Нещодавно в Запорізькому національному університеті відбулося студентське обговорення проекту Кодексу академічної доброчесності. Організаторами заходу, до якого долучилися всі охочі студенти-активісти, стали голова студентської ради вишу Марія Пересипко й голова навчального сектору студентської ради Костянтин Федосєєв.
На початку заходу його учасникам нагадали про те, що упродовж вересня-жовтня майже на кожному засіданні університетської студради йшлося і про Кодекс академічної доброчесності. Адже на сьогодні цей документ є потребою часу. Саме нововведення законодавства щодо академічної доброчесності сприятимуть підвищенню якості вищої освіти.
Костянтин Федосєєв під час заходу нагадав присутнім, що поштовхом до створення Кодексу стала стаття 42 Закону України «Про освіту», прийнятого в 2017 році. У ній йдеться про види покарань за академічну недоброчесність, які можуть визначатися спеціальними законами або внутрішніми положеннями закладу вищої освіти.
Однак, на сьогодні відповідні закони ще не діють, тож завдання кожного вишу – створити власний документ, який би р
егулював це важливе питання. Не залишився осторонь від виклику сучасності Запорізький національний університет.
Оскільки у виші студенти через своїх представників у органах студентського самоврядування мають реальний вплив у всіх галузях життєдіяльності вишу. Саме тому перед затвердження проекту Кодексу академічної доброчесності під час Вченої ради ЗНУ до нього необхідно внести всі правки та зауваження, які під час обговорення виникли у представників студради.
Так, розповідаючи про основні етапи обговорення проекту Кодексу, Костянтин Федосєєв наголосив: «Ми намагались розробити цей документ відповідним до законодавства, але при цьому й максимально забезпечити захист прав студентів». Як приклад, він навів такий епізод дискусії: у другому розділі Кодексу одним із порушень академічної доброчесності виділено необ’єктивне оцінювання. У Законі України «Про освіту» це має таке тлумачення: «свідоме завищення або заниження оцінки роботи здобувачів освіти». Студенти ж запропонували розширити цей пункт, перерахувавши, що саме відноситься до необ’єктивного оцінювання: бали за конспекти, за відвідування навчальних занять або віднімання балів, що суперечить системі накопичення балів.
Крім того, студенти запропонували, щоб до Ради з академічної доброчесності – колегіального органу, наділеного певними повноваженнями, зокрема, можливістю прийняття рішення: порушено норми академічної доброчесності чи ні, – входила рівна кількість представників студентства та адміністрації ЗНУ. Загальний склад Ради – 8 осіб, із яких, на думку студради, 4 студенти: координатор проекту сприяння академічної доброчесності, голова студентської ради, голова Наукового товариства студенів, та член студентської ради.
Та, головне, учасникам наради нагадали, що Кодекс має сприйматись не як спосіб, яким намагаються ще більше пригнічувати студентів чи обмежувати в правах. Кодекс, на думку представників студактиву, – це певні правила гри, які визначають, як має відбуватися освітній процес. Так, керуючись цим документом, студент має своєю працею здобувати знання, навички, компетентності, вміння, а не вдаватись до прояву академічної не доброчесності і що викладач, своєю чергою, не має чинити нічого, щоб спонукали студента до прояву недоброчесності. Кодекс регулює питання відповідальності і студентів, і викладачів, і науковців, і науково-педагогічних працівників.
Усі пропозиції, які були озвучені під час студентського обговорення, будуть надані на розгляд комісії, до складу якої входять представники адміністрації та науковці вишу й яка займається розробкою та уточненням проекту Кодексу академічної доброчесності Запорізького національного університету.
З теми й від студентського журналу «Магма»:
