Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини прес-служби ЗНУ / Новини / Представники факультету журналістики приєдналися до Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA»

Представники факультету журналістики приєдналися до Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA»

Представники факультету журналістики приєдналися до Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA»
05.11.2019 15:07 Все Головні новини Факультети Журналістики Факультет журналістики фестивалю документального кіно про права людини «Docudays UA» кіноперегляд

У жовтні факультет журналістики став одним із майданчиків для кінопоказів документальних фільмів – переможців міжнародного фестивалю «Docudays UA». Студенти третього та четвертого курсів разом із викладачами мали змогу переглянути та обговорити стрічки «Чистильники» та «Навмисна смерть».

Така можливість випала майбутнім журналістам ЗНУ, завдяки тривалій співпраці факультету з Центром мистецтв «Арт-Простір» та кіноклубом «Сходження». На факультет завітала голова кіноклубу Олександра Дегтяренко та презентувала студентам цьогорічну програму Фестивалю. Координатором від ЗНУ стала доцент кафедри теорії комунікації, реклами та зв’язків із громадськістю Тетяна Іванюха.

Цього року «Docudays UA» у рамках Кампанії проти кібербулінгу запустив новий освітній проект та кілька програм, зокрема, «Світ», «Мережа», «Зміни це!» та інші. Через запитання «Дозволити програмі змінити вашу свідомість?» цьогорічний фестиваль розмірковує над тим, як змінюється наше повсякдення, звички та способи комунікації з появою цифрових технологій, які нові можливості вони відкривають для дослідження реальності та які загрози, пов’язані з контролем та інформаційною безпекою, криються в цифровій мережі.

Програма «Мережа» – своєрідний скриншот віртуального сьогодення.  Тож фільм «Чистильники» Ганса Блока та Моріц Різевік (Бразилія, Німеччина) занурив глядачів у світ інтернет-цензури, яку великі гравці мереж Google, Facebook, Twitter віддають на аутсорсинг робітникам і робітницям на Філіппінах. До речі, цього року фестиваль також започаткував нагороду «RIGHTS NOW!», на яку було номіновано десять фільмів з усіх програм «Docudays UA» та переможцем у якій стала саме ця стрічка.

Фільм викликав неоднозначні думки та почуття молоді:

«Це – фільм суперечностей. Дуже глибокий, і в той же час простий у поданні. Сказати відверто, переглядати його мені було дуже складно, адже мораль і допустимі норми мого світогляду далекі від такої відвертої істини. Чистильники стають бранцями власної роботи, але щоб вижити, змушені піддатися і скоритися психічній, моральній неволі. Цензура має величезний влив на таких людей, і ніхто точно не знає, як багато їх на всій планеті», – зазначила Анастасія Куркіна.

«Мені 20 років. Мої батьки приділяли мені небагато уваги. Я бачив різний інтернет-контент, усе проходив, я бачив усі негативні сторони свободи доступу до інформації. Однак мені пощастило, тому що інтернет використовував лише з пізнавальною метою, він не був поводирем для мене. На жаль, безліч людей більш вразливі. Якщо деякі можуть для себе  фільтрувати інформацію, то цього не скажеш про контент-менеджерів. Дивно! Ніхто навіть не замислюється, що у світі існує така професія, яка може бути небезпечнішою, ніж робота поліцейського. Ніхто не замислюється, що людина, яка сидить в офісі, рятує набагато більше життів ніж пожежник. Один клік, одне рішення «видалити» може врятувати кілька мільйонів. Я напевно не збрешу, якщо назву цих людей свічками, бо вони дають світло, доки самі не згаснуть. А деякі просто сірники. Ніхто не готовий до іншої сторони свободи слова, бо всі хочуть казати, а не слухати. Коли ми висловлюємося, ми не хочемо, щоб нам заперечували. Отже, свобода слова – це наче йти по льоду: щоб вижити, ви маєте йти, але кожен ваш крок ламає вашу дорогу», – поділився своїми враженнями Єгор Бікчантаєв.

«Нас мільярди на цій планеті й, звичайно, важко контролювати все в цій цифровій павутині. Усі ми різні, кожен сприймає інформацію по-своєму. Тож ми маємо з великою обережністю ставитися до того, що ми публікуємо, бо ніколи не знаєш, які це матиме наслідки», – додає Владислава Хомутова.

Інший проект – «Зміни це! Лабораторія впливу для активістів та документалістів» – презентує резонансні документальні фільми та відеолекції про гучні суспільні кампанії, викликані цими фільмами. Стрічка-розслідування «Навмисна смерть» від режисерки Сью Вільямс відкрила майбутнім медійникам приховані процеси індустрії електроніки та довела, що навіть найменші ґаджети мають смертельні наслідки для довкілля та здоров’я.

Студенти поділилися враженнями від фільму: «Головна проблема, яка порушується, – бездумне споживання. Споживання заради, а не для. Слова компаній про створення продукту для людей виявляються марними, бо головна мета – гроші. Новенький гаджет обертається стражданням для людей та стражданням для всієї планети, й автори фільму наголошують на необхідності терміново вирішити ці проблеми, бо вони стосуються кожного», – поділилася своїми думками Тетяна Жогло.

Обидва переглянуті фільми розкрили невідомі аспекти цілої низки проблем сучасного медіапростору – свободи слова, сучасної цензури, медіавиробництва, прав і обов’язків громадян і медіавиробників, громадського активізму на захист прав і свобод тощо. Вікторія Ковпак, доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри теорії комунікації, реклами та зв’язків із громадськістю: «Такі фільми, які ми побачили завдяки фестивалю «Docudays,» є справді дуже важливими та навіть обов’язковими для перегляду майбутніми журналістами. У стрічці «Навмисна смерть» цікавою є і постановка проблеми, і глобальний масштаб її розв’язання, і журналістська й режисерська робота». Наприкінці зустрічі викладачі та студенти подякували організаторам переглядів та запросили Олександру Дегтяренко до подальшої співпраці.

 

Факультет журналістики

 

 

 

Схожі новини