Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини прес-служби ЗНУ / Новини / У науковій бібліотеці відкрилася виставка до 120-річчя від дня заснування книгозбірні вишу

У науковій бібліотеці відкрилася виставка до 120-річчя від дня заснування книгозбірні вишу

У науковій бібліотеці відкрилася виставка до 120-річчя від дня заснування книгозбірні вишу
06.12.2017 09:20 Все Головні новини Факультети Наукова бібліотека виставка експозиція

У науковій бібліотеці ЗНУ до святкування 120 років бібліотечного фонду (1897-2017 рр.) підготували виставку «Перлини бібліотечного фонду. Видання минулих століть».

Історія бібліотечного фонду ЗНУ невідривно пов’язана з історією заснування самого університету. Усе почалося у 1897 р. коли у тоді ще місті Олександрівську (перша назва Запоріжжя) наказом імператора Миколи II було побудовано жіночу гімназію. В будівлі Олександрівської жіночої гімназії на сьогоднішній день розміщується навчальний корпусі № 3 Запорізького національного університету. Це – одна з найстаріших споруд у місті Запоріжжі.

Уже потім, у 1905 р., було відкрите Олександрівське міське комерційне училище, назване на честь графа С. Ю. Вітте – тогочасного голови ради міністрів. На початку 1908 р. воно переїздить до нової будівлі, яку спроектував архітектор Д. К. Тіссен. Зараз на цьому місті розташовується другий навчальний корпус ЗНУ.

На жаль, оригінальна будівля була знищена під час бомбардування у часи ІІ світової війни. Цікаво, що у статуті комерційного училища вказано, що при навчальному закладі діє бібліотека, в якій зібрано всі необхідні посібники з географії, природної історії та малювання.

Поруч із жіночою гімназією розташовувалася будівля Олександрівської міської чоловічої гімназії, яка була побудована у 1909 р. Це – усім відомий перший навчальний корпус ЗНУ. У чоловічій і жіночій гімназіях викладали російську мову, математику, географію, історію, малювання та іноземні мови.

До цього часу в бібліотечному фонді Наукової бібліотеки ЗНУ збереглися книги зі штампами цієї жіночої та чоловічої гімназій. Частина книг, за якими вчилися учні цих гімназій, та збірники лекцій представлена на виставці «Перлини бібліотечного фонду. Видання минулих століть». 

Далі, у 1912 р. в Олександрівську відкривається вчительська семінарія. Першого грудня 1921 р. вже в перейменованому з Олександрівська на Запоріжжя місті відкриваються трирічні педагогічні курси, а в середині 20-х рр. їх реорганізовують у педагогічний технікум.

У 1933 р. педагогічний технікум набув нового статусу та став Запорізьким педагогічним інститутом, що й поклало свій початок у становленні Запорізького університету. На виставці представлені чимало книжок, журналів, підручників та іншої літератури, які перейшли з бібліотечного фонду цих навчальних закладів.

Деякі книжки збереглися у первозданному вигляді. Наприклад це «Собрание сочинений» Лева Толстого 1896 р. Є і рідкісні видання, які були випущенні ще за тих часів невеликим накладом. Фототипія поза цензурного примірника видання 1840 року Повний авторський текст без цензурних видалень! Воно може вважатися перлиною виставки. Цікава історія цього примірника. Даючи дозвіл на друкування поезій Тараса Шевченка 12 лютого 1840 р., царський цензор П. Корсаков викреслив багато рядків, що відзначалися національним звучанням. Друзі Шевченка, які брали участь у виданні книги, під час друку в частині накладу таємно відновили викреслені цензором рядки. Гадають, що це відновлення зроблено разом із автором. Так з’явився позацензурний «Кобзар».

На сьогодні відомий тільки один його примірник. Готуючись до 150-ти річчя з дня народження Тараса Шевченка, видавництво Академії Наук УРСР здійснило у 1962 році фототипічне перевидання «Кобзаря» саме з цього позацензурного примірника 1840 р.– на 115 сторінок, без змін і виправлень. У наші дні академічне видання 1962 р.«КОБЗАРЯ» 1840 р. методом фототипії теж перетворилось на бібліографічну рідкість і є пам’яткою української Шевченкіани.

Ця знахідка була подарована бібліотеці представниками української діаспори у Філадельфії. Цікавими є і прижиттєві видання таких українських письменників як Павло Тичина, Микола Бажан, Юрій Яновський, Андрій Малишко та Олександр Корнійчук. Вони застали не тільки живими авторів видань, а й збереглися у гарному стані до наших днів. Також представлені такі видання зарубіжних авторів, як Редьярд Кіплінг та Бернард Шоу.

