Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, ведуча телебачення й PR-менеджер Дар’я Головешко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, ведуча телебачення й PR-менеджер Дар’я Головешко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету журналістики, ведуча телебачення й PR-менеджер Дар’я Головешко
22.05.2020 11:46 Все Головні новини Факультети Журналістики Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет журналістики відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University), за ініціативи відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». До його реалізації активно долучаються представники різних факультетів та пресслужби університету. Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення й успіху ще однієї випускниці факультету журналістики Дар’ї Головешко. Випускниця факультету журналістики 2010 року, вона нині працює ведучою на телебаченні, також є успішним PR-менеджером, а ще – мамою двох чудових дітей і просто цілеспрямованою й позитивною людиною, яка охоче ділиться із молоддю своїми професійними напрацюваннями.

 Розповсюдженою думкою є, що журналістика – одна з популярних і загадкових професій, яка пов’язана із подорожами, зустрічами та спілкуванням з цікавими людьми. Вона пов’язана з романтизмом, героїзмом і пригодництвом. Від носіїв цієї професії вимагає певного таланту, енергії, активності та працьовитості. Водночас «пані журналістика» не обіцяє стабільності і легких шляхів. А от наполегливіші і найсміливіші її представники досягають своєї мети, приносять користь суспільству і здобувають популярність як професіонали. Отже Дар’я – одна із таких журналістів. Вона із радістю погодилася поспілкуватися зі своїми колегами із ЗНУ і поділилася деякими секретами своєї професії, а також розповіла про її «плюси» і «мінуси».

- Дар’ю, вітаємо Вас і дякуємо, що знайшли час для інтерв'ю. Розкажіть, будь ласка, відколи Ви почали замислюватися про майбутню професію та над тим, у якому ЗВО прагнете навчатися?

- Питання «ким я хочу бути, коли стану дорослою», звичайно, переслідувало мене із дитинства, як і багатьох. Якщо відкинути якісь зовсім нереалістичні дитячі мрії, то серйозно я визначилась десь класі у дев’ятому, коли в школі нам почали викладати правознавство. Тоді я твердо вирішила стати юристом, як і мої батьки. Втім, під час навчання в одинадцятому класі я передумала. Саме тоді у ЗНУ відкрили факультет журналістики, і я зрозуміла – ця професія саме для мене.

- Чи складно було вступити до університету? Хто Вам допомагав у здійсненні мрії?

- Щ, навчаючись останній рік у школі, я почала відвідувати підготовчі курси в ЗНУ, що тривали вечорами. Досі іноді їх згадую: вони були настільки цікавими й захопливими, особливо мені подобався курс теорії літератури. А ще кілька додаткових занять брала у шкільної вчительки літератури. Тоді ще не складали ЗНО і ми мали успішно скласти іспити, аби вступити до університету. Я стала однією із щасливиць, яким вдалося потрапити на бюджетну форму навчання.

- Який найяскравіший спогад залишили у Вас студентські роки?

- Гадаю, мені дуже пощастило, адже всі роки навчання на факультеті журналістики залишили суцільні яскраві й приємні спогади. Справді, адже найбільш неприємними серед цих згадок лишилися «четвірки» на іспитах (тоді функціонувала п’ятитибальна система оцінювання). Зараз цей факт здається, звичайно, дещо кумедним.

Працювати я почала не з першого курсу, як це часто буває серед журналістів, а лише наприкінці третього. Тож змогла насолодитися цими чудовими студентськими роками. Серед найтепліших спогадів – перемога в олімпіаді серед свого потоку, де складали тести та есе на вільну тему, а також поїздка на другий тур до київського ЗВО. Ще одним із незабутніх моментів стала подорож «за обміном» до Кракова, куди я потрапила завдяки відвідуванню факультативу із польської мови. Це був тиждень повного занурення в атмосферу стародавнього міста разом з одногрупниками та студентами Ягеллонського університету.

І, звичайно, лекції улюблених викладачів: Віктора Костюка, Володимира Манакіна, Катерини Доценко, Надії Колесникової та інших. Їх поради, підтримка, мотивація – і сьогодні приносять свої плоди у плані кар’єрного й особистісного розвитку! І, звичайно, наша група, яка, дійсно, була дружною і чудовою. Ці прекрасні, емоційно забарвлені події залишаються з нами на все життя!  

- Із чого розпочиналася ваша діяльність у професії? Як Ви потрапили на телеканал «Z»?

