Цими днями у ЗНУ відбулося одразу дві події, присвячені пам’яті Віктора Чабаненка – видатного науковця університету, академіка Академії наук Вищої школи України, письменника і педагога. Першою подією стала презентація книги спогадів «Із глибин пам’яті», яка побачила світ вже після смерті митця. Наступним став тематичний вечір пам’яті, підготовлений, за традицією, представниками кафедри української мови та студентами філологічного факультету під керівництвом доцента Ірини Ільченко.
Запрошеними гостями цього дня були колеги з інших кафедр, студенти, старшокласники ліцею «Перспектива» разом із своєю вчителькою української мови та літератури, колишньою ученицею Віктора Антоновича – Оксаною Кравчук. Завітали на зустріч й донька шановного професора – доцент кафедри журналістики Мирослава Чабаненко, літературознавець, професор Віталій Шевченко, а також колеги й друзі.
Багато теплих слів присвятили учасники зібрання цій видатній людині. Ті, хто із ним був безпосередньо знайомий, його учні та рідні згадували приємні моменти спілкування з ним, віхи біографії, які визначили його особистість. А також – його величезний науковий, педагогічний й творчий доробок, який щойно лише розпочинають досліджувати й опрацьовувати послідовники, серед яких на сьогодні багато й студентської молоді.
Більша частина життя й діяльності Віктора Антоновича пов’язана із Запорізьким національним університетом, адже свого часу, закінчивши філологічний факультет колишнього ЗДПІ, він деякий час працював шкільним вчителем, а потім повернувся до університету, де пройшов довгий науково-педагогічний шлях – від аспіранта до професора. А ще дванадцять років очолював філологічний факультет на посаді декана, довгий час завідував кафедрою загального мовознавства. Вагомий науковий доробок професора Чабаненка складають понад 500 наукових праць (монографій, словників, статей тощо), присвячених лінгвістичним, етнографічним, культурологічним та іншим проблемам, які стосуються історії Нижньої Наддніпрянщини. Окрім цього, він – автор поетичних збірок, рецензій, перекладів.
Презентуючи визначний доробок Віктора Чабаненка присутнім, його учениця, представниця започаткованої ним наукової школи «Слов’янські мови в їх історичному розвитку» Ірина Ільченко зазначила: «Справжній патріот України і своєї малої батьківщини, він виплекав цілу плеяду учнів і колег, які сьогодні працюють у ЗНУ та інших вишах Запоріжжя, Мелітополя, Бердянська, Херсона. Знаний науковець, він залишив нам у спадок унікальні праці, у яких зберіг назви сіл Великого Лугу та інших географічних об’єктів, затоплених Каховським водосховищем, а також імена дослідників дніпровського краю, – ‘’Великий луг Запорозький’’, ‘’Українська Атлантида’’. Відомі і його художньо-публіцистичні та поетичні твори: ‘’За покликом сумління’’, ‘’Собор душі моєї’’, збірка перекладів творів Гейне, Шиллера, Богдановича та інших під назвою ‘’Суголосся’’ тощо».
Окрім іншого, згадували Віктора Антоновича і як надзвичайно порядну, доброзичливу й чуйну людину, що був уважний до кожного, із ким спілкувався – від студентів, яким викладав свій предмет, до колег і друзів. На
йкращі спогади у пам’яті залишив він і у колишньої студентки філологічного факультету, а нині – викладачки ліцею «Перспектива» Оксани Кравчук, яка цього дня поділилася своїми думками з присутніми, зокрема й зі своїми учнями. Адже саме він визначив вибір і спрямованість її життєвого шляху. Згадувала гостя й про почуття захоплення, яке викликав у молоді своїм ентузіазмом шановний викладач, його тембр голосу, акторську майстерність, яку той виявляв в аудиторії, надихаючи молодь на діяльність, піднімаючи дух патріотизму.
