваліфікації будуть діяти (паралельно із новими) до 2019 року, і ті здобувачі, які вступили до аспірантури і докторантури до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 23 березня 2016 року «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)», зможуть здобути науковий ступінь за старою схемою. А вже з наступного року випускників аспірантури і докторантури, що розпочали свою підготовку у 2016 році, чекають відповідні зміни. Тому вкрай важливим сьогодні є необхідність у короткий термін виробити й затвердити стандарти третього рівня вищої освіти, новий Порядок присудження наукових ступенів, а також вирішити інші проблемні питання, пов’язані з ліцензуванням освітньо-наукових програм, діяльністю спеціалізованих вчених рад тощо. Тому нагальною потребою є їхнє обговорення під час даної конференції та вироблення рекомендацій, які дозволять усім учасникам освітньо-наукового процесу вдало взаємодіяти й розвивати, а не гальмувати галузь.
У своєму виступі Андрій Шевцов також порушив деякі питання академічної доброчесності, боротьби з плагіатом, створення Національного репозитарію академічних текстів (Постанова КМУ від 19 липня 2017 року № 541 «Положення про Національний репозитарій академічних текстів»), який дозволить відійти від практики фахових видань та полегшить процес інтеграції до світової наукової спільноти тощо.
У наступній доповіді – «Система підготовки докторів філософії (PhD) у Запорізькому національному університеті», яку представив присутнім завідувач відділу аспірантури і докторантури ЗНУ Юрій Каганов, йшлося про модернізацію системи підготовки наукових, науково-педагогічних кадрів в університеті, яка відбувається на засадах академічної доброчесності. Спікер окреслив основні досягнення у цій галузі. Зокрема, він звернув увагу на те, що на сьогодні в ЗНУ ліцензовано 23 спеціальності, за якими здійснюють підготовку 402 аспіранти і 36 докторантів. На базі університету навчаються й іноземці – представники Китаю (згідно з угодою з Анхойським педагогічним університетом), Габону, Йорданії. Популярними серед вступників є спеціальності «Право», «Історія та археологія», «Економіка».
Процес підготовки кадрів передбачає академічну мобільність та співпрацю між науковцями запорізьких вишів, що посилилась завдяки угодам університету із ЗДМУ, Запорізькою медичною академією післядипломної освіти, Інститутом олійних культур НААН тощо. Серед новацій, які впроваджуються у систему підготовки PhD у ЗНУ, міжнародні стажування, запровадження дистанційного навчання та координація освітнього процесу на платформі Moodle, використання ресурсу «Деканат» (власна розробка фахівців вишу), участь здобувачів у проектній діяльності, впровадження нових актуальних курсів, застосування системи матеріальної винагороди за вчасний або достроковий захист звань – як стимул, а також багато іншого.
Відповідно до навчальних планів підготовки докторів філософії освітній процес розрахований з обсягу 48 кредитів ЄКТС терміном на 3 роки.
Серед короткотермінових, за підсумками одного року, результатів трансформації аспірантури у PhD-модель, на прикладі ЗНУ, було визначено такі: посилення корпоративності і включеності аспірантів в життя університету; активізація проектної діяльності у виші; поступове формування дискурсу академічної доброчесності.
Юрій Каганов окреслив також низку проблемних питань, які потребують свого вирішення на загальнодержавному рівні, серед них: пошук оптимального балансу між освітнім і науковим компонентом підготовки PhD; розробка і затвердження стандартів для рівня доктора філософії; ухвалення нового Порядку присудження наукових ступенів; внесення змін до постанови КМУ №261 від 23.03.2016 р., а також наказів МОН України, що регламентують апробацію дисертаційного дослідження; розв‘язання нормативно-правових колізій, пов'язаних з функціями і повноваженнями НАЗЯВО; розробка механізмів міжінституційних освітньо-наукових програм на третьому рівні вищої освіти.
