Для багатьох наших співвітчизників концепція «освіти протягом життя», як обов’язкової складової виконання Болонської освітньої конвенції, пов’язана із здобуттям другої вищої освіти або із курсами підвищення кваліфікації, які відвідують після закінчення ВНЗ. Насправді ж, для забезпечення неперервності навчального процесу необхідна постійна взаємодія навчальних закладів середньої та вищої ланки освіти. Це добре розуміють представники Запорізького національного університету, приділяючи багато уваги співпраці з вчителями шкіл нашого регіону.
Так, на методичних семінарах, які регулярно проводяться на багатьох факультетах нашого ВНЗ, вчителі можуть отримати усю необхідну інформацію з підготовки учнів до олімпіад або конкурсу-змагання Малої академії наук, також часто під час таких зустрічей обговорюються особливості викладання у сучасній середній школі певних дисциплін, використання вчителями інтерактивних методів тощо. А от представники філологічного факультету обрали для такої співпраці форму засідання круглого столу, присвяченого проблемам вивчення творчості Олеся Гончара у школі та ВНЗ.
Слід зазначити, що різнопланові заходи на вшанування пам’яті видатних співвітчизників – невід’ємна складова життя факультету. Але цей круглий стіл, приурочений до 90-річчя відомого українського письменника та громадського діяча, мав свою специфіку: його учасники обговорювали проблеми сучасного освітнього процесу, пов’язані із розкриттям різноманітних граней творчості Гончара перед школярами та студентами. Зокрема, вчителі поділилися із нашими викладачами своїм занепокоєнням: часто сучасна молодь не бажає читати, а на вивчення творів Гончара у школі відводиться мала кількість годин, які відводять в школі на вивчення його творчості.
Ще однією проблемою, яка постала перед сучасними вчителями та викладачами, - неоднорідність сприйняття фігури Олеся Гончара в літературознавчих колах. Чи повинен вчитель розповідаючи школярам про творчість цього непересічного митця, згадувати про точку зору діаспорних вчених, які заперечують літературні достоїнства його ранніх творів, або ж ставлення до нього як до співця партії у декого із сучасних літературознавців. «Бережіть пам'ять про таких людей, як Олесь Гончар, не зважайте на те, що дехто може про нього сказати. Будьте обережні в оцінках, особливо у своїх викладках перед дітьми, бо їх душі дуже чутливі до всього сказаного», - застеріг присутніх завідувач кафедри загального і слов’янського мовознавства, професор Віктор Чабаненко.
У планах усіх учасників засідання круглого столу – нові зустрічі, продовження обміну досвідом, сумісні пошуки шляхів вирішення інших проблем, які турбують як шкільних вчителів, так і викладачів ВНЗ і які можна вирішити лише об’єднавши зусилля. На цьому особливо наголосила, розповідаючи про подальші плани філологічного факультету його декан, доцент Тамара Хом’як: «Важко переоцінити значення такого діалогу між вчителем та викладачем. Адже ми маємо знати, коли в школі виникають проблеми навчального плану. Це нам потрібно для правильної акцентації певних тем під час лекційних та практичних занять. Крім того, існує ще один аспект вивчення літератури у ВНЗ та школах: шкільна програма змінюється дуже швидко. Тому виникають ситуації, коли студенти під час практиці в школі не знають деяких художніх творів, рекомендованих для вивчення у школі. А вчителі, хоч і ладні надати практикантам необхідну методичну допомогу, але саме від студентів чекають нового трактування літературних творів. Цю проблему ми і плануємо подолати під час конструктивного діалогу зі школою».
Таміла ТАРАСЕНКО, Ігор САМОКИШ