Свої доповіді та наукові розвідки представили присутнім й студенти, які сьогодні навчаються на філологічному факультеті й також захоплюються видатною особистістю Віктора Антоновича. Вони декламували й вірші автора, його творчі переклади поезій слов’янських і німецьких поетів. Доречно згадати, що свого часу Віктор Антонович отримав диплом учителя української мови й літератури та німецької мови. А от слов’янські мови – білоруську, польську, болгарську та інші – пізніше опанував самостійно. Він підтримував постійні дружні зв’язки із закордонними колегами, зокрема з представниками української діаспори, найближчим з них 
для Віктора Чабаненка довгий час був Яр Славутич.
Згадували й громадську й просвітницьку діяльність Віктора Чабаненка: на посаді голови Запорізької обласної організації Товариства української мови ім. Т. Шевченка, обласного відділення «Просвіти» (1989-1991), голови обласної організації Конгресу української інтелігенції (1993-1996), його відчайдушний захист роману «Собор» Олеся Гончара.
Присутнім також представили основні напрямки наукової діяльності шановного професора. Про лексикографічну роботу розповіла Дар’я Ізотова, представивши доповідь на тему «Чабаненко і словникарство». Йшлося про зміст і специфіку таких праць, як «Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини», «Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини», «Порожистий Дніпро» та інші.
Були представлені й дослідження автора у галузі мовної експресії, літературознавчій, а також власна поетична творчість та перекладацька робота. Зокрема, про збирання діалектологічного матеріалу Нижньої Наддніпрянщини, яку Віктор Антонович проводив разом із студентами-філологами, розповіла Ганна Лось. Етнографічну збірку «Народознавчі роботи», де міститься багато оповідей про Великий Луг, про козацтво, козацьке мистецтво та систему господарювання, зв’язки із сусід
німи народами тощо, представила присутнім Анастасія Парсамян. Цікаву власну розвідку з теми «Лінгвокультурологічний аспект онімного простору збірки ”Мудре слово”» презентувала Катерина Бойко. Славістичний аспект діяльності митця, представлений у збірці «Славістичні студії», розглянула Діана Мусаєва тощо.
Доречно згадали присутні і про те, що Віктор Антонович першим започаткував в університеті курс «Вступ до слов’янської філології». А його публіцистичні твори повсякчас стосуються проблеми відродження національної мови і культури. Визначною у цьому плані є збірка «Незабутнє й незабуті».
Насамкінець, перед учасниками заходу виступила донька шановного професора Мирослава Чабаненко. Вона згадувала разом із тими, хто його добре знав, про надзвичайну людяність, доброзичливість, уважливість Віктора Антоновича, яку він виявляв до всіх, із ким спілкувався. Вона також звернула увагу на збірку спогадів, які він мріяв колись дописати, але не судилося. Спільними зусиллями самої Мирослави Вікторівни, а також інших колег, зокрема Ірини Ільченко, Ірини Бакаленко, Ольги Стадніченко, а також студентів філологічного факультету, авторський матеріал був опрацьований і нещодавно світ побачило вже друге видання збірки під назвою «Із глибин пам’яті: автобіграфічні спогади».
Докладніше про збірку можна дізнатися за покликанням: https://www.znu.edu.ua/cms/index.php?action=news/view_details&news_id=46236&lang=ukr&news_code=na-filologichnomu-fakulteti-znu-prezentuvali-spogadi-vidatnikh-zemlyakiv-viktora-chabanenka-i-oleksandra-ablitsova
Наразі стоїть проблема перевидання творів Віктора Чабаненка, які набувають все більшої популярності серед науковців та читачів, запити від яких надходять із різних куточків України. Тож представники наукової школи професора Чабаненка й надалі продовжуватимуть вивчення й популяризацію його творчого доробку, до цієї роботи залучається все більше студентів. Відтак, справа, яку розпочав наш земляк і видатний Вчитель, який жив і працював в ім’я України і Запорізького краю, й надалі буде жити в діяльності його учнів і послідовників.
Присутніх на заході запросили також ознайомитись з інтерв’ю із Віктором Чабаненком на Письменницькому порталі Пилипа Юрика та Міжнародного фонду ім. Павла Глазового за покликанням: https://pilipyurik.com/index.php?option=com_content&view=article&id=347:2010-04-29-11-
Олена Хлистун
