Під час дистанційного навчання викладачам Економіко-правничого коледжу ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) неодноразово доводиться чути від студентів, що їм бракує живого спілкування. Тож освітяни прагнуть не лише якісно й цікаво подати навчальний матеріал, опановуючи все нові сучасні освітні технології і тим самим сприяючи своєму професійному зростанню, а й підбадьорити, заспокоїти студентів. Зокрема, викладач Економіко-правничого коледжу Світлана Доброскок ділиться своїми напрацюваннями щодо дистанційного навчання:
- Із перших днів карантину ми зі старостами створили окремі Вайбер і Телеграм спільноти з вивчення української мови та літератури. Таке безпосереднє спілкування «студент-викладач» дозволяє оперативно вирішувати різноманітні питання, обговорювати домашнє завдання, проводити інтерактивні вправи. До того ж неформальне спілкування дозволило багатьом студентам по-новому розкритися. Через ці групи проводяться мовознавчі квести, а студенти можуть скласти декламацію вивчених напам'ять поезій.
«Колективна робота під час карантину – це реально!» , – підкреслює викладач. – «Щоб згуртувати студентів, їм було запропоновано проаналізувати образи психологічної новели М.Хвильового “Я (Романтика)”. Студенти самостійно розбилися на невеликі групи, розподілили обов’язки та підготували яскраві, творчо оформлені презентації. Вийшли надзвичайно цікаві роботи».
Також Світлана Доброскок розповідає, що, аби відчути студентські настрої, побоювання, 
другокурсникам-журналістам було запропоновано написати есе на тему «Як змінилося моє життя під час карантину?». Виявилося, що всі вони сумують за звичним навчанням у коледжі та намагаються по-новому організувати свій день. Особливо потішили філософські роздуми другокурсників:
«Після карантину ми почнемо цінувати елементарне: прогулянки парком, зустрічі з друзями…»;
«Бачили, як добре природі без нас? Вона заслуговує на цей відпочинок!».
«Карантин дав мені час познайомитись із собою, загальмувавши час у декілька (десятків) разів... Я доглядаю за тілом, роблю вправи, добре харчуюся... Я проживаю те життя, яке завжди хотіла, але не встигала...».
Відчути студентський настрій можна дуже швидко. Так, запропонувавши першокурсникам скласти речення з дієприкметниками, викладач почула такі варіанти: «На карантині ми не можемо милуватися чарами розквітлих садів», «Обмежуючі заходи карантину призупинили звичний режим дня», «Сьогодні я, обтяжений карантином, мрію про звичайну свободу». Таким чином студенти й тему нову опанували, і наболілим поділилися.
На думку викладача ЕПК, дистанційне навчання під час карантину надає педагогам можливість проявити креативність і не обмежуватися звичними для аудиторної роботи методами та прийомами.
