Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Олександр Русецький ознайомив представників ЗНУ з інноваційними розробками грузинських науковців

Олександр Русецький ознайомив представників ЗНУ з інноваційними розробками грузинських науковців

Олександр Русецький ознайомив представників ЗНУ з інноваційними розробками грузинських науковців
13.10.2017 14:50 Все Головні новини Факультети Журналістики Історичний Соціології та управління Факультет соціології та управління факультет журналістики історичний факультет лекція міжнародна діяльність

У рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Медіакультура та інформаційна безпека в Європі та світі: освіта, практика і методологія медіадосліджень», що проходила в ЗНУ цими днями, університет відвідав директор Кавказького інституту регіональної безпеки, асоційований професор факультету соціальних наук (спеціальність «Міжнародні відносини») Кавказького міжнародного університету (Тбілісі, Грузія) Олександр Русецький. Він прочитав дві лекції – «Інноваційні методи в освіті: грузинський досвід на прикладі СІМ-метода» та «Інноваційні підходи з управління конфліктами та миротворчими процесами» для студентів та викладачів факультетів журналістики, історичного і соціології та управління.

Шановного гостя присутнім представив декан факультету соціології та управління, професор Максим Лепський. Науковці цього факультету вже давно співпрацюють із грузинськими колегами у рамках консорціуму «Університети за мир». Серед учасників заходу, які зацікавилися актуальними інноваційними напрацюваннями кавказьких колег, були завідувач кафедри соціальної філософії та управління, професор Тарас Бутченко, завідувач кафедри соціології, професор Володимир Скворець, завідувач кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин, доцент Ольга Маклюк, заступник декана з питань міжнародної співпраці ФСУ, доцент кафедри соціології Ігор Кудінов, доцент кафедри політології Наталія Лепська та інші.
Представник кавказького вишу Олександр Русецький, звертаючись до аудиторії, передусім присвятив кілька слів цьому навчальному закладу. Після чого акцентував увагу на викликах сьогодення, які змусили науковців шукати нові інноваційні методи та підходи, аби в Грузії ефективно розвивалися такі важливі галузі як наука та вища освіта. Головною проблемою, що постала на той момент перед системою освіти, була невідповідність її традиційної моделі не тільки вимогам сучасності, а й потребам самих студентів і майбутніх фахівців. У таких умовах, коли молодь отримує навіть кілька дипломів поспіль і не може працювати за фахом, багато випускників грузинських ВНЗ були змушені шукати роботу за кордоном. Більш того, здобута професійна освіта часто не підкріплена власними вподобаннями людини, що суттєво знижує працездатність фахівця і рівень його задоволення від здійснюваної роботи.
Тож представники Міністерства освіти і науки Грузії та науковці університету розпочали працювати над вирішенням цього складного завдання, аби подолати розрив між освітою та потребами особистості в опануванні актуальних фахових компетенцій. Іншою проблемою, яка виникла паралельно, був занепад науки, що змушена існувати за рахунок грантів. Задля вирішення цих завдань і з метою «повернути науку у ВНЗ» був розроблений такий інноваційний підхід, як СІМ-метод.
Лектор докладно розповів про його зміст та специфіку реалізації у ВНЗ. Передусім цей науковий підхід був впроваджений в освітній процес. Засновується СІМ-метод на принципі самопізнання, техніці психоаналізу, цілепокладанні та орієнтації на кінцевий результат і допомагає визначити «букет професійних компетенцій» людини, домінантну професійну роль.
Передусім студенти мають усвідомити, які саме фахові компетенції прагнуть здобути під час навчання у виші. За допомогою даного методу можна вибудувати правильне співвідношення потенційних фахових ролей особи і досягти головної мети: підготувати фахівця, який повністю задоволений своєю професією і має високий коефіцієнт «професійного щастя». Такий тип фахівця є найбільш креативним, демонструє показники високої працездатності і може максимально реалізуватися у власній професійній діяльності.
У результаті впровадження новітньої методики, відзначив науковець, підвищився інтерес студентів до навчання, зросла ефективність їхньої роботи та зацікавленість. Результати своєї роботи вони демонструють під час конференцій, на яких представляють тематичні проекти. Також розробляють власні освітні плани, створюють стратегії кар’єрного розвитку тощо. Нова схема освітнього процесу переструктурувала й парадигму відносин між викладачем та студентом з авторитарної – на модель співпраці: лектор з ментора перетворився на педагога-фасілітатора, який скеровує студентів на досягнення поставленої освітньої мети. Ці відносини ґрунтуються на принципі університетської дипломатії. Завдяки такій трансформації, сьогодні в Грузії активізувався проектний молодіжний рух, який у своїй діяльності часто орієнтується на проекти ООН. Завдяки саме введенню СІМ-метода в освітній процес, вдалося звести до мінімуму розрив між управлінськими рішеннями та інтересами громадянського суспільства.
У рамках теми присутнім в аудиторії закордонний гість також рекомендував ознайомитися із «Концепцією обмеженої раціональності» Герберта Саймона.
Під час другої лекції з теми «Інноваційні підходи з управління конфліктами та миротворчими процесами» доповідач зупинився на низці злободенних для обох країн питань, що стосуються урегулювання військових конфліктів. Він надав аналіз подій, що відбувалися в Південній Осетії у 2008 році і в результаті чого Грузія втратила частину своєї території. Лектор вказав на низку помилок, які були допущені у той час, а також наголосив на важливості комплексного підходу до урегулювання геополітичних проблем. Вихід із такої ситуації науковець вбачає у реалізації концепції миротворчого діалогу, налагодженні спілкування між так званими містами-побратимами, що знаходяться по обидва боки конфлікту, між вищими навчальними закладами, у тому числі через реалізацію концепції університетської дипломатії.
Окрім того, представники ЗНУ та грузинського вишу озвучили намір розвивати зв’язки у галузі науки та освіти, запропонували спільно провести літню школу дипломатії, разом розробляти та реалізовувати різноманітні молодіжні проекти тощо.

Олена Хлистун

Схожі новини