29 січня в Україні відзначається Дня пам’яті Героїв Крут. Дня 1918 року поблизу селища та залізничної станції Крути стався запеклий бій між кількатисячним підрозділом Червоної армії під проводом Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що нараховував близько чотирьох сотень чоловік. Ці мужні оборонці української державності виконали наказ командування, зупинивши стрімкий наступ ворога. І ця невелика затримка дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який на певний період врятував українську державність.
Виконуючи розпорядження Кабінету Міністрів України №777-р від 26.10.2016 «Про затвердження Плану заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року», наукова бібліотека ЗНУ влаштовує книжкову виставку «Крути – бій за майбутнє».
Відвідувачам пропонуються монографії та збірники наукових статей, журнальні публікації, художні твори, спогади очевидців й учасників подій, фотоальбоми з колекцій та фондів університетської книгозбірні.
Справжньою новинкою виставки є кінороман Костянтина Тур-Коновалова «Крути-1918» (Харків, 2018). Його екранізація з’явиться у прокаті 7 лютого цього року. Про що йдеться в романі? Про надзвичайний героїзм української молоді, яка не побоялася вмерти, захищаючи власну ідею, власну державу та гідність. І до суворого реалізму життя юнаків примішується шалене кохання. Вони мріяли жити, але взяли до рук зброю, стали мучениками новоствореної держави. Сини генерала контррозвідки УНР Андрій та Олекса опиняються серед оборонців залізничної станції Крути. Такі схожі, але й такі різні брати, обоє до нестями закохані у курсистку Софію, ці хлопці без роздумів рушили на захист рідного краю.
Запорізький письменник Сергій Авдєєнко звертається до теми бою під Крутами у своєму літературно-художньому виданні «Тисяча й одна смерть: український рахунок» (Запоріжжя, 2006). Він навіть порівнює українську трагедію з давніми Фермопілами, де поліг смертю хоробрих спартанський цар Леонід із 300 вояками, стримуючи навалу персів під проводом царя Ксеркса. Автор наголошує на тому, що у скрутний час національно свідомі молоді люди не могли залишитися осторонь цих важливих подій.
Не всі герої померли під Крутами. Про тих українців, хто вижив, розповідається у статті Ярослава Тинченка «Життя після Крут. Як склалася доля учасників крутянського бою», що надрукована у журналі «Тиждень» (2010, № 4, с. 52-54).
Зал електронних ресурсів наукової бібліотеки (навч. корпус №2, к. № 126) запрошує на перегляд візуальних матеріалів та документальних фільмів. Фільм «100-річчя бою під Крутами. Вшанування Героїв битви» відтворює шлях Героїв Крут, який символічно пройшли 29 січня 2018 р. студенти військових навчальних закладів з київського залізничного вокзалу до Меморіалу пам’яті Героїв Крут біля села Пам’ятне Борознянського району Чернігівської області.
Інформацію про всі книги, публікації в газетах, журналах та наукових збірниках за темою подає електронний каталог.
Запрошуємо до університетської книгозбірні!
Наукова бібліотека
