
30 травня майбутні магістри української філології разом зі своїми колегами, магістрантами філологічного факультету Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки (м. Луцьк), за допомогою скайп-зв’язку провели семінар «Мова освіти в дзеркалі законодавства: Україна vs Європа».
Цей захід із боку нашого університету організувала кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української мови Оксана Меркулова, а з боку Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Маргарита Жуйкова. Співкоординатори онлайн-семінару запевнили, що викладачі обох вишів у майбутньому всіляко підтримуватимуть такі науково-навчальні заходи, оскільки саме під час спільних занять студенти зможуть набути нові знання з окремих аспектів мовознавства й удосконалити власне вміння ефективно комунікувати у відмінному від суто аудиторного форматі, що допоможе їм у подальшому професійному зростанні.
Спікерами на семінарі виступили магістранти Анастасія Бєрковська, Лілія Біла, Катерина Вініченко, Віталіна Дудніченко, Таїсія Живиця, Настасія Ісачук, Анастасія Курлова, Марія Ленок, Наталія Маширо, Анастасія Шмигля, а також долучились викладачі, зокрема Оксана Меркулова, Маргарита Жуйкова, доктор філософських наук, професор кафедри соціальної філософії та управління, доцент, куратор магістратури спеціальності "Публічне управління та адміністрування" Олександр Краснокутський та заступник декана філологічного факультету, доцент кафедри українознавства Микола Стасик.
Під час заходу студенти мали змогу обговорити найбільш суперечливі положення статті 7 «Мова освіти» прийнятого на початку вересня 2017 року Закону України «Про освіту» крізь призму реакції ЗМІ, представників національних меншин, найвищих посадових осіб сусідніх держав, а також у контексті ст.10 Коституції України та трьох іще не розгляданих у Верховній Раді мовних законопроектів.
Учасники семінару, який нерідко набував ознак палкої дискусії, обговорили й шляхи співпраці у сфері розвитку цифрової освіти та гарантії прав нацменшин. Магістранти обох вишів висловили своє ставлення до мовних конфліктів із різними національними меншинами, проаналізували причини цього явища, визначили особливості застосування мови нацменшин, приділили увагу питанням гнучкості двомовної освіти під час викладання навчальних дисциплін у школах та їх співвідношенню (за прикладом латвійської системи вивчення державної мови) у навчальному процесі на різних рівнях системи освіти.
Модератор заходу Оксани Меркулова, розмірковуючи про мовну ситуацію в Україні, зауважила, що мовна політика України повинна бути більш жорсткою в плані функціювання державної мови в освіті; а студенти висловили переконання, що знання державної мови та покращення рівня володіння нею необхідне всім громадянам України.
Аналізуючи вітчизняні «мовні» законопроекти (№ 5556, 5669, 5760) стосовно мови освіти, магістранти ЗНУ та СНУ ім. Лесі Українки окреслили їх переваги та недоліки в питаннях захисту державної мови, прав нацменшин, поширення вивчення англійської мови та інших мов ЄС, забезпечення навчання жестовою мовою, питання мови позашкільної освіти, можливі доопрацювання цих положень та інше.
Описуючи проблемні питання освітньої підготовки держслужбовців (уже рік виші України приймають кваліфікаційні іспити з української мови у всіх, хто претендує на посаду в державній службі), Олександр Краснокутський зазначив, що базою для провадження ефективної державної мовної політики є, окрім національної свідомості, економічний чинник, адже для забезпечення функціювання української мови в різних сферах суспільства необхідна сильна економіка. Він також розглянув мовний аспект роботи державної служби та пояснив учасникам зустрічі, як реалізується постанова про складання кандидатами на державну службу іспитів щодо вільного володіння державною мовою. Усі присутні активно долучилися до обговорення того, як оптимізувати запроваджену рік тому процедуру прийняття на посади в держслужбі та які варто вжити заходи з метою вдосконалення роботи екзаменаційних комісій, залучених до мовної атестації майбутніх держслужбовців.
Однак найбільшу частину семінару учасники присвятили спробам з’ясувати причини реакції європейських країн на контроверсійну в очах декотрих західноєвропейських та російського урядів статтю 7 освітнього закону, оскільки саме навколо неї точаться запеклі суперечки й саме вона є приводом для блокування всіх ініціатив України в ЄС із боку представників окремих сусідніх країн. Розглядаючи позиції Угорщини, Румунії, Молдови та Росії, студенти обох університетів зійшлися на думці в тому, що основна причина такого негативу стосовно до «мовної» статті – геополітична (зі Сходу – загострені територіальні претензії РФ до України, з Заходу – бажання, наприклад, Угорщини провадити контроль за прикордонними українськими районами, де тамтешнім громадянам цілеспрямовано видаються угорські паспорти) і що саме така поведінка урядів цих країн на міжнародній арені доводить світові небажання провладного політикуму згаданих держав поважати національні інтереси України. Натомість і запоріжани, і лучани відзначили адекватну й помірковану реакцію на «мовну» статтю з боку як Венеційської комісії, так і інших наших найближчих сусідів – Польщі й Болгарії, чиї урядовці дослухалися до роз’яснень міністра освіти Лілії Гриневич та українських дипломатів і погодилися на конструктивну співпрацю з урядом України в питаннях поступової імплементації статті 7 Закону України «Про освіту».
Загалом такі навчальні семінари проходять на базі Запорізького національного університету досить часто і користуються неабиякою популярністю серед студентів. Що ж до майбутніх магістрів філології нашого університету, то цей семінар дав їм змогу отримати не лише нові враження й багато нової корисної інформації, а й налагодити тісні контакти з ровесниками та викладачами одного з провідних вищих навчальних закладів Західної України.