Найбільше досягнення в професії вчителя - випускники, які знайшли себе в житті: Жанна Вікторівна Вінніченко
Із 2000 по 2005 рік Жанна Вінніченко навчалась у Запорізькому національному університеті на спеціальності «Соціальна педагогіка». Із 1988 року вона працює вчителем у Балабинському навчально-виховному комплексі-гімназії «Престиж». На сьогодні обіймає посаду директора навчального закладу. Пропонуємо Вашій увазі її спогади про цікаві моменти навчання у виші та поради майбутнім студентам.
- Жанно Вікторівно, Ви працюєте вчителем уже 30 років, чому обрали саме цю професію?
- Я дуже люблю дітей, і це – не високі слова, діти – все моє життя. Колись після школи я хотіла стати кондитером, уже навіть навчалась і пройшла практику, а тоді зрозуміла, що кондитер – це добре, але з дітьми працювати набагато краще, це мені до душі. Я почала працювати в школі піонервожатою. Тоді відчула, як приємно, коли діти приходять, говорять із тобою, звертаються по допомогу. Це дуже зворушливо, що вони в цьому доленосному стартовому віці довіряють свої секрети, демонструють свої знання та вміння саме на твоїх очах.
- Ви отримували вищу освіту в Запорізькому національному університеті. Скажіть, які саме спогади залишились від студентських років?
- Від навчання в університеті спогади залишились дуже-дуже теплі, Запорізький національний університет і кафедра соціальної педагогіки – це сім`я. На цій кафедрі працюють справжні фахівці, це люди, які завжди ділились своїми напрацюваннями і досвідом. Це, дійсно, Професіонали з великої літери. Скільки років пройшло, як я закінчила університет, але коли я випадково зустрілась із деканом цього факультету Ольгою Вікторівною Пономаренко і Наталією Віталіївною Заверико, це наскільки було радісно, що не передати словами, одразу піднявся настрій: просто рідні люди!
- Які предмети були найулюбленіші під час навчання в університеті?
- Передусім, соціальна педагогіка та психологія, але й в кожному предметі було щось цікаве.
- Чи пам`ятаєте Ви тему своєї першої наукової роботи? Які думки виникали під час її написання?
- Вона була пов`язана з темою соціальної роботи, роботи з дітьми, населенням. Коли пишеш наукову роботу, ти перечитуєш дуже багато наукової літератури, читаєш, думаєш, яку ти обрав спеціальність, яка вона важлива та потрібна. А коли приходиш до школи, уже дивишся на дітей не як учитель, а як соціальний психолог.
- Що Ви вважаєте найбільшим досягненням у Вашій професійній діяльності?
- Це моя тридцятирічна робота в школі, я когось чомусь навчила, і це найважливіше. Коли я зустрічаю своїх дітей, уже випускників, і дивлюсь, як вони знайшли себе в житті,– це і є найбільшим моїм досягненням.
- Ви є лауреатом конкурсу «Інновації у діяльності закладів освіти з підтримки молодих науковців, талановитих студентів, учнів». Розкажіть, будь ласка, про це детальніше.
- Коли почали впроваджувати програму “Паросток”, ми були першими в Запорізькій області. Я побачила, що в нас діти, всі без винятку, талановиті. Щоб цей талант розкрити в дітей і в учителів, треба було знайти певну ниточку, за яку варто смикнути. І от у цій роботі, зокрема за допомогою нових освітніх програм, можна відкривати талановитих здібних учнів.
- Обрати які професії Ви б порадили майбутнім студентам?
- Звісно, я б сказала, що професію вчителя. Але кожен повинен обрати професію так, щоб міг максимально реалізувати себе. Я впевнена, що я ніде не відкрилась б так, як у школі. Треба від роботи отримувати задоволення. Інакше ніякої користі та професія не принесе ні людині, ні суспільству.
Ілона Скидан,
факультет журналістики
