Восьмого-дев’ятого червня в Києві відбулася міжнародна конференція «Реформування європейської вищої освіти: від політики до практики». Організаторами заходу, на який завітали представники провідних вітчизняних й іноземних вишів, стали представники Посольства Німеччини в Україні, Німецької програми академічних обмінів (DAAD) й офісу програми «Еразмус +» в Україні. Запорізький національний університет і Запорізький регіон загалом на заході представляв проректор з наукової роботи, професор Геннадій Васильчук.
На початку заходу учасників конференції привітали заступник Міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, представник Посольства Німеччини в Україні Себастьян Грьоміг і співробітник Німецької програми академічних обмінів (DAAD) Мартін Шіферінгс. Вони наголосили на важливості подібних зустрічей представників академічної спільноти та побажали учасникам конференції плідної роботи.
Також Юрій Рашкевич у перший день роботи конференції виступив перед освітянами з доповіддю, присвяченою проблемам, що обговорювалися під час Паризького саміту країн-учасниць Болонського процесу. Так, у своєму виступі він торкнувся найактуальніших питань розвитку вищої освіти в Європі. Зокрема, доповідач наголосив, що найбільш актуальними проблемами розвитку дотичної до освітянської галузі в європейських країнах є процеси, які характерні й для України. Зокрема, йдеться про безробіття, соціальну нерівність, політичну радикалізацію та міграційні виклики.
Та на запитання професора Геннадія Васильчука: чи розглядалося під час Паризького саміту окремо питання студентської міграції та абітурієнтської дифузії в інших країнах? – Юрій Рашкевич зазначив, що ця конкретна проблема, попри її актуальність для України та європейських країн, не стала предметом окремого обговорення в Паризькому комюніке.
Загалом, доповідь заступника Міністра викликала неабияке зацікавлення серед присутніх на заході. Крім того, предметом активного обговорення
стали перспективи розвитку вищої освіти в Україні, місце нашої держави в європейському глобалізованому освітньому просторі. До найактуальніших питань учасники дискусії віднесли можливості й перспективи академічної мобільності студентів і викладачів, забезпечення якості освіти та співвідношення кваліфікаційних вимог, які висуваються до українських й іноземних студентів під час організації академічної мобільності.
Другий день конференції проходив у форматі воркшопів, на яких представники білоруських, британських, німецьких і прибалтійських закладів вищої освіти обмінювалися думками й розповідали про здобутки в царині академічної мобільності. Цікаво, що одну з панельних дискусій в рамках проведення конференції присвятили участі студентів у процесі трансформації вищої освіти.
Крім того, учасники зібрання побували з ознайомлювальними екскурсіями у стінах Київського національного університету ім. Тараса Шевченка й Національного технічного університету КПІ ім. Ігоря Сікорського. Зокрема, їм розповіли, як у цих ЗВО вирішують питання інтеграції освіти до європейського простору.
Як наголосив проректор з наукової роботи Геннадій Васильчук, розповідаючи про свою участь у цій важливій для вітчизняної освітянської спільноти події, «результатом діяльності конференції стали нові думки, ідеї, погляди, які взяли на озброєння її учасники. Важливе загальне розуміння того, що академічна мобільність є не просто складником розвитку вищої освіти. Це – один із важливих векторів діяльності всіх закладів вищої освіти України. Адже це – не просто мовний та культурологічний обмін, а прояв інтелектуальних взаємовпливів та академічного взаємозбагачення всієї системи вищої освіти в Європі».
Таміла Тарасенко