На виставці є й старі посібники та підручники минулих століть, словники та енциклопедії такі, як енциклопедичний словник Брокгауза і Гранта. Є велика колекція періодичних видань, які вже були випущенні у спеціальній палітурці для зберігання у приватних бібліотеках. На них збереглися навіть екслібрис старих господарів. Журнали “Дело” , “Отечественные записки» , «Киевская старовина», «Исторический вестник» , «Образование», всього у фонді зберігається 23 назви видань та 628 примірників.

Окремо хочеться виділити видання які були подаровані фонду. Галина Томіліна – викладач ЗНУ, доцент кафедри російської філології, подарувала безліч видань, серед них виділяється видання «Остроми́рове Єва́нгеліє 1056-57 р.» видане в 1843 р. лінгвістом О. Х. Востоковим. Видання є набірне, спеціально для нього було виготовлено слов’янський шрифт, який відтворює почерк оригіналу з грецьким текстом. Сама книга виготовлена з використанням твердої палітурки, прикрашена золотими тисненнями та оригінальними гравюрами.

Хочеться відзначити інших викладачів ЗНУ, які також зробили свій внесок до бібліотечного фонду наукової бібліотеки ЗНУ, – Андрія Мальованого, Віктора Костюка, Володимира Манакіна.

Ніколи не знаєш відкіля може занести книжку і який шлях вона може подолати. Так, в науковій бібліотеці ЗНУ є видання «Словник Академіи Россійской 1789-1794 рр», який є смарагдом як найстаріша книга в колекції та унікальною пам’яткою російської історичної лексикографії. Судячи з печаток та позначок попередніх місць зберігання книги, вона спочатку знаходилася у Караїмський національній бібліотеці, яка була заснована у Євпаторії останнім гаханом Хаджи Серая ханом Шапшалом. Яким чином ця книга потрапила до Запоріжжя, до цього часу невідомо.

Чи книжки, подаровані княгинею Олександрою Олексіївною Оболенською, засновниці приватної жіночої  гімназії у Санкт-Петербурзі, – закладу, печатки якого вже стерлися зі сторінок видання. Варто згадати також колекцію назв видань із книжкового магазину М. І. Мамонтова – відомого російського підприємця, книговидавця та власника своєї книжної крамниці. А також збірник творів Олександра Пушкіна з приватної колекції, яка належала герцогу Георгію Георгійовичу Мекленбург-Стрілецькому, принцу Мекленбурского дому , сину великої княгині Катерини Михайлівні та герцога Георга, правнуку імператора Павла I. Бібліотеки були не тільки при навчальних закладах та міських центрах, а ще й при армійських полках.

Так, до колекції наукової бібліотеки ЗНУ потрапила низка книг із Кронштадтської морської бібліотеки. Ця бібліотека керувалася комітетом, який призначав скарбника і бібліотекаря. Одним із перших голів комітету був видатний мореплавець, першовідкривач Антарктиди Ф.Ф. Беллінсгаузен. Правила бібліотеки були записані у невеликому зошиті і підписані Ф.Ф. Беллінсгаузеном. Вони вказували, що мета бібліотеки – вдовольняти «прагнення людини до ідеальної досконалості і природжену потребу розумового розвитку». Полкові бібліотеки почали утворюватися з 1810 р.

Першою за часом заснування вважається бібліотека Лейб-гвардії Семенівського полку, заснована за ініціативою офіцерів. На її утримання і поповнення журналами був встановлений внесок із кожного офіцера в розмірі 15 карбованців на рік. Імператор Олександр I, бажаючи заохотити офіцерів, звелів відрахувати з державної казни на «облаштування» бібліотек 5000 карбованців, що на той час було великою сумою грошей. У науковій бібліотеці ЗНУ збереглися журнали з таких бібліотек, де на першій сторінці були позначені прізвища всіх тих, хто брав цей журнал із читальної кімнати.

Варто звернути особливу увагу на те різноманіття літератури, яке знаходиться у фонді наукової бібліотеки ЗНУ. Тут є не тільки рідкісні видання, а й ті що сміливо можна вважати музейними експонатами. Найголовніше, що всі ці видання є можливість не тільки подивитися, а ще й погортати, та взяти почитати до читальної зали бібліотеки. Наукова бібліотека ЗНУ по-справжньому зібрала перлини свого фонду на виставці задля того, щоб поділися їм зі всіма охочими.

 

Наукова бібліотека

 


Схожі новини