Одинадцятого вересня відбулось традиційне засідання круглого столу, присвячене пам'яті доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії наук вищої школи, засновника Запорізької філософської школи Віталія Воловика. В аудиторії навчального корпусу №4 Запорізького національного університету цього разу зібралися разом філософи кількох запорізьких вишів – ЗНУ, ЗДМУ, ЗНТУ, аби не тільки згадати про життя та діяльність видатного науковця й письменника, а й запропонувати нові ідеї щодо подальшого співробітництва й напрямів розвитку діяльності запорізьких філософів.
Багато років свого життя Віталій Іванович присвятив розбудові факультету соціології та управління Запорізького національного університету. Його учні, послідовники й однодумці сьогодні працюють на кафедрах багатьох запорізьких вишів, продовжуючи розвивати закладені науковцем ідеї в галузі наукового пізнання. До обговорення значення результатів діяльності видатного філософа й напрямків подальшої співпраці приєдналися викладачі факультету соціології та управління ЗНУ й гості вишу: декан ФСУ Максим Лепський, завідувач 
кафедри соціальної філософії та управління Тарас Бутченко, завідувач кафедри соціології Володимир Скворець, завідувач кафедри філософії Людмила Кривега, професори кафедри соціальної філософії та управління Ігор Капріцин й Олександр Краснокутський, доцент цієї кафедри Володимир Глазунов, доцент кафедри філософії Карім Ель Гуессаб, доцент кафедри філософії ЗНТУ Олександр Повзло, завідувач кафедри суспільних дисциплін ЗДМУ Ірина Утюж і доцент цієї кафедри Наталія Спиця та інші.
Тематичним приводом для зустрічі стала одна з останніх монографій, автором й редактором якої виступив Віталій Воловик – «Філософія наукової свідомості» («Философия научного сознания», 2017). Створена вона була у співавторстві із завідувачем кафедри соціальної філософії та управління, доктором філософських наук Тарасом Бутченком. Зокрема, учасники засідання мали змогу обговорити зміст шести розділів видання («Методологічні засади філософського аналізу наукової свідомості», «Генезис філософії наукового свідомості», «Основні поняття філософії наукового свідомості», «Наукове пізнання», «Науковий процес», «Наукова культура»), значення цієї праці для розвитку філософії наукового пізнання в різних галузях, зокрема медичній, а також намітити перспективи розвитку Запорізької філософської школи.
Кожен, хто добре знав самого автора монографії, згадував визначні риси його характеру і той вплив, який він як науковець здійснив на становлення всіх присутніх в аудиторії.
Зокрема, обговорили сутність й вплив представленої монографії на розвиток сучасної наукової думки й самої філософської науки, яка, до речі, сьогодні стикається із проблемою нерозуміння її значення в підготовці студентів, магістрів, аспірантів і взагалі науковців нової формації – докторів філософії рівня PhD у різних галузях знань.
Аби подолати цей світоглядний бар’єр на рівні вищої школи та управління суспільством, кожен із сучасних філософів, 
які працюють у закладах вищої освіти, докладає максимум зусиль, розробляючи нові актуальні курси, які відповідають вимогам часу і галузі знань, у якій вони спеціалізуються, чи то в медицині або в технічних напрямках підготовки тощо, опановують та впроваджують нові навчальні методики, застосовують новітні технічні досягнення.
Саме цим новаціям багато уваги приділили учасники засідання, розповідаючи про досвід власних напрацювань і підкреслюючи невід’ємний зв’язок науки та філософії, теорії і наукової практики. Зокрема, гортаючи сторінки обговорюваної на засіданні монографії, Максим Лепський наголосив на необхідності правильного підходу до формування у молоді погляду на завдання цих двох напрямів наукового пізнання і вміння правильно використовувати відповідний інструментарій. Ці грані саме й розкрито в монографії Віталія Воловика – доступно й докладно, а також підкреслюється діалектична спадкоємність старого й нового, без чого не відбувається поступового безперервного прогресу знання.
На сьогодні існує значна кількість публікацій, присвячених діяльності та особистості видатного філософа сучасності – Віталія Воловика. Разом із тим його колеги й надалі планують продовжити активно популяризувати напрацювання Запорізької філософської школи, традиції якої сьогодні активно розвивають його учні й однодумці. Наразі планують видати словник – за працями засновника цієї школи і тих її представників, які сьогодні працюють у ЗНУ.
Колеги з інших запорізьких вишів також відзначили тенденцію безпідставного звуження погляду в негуманітарних вишах на завдання філософії. Вони висвітлили із цим пов’язані проблеми викладання дисципліни, а також поділилися досвідом їх подолання, опанування інноваційних методів викладання філософських курсів.
Зокрема, гості з медичного вишу презентували власні підходи до викладання філософії, цікаві маркетингові ходи, які дозволили розкрити сутність і завдання філософської науки сам
е для медичних працівників. Співробітники кафедри суспільних дисциплін ЗДМУ продемонстрували присутнім різноманітні міждисциплінарні курси для різних категорій студентів. Йшлося про реферативні методи роботи для аспірантів, що допомагають тим опанувати категоріальний апарат, можливості залучення ресурсів електронної дистанційної платформи медичного університету ЕDX, мультимедійного обладнання для забезпечення лекцій і презентацій тощо. При цьому вони наголосили на перспективності розвивати міждисциплінарні і трансдисциплінарні напрями філософії, а також подякували колегам із ЗНУ за запрошення на міжвишівський круглий стіл. Усі ці інноваційні досягнення неабияк зацікавили й колег із ЗНУ, які згадали про цікавий досвід знайомства із презентаційною електронною платформою Mahara, із якою працюють представники, зокрема тьютори, Європейського університету Віадріна (https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=44239&lang=ukr&news_code=predstavniki-znu-prozvituvali--yak-vivchali-dosvid---vropejskogo-universitetu-viadrina ).
При цьому кульмінаційною ідеєю, яка виникла під час спільної зустрічі, стала пропозиція створення об’єднання запорізьких філософів на кшталт філософського клуба або тих структур, що функціонують у рамках діяльності Будинків вчених у Львові та Одесі. Це дозволить усім представникам цього напряму, які працюють у ЗВО Запоріжжя та області, збиратися разом, обговорювати інноваційні ідеї, вирішувати проблеми й розвивати сучасну філософську науку. А також – популяризувати напрацювання запорізьких філософів не тільки в Україні, а й за її межами. Зокрема, таку ідею запропонував Карім Ель Гуессаб, констатувавши факт зацікавленості науковців країн мусульманського світу даним напрямом української філософії.
Також важливу пропозицію вніс Тарас Бутченко. Він запропонував впровадження курсу «Філософія науки» не тільки на рівні аспірантури, а й для студентів магістратури як базової ланки для формування у молоді основ наукового пізнання. Йшлося й про необхідність підвищення філософської культури на рівні як громадянського суспільства, так і галузі державного управління, що допоможе усунути багато конфліктів суспільно-політичного характеру.
Насамкінець Максим Лепський розповів присутнім про результати роботи ІХ міжнародної літньої школи соціальних наук (https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=43957&lang=ukr&news_code=u-znu-prokhodit---kh-mizhnarodna-litnya-shkola-sotsialnikh-nauk ). Він закликав приєднуватися до участі у наступних заходах, які відбудуться на базі або за участі представників ФСУ і які сприятимуть об’єднанню зусиль представників філософської науки заради досягнення гармонійного розвитку сучасного суспільства.
Олена Хлистун
