Студенти історичного факультету взяли участь у фіналі дебатного турніру «Роль історичної правди в політичному дискурсі»
Нещодавно команда історичного факультету Запорізького національного університету взяла участь у фіналі національного дебатного турніру «Роль історичної правди в політичному дискурсі» (м. Київ).
Шлях до фіналу студентів ЗНУ був непростий і починався він із відбіркових дебатних змагань у Запоріжжі. 28 листопада на його базі відбувся третій дебатний турнірі з чотирьох запланованих у регіонах. У заході взяли участь 10 команд, сформованих зі студентів, які готові були об’єктивно та натхненно підійти до історичної дискусії.
Після запеклих диспутів розпочався фінал регіонального відбору. Вирішальною темою стало питання «Чи є Україна правонаступницею УРСР?». Як аргументи «за» наводились такі думки: «Україна залишилася в тих кордонах, що і була до 1991 року», «Відбувається підтримка договорів, які були підписані в Радянському Союзі після набуття Незалежності», «Матеріальна база залишилася за Україною (несплата боргів за рахунок відмови від золотих запасів Радянського Союзу)».
Аргументами «проти» с
тали такі тези: «Відмовитися від правонаступності необхідно заради майбутнього», «Визнання окупації під час входження УРСР до Радянського Союзу та маріонеткова влада (приклад країн Балтії)», «Політика декомунізації є правильно, адже, раніше потрібно було відходити від всього радянського та творити власну ідентичність».
Право представляти Запоріжжя у завершальному етапі дебатного турніру отримала стверджуюча сторона – команда «Три часи Броделя» у складі Ващенка Сергія, Прокопенка Семена та Кременчуцького Іллі.
У півфіналі, який проходив у столиці, протистояли одне одному команди Кропивницького – історичний факультет Центральноукраїнського педагогічного університету ім. В. Винниченка та Запоріжжя. Вони дискутували щодо історичної пам’яті про події 26 квітня 1986 р. – «Чорнобиль: злочин чи трагедія?». Попри достойний виступ «Кліо» - команди з Кропивницька, запорізька команда виборола місце у фіналі, який відбувся у конференц-залі Укрінформу.
Варто відзначити, що до джурі, яке оцінювало аргументи учасників та їхнє вміння працювати в команді, увійшли: Євген Магда – кандидат політичних наук, автор книг про гібридну війну, директор Інституту світової політики, Генадь Побережний, професор Українського вільного університету (Мюнхен, Німеччина), дослідник Інституту українознавства Гарвардського університету (США), Ганна Олійник – в.о. директора Центру досліджень визвольного руху, Марина Сингаївська – заступниця генерального директора «Укрінформу», Інна Совсун – народний депутат України, політична партія «Голос», Ірина Хоменко – доктор філософських наук, завідувачка кафедри логіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Олександра Гліжинська – виконавча директорка Інституту «Республіка», Вікторія Подгорна – народний депутат України, політична партія «Слуга Народу».
Темою фінальних дебатів стало питання: «Чи вела Росія гібридну війну проти України в ХХ столітті?». Як аргументи «за» пролунали такі твердження: «Інформаційна війна проводилася на території тогочасної України за допомогою лозунгів “землю – селянам, заводи – робітникам”, що свідчить про ворожу інформаційну кампанію проти державності», «Простежуються паралелі із сучасною війною проти України, досвід ведення гібридної війни частково зберігся (змінилися технології)», «До цього часу існують суперечки щодо коректного визначення поняття (гібридність війни), але всі дослідники сходяться на одному – показником є створення внутрішніх чвар в країні (жертва агресії)».
Аргументами «проти» стали такі: «Більшовицьку владу в Україні підтримували більше 10 
відсотків, більша підтримка відносилася до есерів, що свідчить про суперечливість визначення “гібридна війна велася на території країни”», «Нерегулярні військові не відстежувалися під час бойових дій в Україні, бо воювали класичні військові утворення» і «Гібридна війна не несе в собі головну ціль – захопити території ворога, метою є впливати на розвиток території (хоча не виключає в собі як такого захоплення)».
Під час дебатів відчувалася емоційна наснага учасників, у бій йшли десятки аргументів, боротьба була запеклою. Розрив у балах був мінімальний і судді змусили понервувати як учасників, так і глядачів, витримуючи інтригу. Перемогу отримала команда з Харкова, що представляла юридичний факультет Харківського університету ім. Каразіна і відстоювала сторону заперечення. Не дивлячись на те, що першого місця «Часи Броделя» не здобули, учасники отримали цінний досвід, а також здобули змогу взяти участь у форумі г.о. «Активна Громада», що проходив 10-11 грудня, поділитися своїм баченням майбутнього країни та завести чимало приємних знайомств.
Вони висловлюють щиру подяку Інституту «Республіка» та Центру Досліджень Визвольного Руху які за підтримки Національного Демократичного Інституту організували публічне обговорення болісних тем української історії серед молоді. Завдяки таким заходам, українське суспільство вчиться об’єктивно сприймати історичне минуле уникаючи деструктивних міфів інформаційної війни.
Окрему подяку студенти висловлюють викладачам, тренерам та всім небайдужим які вкладали свій час та натхнення у професійне зростання команди «Три часи Броделя» та надавали свою підтримку.
Історичний факультет
