До уваги вступників: ЗНУ надає можливість ознайомитися з аналізом найтиповіших помилок з української літератури учасників тренінгів із написання ЗНО
На сьогодні, в умовах карантину, українські старшокласники не лише дистанційно опановують освітню програму, але й готуються до основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання. У цій важливій справі їм плідно допомагають представники ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University), зокрема співробітники відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування під керівництвом його начальниці Галини Микитів.
На початку року на базі університету провели безкоштовні тренінги для всіх охочих оцінити рівень своєї готовності до складання ЗНО. Викладачі відповідних факультетів розробили тестові зошити, орієнтуючись на минулорічні питання основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Після завершення тренінгів представники ЗНУ проаналізували типові помилки старшокласників-учасників пробного тестування. Сьогодні оприлюднюємо аналіз найбільш розповсюджених помилок майбутніх вступників з української літератури.
Нагадаємо, що в безкоштовному пробному тренінгу із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури брали участь 876 осіб. Пробна сертифікаційна робота містила 33 завдання з української мови і 24 завдання з української літератури та завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю «Власне висловлювання». Учасники пробного незалежного оцінювання продемонстрували загалом задовільний рівень знань, про що свідчать дані таблиці.
Загальна успішність виконання всіх завдань
|
№ |
Успішність виконання всіх завдань (1-58) |
Кількість учасників |
% |
|
|
1 |
Достатній |
Кількість балів |
|
|
|
180-200 |
12 |
1,5 |
||
|
140-180 |
511 |
58 |
||
|
100-140 |
333 |
38 |
||
|
2 |
Недостатній |
< 100 |
20 |
1,5 |
Найскладніші питання з української літератури пов’язані з часом його вивчення. Так, якщо твір розглядався в 10-11 класах, то ймовірність правильної відповіді збільшується, якщо це середні класи, зменшується. Наприклад, 34 питання стосується знань з усної народної творчості, яка вивчалася давно і вже підзабулася, тому наведений уривок з родинно-побутової пісні був для цьогорічних майбутніх абітурієнтів складним.
Також каменем спотикання для учасників тренінгу є питання, пов’язані з ідентифікацією героя за авторською характеристикою (питання 41, 49). Тут скоріше за все причиною є те, що учні вивчають тексти не за повним варіантом, а за скороченою версією.
Якщо текст введений до шкільної програми відносно недавно, очевидно, що він ще не закріпився у свідомості учнів. Цю причину можна вважати дотичною до питання 44, що стосується новели О. Кобилянської «Valse melancolique», адже у минулі роки аналізувався інший твір письменниці, зокрема, повість «Земля».
Аналогічно важко далося визначення абітурієнтами автора поетичних рядків (43 питання) або з якого твору афоризм (38 питання). Так само відбувається і у завданнях, де треба установити відповідність між персонажем і його характеристикою, між назвами творів і персонажами. Тобто треба посилити роботу з читання текстів, їхнього аналізу і коментування.
Необхідно націлювати учнів на уміння орієнтуватися в основних стильових тенденціях літератури того чи того літературного періоду, бо 45 питання стосувалося елементів імпресіонізму у творі, воно теж було нелегким і потребувало кращого знання літературних напрямів і течій.
І вже традиційно важко дається визначення художніх засобів творів. Цей теоретичний матеріал потребує посиленої уваги з боку учителів шкіл, їхньої відповідної адаптації для сприйняття учнями матеріалу, його засвоєння і вироблення навичок та компетентностей.
Щодо власного висловлення, то дуже багато випускників шкіл здають порожні аркуші, без виконання цього завдання. Однак і ті, що пишуть власні висловлення, допустилися цілої низки недоліків.
Перше, на що варто вказати, це те, що абітурієнти не дотримуються структури висловлення: теза, аргументи, приклади з художньої літератури, історичні факти або випадки з життя, висновки. Досить часто матеріал викладається сумбурно, відсутня аргументація, випадки з життя недоречні й не стосуються теми.
Запропоноване власне висловлення авторства Богдана-Ігоря Антонича (натомість у випускників шкіл він позиціонується як Антонович).
Приклади з літератури найчастіше наводяться ті, які вивчені в школі останнім часом, а саме: «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Тигролови» І. Багряного, «Місто» В. Підмогильного. Однак відсутня будь-яка конкретика, як ці твори розкривають проблему щастя з вказаними письменником її складниками: віра, надія, любов. Наведені тексти також хибують на жанрове визначення: роман, повість тощо, перекручуються ім’я, прізвища письменників.
Звертаємо також увагу, що ви можете ознайомитися на сайті ЗНУ з уже оприлюдненими аналітичними довідками з аналізу типових помилок абітурієнтів:
- із математики:
- із географії:
Любов Костецька,
доцент кафедри української літератури філологічного факультету