- Це був 2008 рік. На той час телеканал мав іншу назву – «МТМ», і ще не розпочав мовлення. Виконавчим директором його був талановитий журналіст та історик В’ячеслав Саричев. Він разом із головною редакторкою Тетяною Борисовою почав збирати команду. Мене їм порекомендувала викладач ЗНУ та тележурналіст Надія Колесникова. А потім ще двох моїх одногрупників. Кілька місяців практичного навчання, креативу, брейнштормів, створення рубрик – і МТМ вийшов до етеру. Там я працювала 2 роки. А потім стала ведучою програми «Ранок із ТV-5». Теж, приблизно на 2 роки.

- Який практичний досвід Вам надала діяльність телеведучої програми «Ранок з ТВ-5»?

- Робота в прямому етері – це завжди адреналін, неповторні відчуття й особливий контакт із аудиторією. Природно, що це навчило мене швидко реагувати у неочікуваних ситуаціях, за лічені хвилини вибудовувати канву розмови із неочікуваними гостями студії (так іноді буває), бути завжди бадьорою о 6:30 ранку. А ще – цінувати «спокійну» позакадрову роботу…

- Які книги або фільми найбільш вплинули на Ваше становлення як особистості і професіонала?

- Lifelong learning – ознака нашого часу. Тож кожні онлайн-лекції, курси, книги здаються мені вкрай корисними. Якщо виділити щось одне – не буду оригінальною і назву всім відому книгу авторів М. Ільяхова та Л. Саричевої «Пиши, скорочуй». Вважаю, це must-read для всіх, хто працює із текстами.

- Зараз Ви також працюєте PR-менеджером ГО «Запоріжжя. Платформа спільних дій». Розкажіть, будь ласка, нашим читачам докладніше про цю посаду та чим Ви займаєтесь?

- Працювати на «Платформі» – значить бути в епіцентрі найцікавіших міських подій. Адже тут висвітлюються такі актуальні теми, як розвиток культури, спорту, освіти, інфраструктури, що відбуваються завдяки співпраці активних містян, громадських організацій, влади та бізнесу. А з відкриттям хабу «Платформа спільних дій» – ще й був створений простір для будь-яких соціально-корисних ініціатив мешканців міста, і зокрема студентства теж. У нас дружний колектив, і всі ми займаємось організацією певних заходів: від пошуку цікавих тем до підключення мікрофонів у залі. Але все, що стосується текстів, ЗМІ, публічного позиціювання – це і є робота піарниці, тобто моя.

Приємним є й те, що з цього року ми тісно почали співпрацювати з моїм рідним факультетом журналістики. Запустили цікавий проєкт «Запоріжжя в об'єктиві», провели зустрічі студентства журфаку та інших факультетів ЗНУ з професійними фотографами-художниками – Сергієм Козодавовим та Анатолієм Волковим, іншими талановитими діячами культури та мистецтва. Окрім цього, студенти отримали можливість проходити в нас практику. Карантин, на жаль, зіпсував багато планів, але після його завершення, гадаю, ми ще з більшим завзяттям продовжимо цю традицію і будемо знайомити громадськість із цікавими людьми. Адже Запоріжжю та запоріжанам є чим і ким пишатися.

-        Як професіонал галузі Ви можете прокоментувати поширену думку щодо головного завдання журналістики – інформувати громадськість? Питання стосується того, як саме інформує журналіст. Сумніви висловлюються відносно того, чи взагалі існує об'єктивна журналістика, адже у кожного з нас – «своя планета», своя мова, своє розуміння, кожен по-різному бачить навіть одну й ту саму річ. Отже, чи доводилося Вам трактувати будь-яку подію під вигідним ракурсом для будь-кого іншого: політика, впливового бізнесмена, редактора?

- Інформація має бути «вигідною», передусім, для читачів: вона повинна бути актуальною, зрозумілою, корисною, максимально повною. Тема медіаграмотності вже не нова в сучасному українському суспільстві. Читачі (глядачі, слухачі) завжди можуть перевірити інформацію за різними джерелами. Тож хочеться вірити, що маніпуляції фактами та однобоке бачення й висвітлення подій якщо і мають інколи місце в ЗМІ, то лише негативно впливатимуть на їхні рейтинги.

- Що б Ви могли порадити студентам, які сьогодні навчаються на факультеті журналістики?

- Не слід недооцінювати теорію. А практичні навички ви ще встигнете здобути!

- Чи багато часу Ви приділяєте роботі? Чи вистачає його на родину?

- Так, досить багато часу забирає робота. Проте як мати двох маленьких дітей я просто зобов'язана знаходити баланс та приділяти увагу не тільки роботі, а й родині. Що й намагаюся робити щодня!

- Дар’є, насамкінець щиро дякуємо за відверті відповіді і бажаємо Вам подальших професійних успіхів!

 

Спілкувалися Єлизавета Горбач,

Катерина Доценко

 

 

Схожі новини