Радник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький під час свого виступу представив присутнім проект нового Порядку присудження наукових ступенів, який винесений на публічне обговорення у колі наукової та освітньої спільноти. Головну увагу він звернув на моменти, пов’язані з процедурою захисту наукових досліджень. Зробив акцент і на пунктах, що її спрощують і водночас підвищують особисту відповідальність кожного з учасників атестаційного процесу. Йшлося також про «перезапуск» НАЗЯВО, що має розпочати повноцінно функціонувати вже з наступного року, тощо. Ознайомитися із змістом представленого документу можна за покликанням: http://www.dochub.com.ua/uk/normatyvno-pravova-baza
З наступною доповіддю «Теоретичні та практичні аспекти дослідницько-інноваційної підготовки докторів філософії (PhD)» на пленарному засіданні виступила начальник науково-дослідної частини ЗНУ Вікторія Меняйло, яка презентувала учасникам конференції розроблену в ЗНУ модель дослідницько-інноваційної підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти, в основу якої покладено проектну діяльність як метод, як зміст і як результат навчання, адже саме в процесі проектної діяльності формуються всі 100% загальних компетентностей майбутніх фахівців. Доповідач зосередила увагу присутніх на низці заходів, які були реалізовані у Запорізькому національному універитеті в рамках запровадження зазначеної моделі, серед яких розробка Програми розвитку Відкритої регіональної платформи науково-виробничого партнерства «ІНКУБ», затвердження Концепції проектної діяльності Запорізького національного університету, організація і проведення конкурсів молодіжних інноваційних проектів, отримання трьохрічного гранту Європейського Союзу на виконання проекту «Європейська проектна культура» у рамках програми Еразмус + за напрямом Жана Моне, розробка спеціалізованих навчальних курсів для аспірантів та ін.
Велику зацікавленість у учасників конференції викликала презентація навчально-методичного посібника «Підготовка докторів філософії (PhD) у Запорізькому національному університеті», підготовленого колективом авторів під керівництвом доцента Вікторії Меняйло, який є результатом розробки у Запорізькому національному університеті власної моделі підготовки докторів філософії (PhD). Крім теоретичних аспектів, у посібнику представлені авторські програми курсів «Основи дослідницько-інноваційної діяльності» (викладачі: доц. Вікторія Меняйло (модулі І-ІІІ), доц. Катерина Сіріньок-Долгарьова (модуль IV), доц. Олена Тупахіна (модуль V-VI), доц. Володимир Сарабєєв (модуль VII), «Основи критичного мислення» (викладач: проф. Сергій Терно) для аспірантів першого року навчання, з особливостями викладання яких з учасниками конференції і поділились їх автори. Практична цінність презентованого видання полягає в тому, що розроблені програми містять опис методики практичних занять, приклади творчих завдань, великий список літератури та електронних посилань до кожного модуля, а головне, вже пройшли апробацію у минулому навчальному році. Електронна версія посібника оприлюднена на сайті: http://phd.znu.edu.ua/.
Надалі учасники конференції продовжили обговорення нагальних питань і тем, що стосуються розвитку науки та освіти в Україні, у рамках панельних дискусій: «Реформування Порядку присудження наукових ступенів і діяльності спеціалізованих вчених рад», «Організаційні питання підготовки докторів філософії», «Освітня підготовка докторів філософії», «Наукові публікації і створення національного репозитарію академічних текстів»; «Академічна мобільність» і «Питання академічної доброчесності». За результатами роботи конференції виданий збірник тез доповідей учасників конференції, в яких порушувались питання щодо змісту освітньо-наукових програм і навчальних планів підготовки докторів філософії; використання європейського досвіду реалізації структурованих докторських програм в українських умовах; специфіки нових галузей знань і спеціальностей; академічної доброчесності і запобігання плагіату в дисертаційних дослідженнях; публікації у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз; підвищення рівня українських фахових видань; реформування системи присудження наукових ступенів і діяльності спеціалізованих вчених рад; сутності і процедури акредитації освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії та спеціалізованих вчених рад; академічної мобільності аспірантів тощо. З текстом зазначеного збірника можна ознайомитись за покликанням: http://phd.znu.edu.ua/.
Представники наукової бібліотеки ЗНУ запропонували учасникам заходу оглянути спеціалізовану виставку, присвячену темі конференції. Експозицію склали нормативні документи, фахові видання та роботи науковців університету.
На завершення першого дня роботи конференції її учасники здійснили екскурсію теплоходом навколо о. Хортиці та зробили спільне фото.

Схожі новини