Стара версія
Університет Вступнику Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, аспірант, письменник, журналіст Віталій Бабенко (Олесь Барліг)

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, аспірант, письменник, журналіст Віталій Бабенко (Олесь Барліг)

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету журналістики, аспірант, письменник, журналіст Віталій Бабенко (Олесь Барліг)
29.07.2020 16:00 Все Головні новини Факультети Журналістики Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет журналістики відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Черговий матеріал цієї рубрики присвячений розповіді про досвід професійного становлення та успіху вихованця факультету журналістики, нині – аспіранта ЗНУ, письменника, організатора багатьох культурних подій, учасника численних творчих проєктів, у минулому – журналіста «Суспільного телебачення» Віталія Бабенка, також добре відомого в творчих колах під псевдонімом Олесь Барліг.

- Віталію, розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали саме журналістику? Чим керувалися при виборі напрямку?

- Бо мріяв про це років із 14. Батьки відмовляли. Казали, що, по-перше, це – не стабільно: сьогодні ця газета є, а завтра її вже закрили… Як тут будувати кар’єру з невпевненістю в завтрашньому дні. А по-друге, ризиковано, бо журналістів в Україні вбивають і калічать через виконання ними службових обов’язків. Але я наполіг. Й не шкодую про це.

- Які отримані знання стали найкориснішими у дорослому житті й у роботі?

- Базова річ, яку прищепив університет – це любов до української мови.

- Чи працюєте Ви зараз за фахом? Яким видом діяльності займаєтесь?

За фахом наразі не працюю. Основний напрямок моєї роботи зараз – практична магія.

- Що Вас надихає у роботі?

- У журналістиці, серед іншого, надихали власні смаки та естетичні уподобання. Наприклад, міг дозволити собі підготувати цілий цикл програм присвячених окремій книзі Оксани Забужко. Або цікаві люди, які своїм фаховим рівнем заохочують звертатися до них знову і знову, як от, скажімо, дослідниця фольклору, професор філологічного факультету ЗНУ Ірина Павленко.

- Які спогади зі студентських років залишилися у Вашій пам'яті назавжди?

- Вступ до літературного клубу «99». Участь у Помаранчевій революції. Заснування КУМу (Клубу української молоді, який проводив концерти української пісні, випускав самвидавчий літературний альманах «Час’ник», брав участь в акціях на підтримку української мови та культури). Поїздка в Ірпінь на семінар творчої молоді від видавництва «Смолоскип», де познайомився з багатьма цікавими людьми (найяскравіше таке враження від зустрічі із шістдесятником Євгеном Сверстюком). Нічна мандрівка на старий цвинтар – друг вмовив сходити пошукати привида, що нібито там мешкає. Привида не зустріли, але всю ніч аж до світанку верталися пішки додому, бо громадський транспорт уже не ходив.

- Мені відомо що Олесь Барліг - це псевдонім. Розкажіть будь ласка історію походження Вашого псевдоніму. Чому саме Олесь Барліг?

- Псевдо з’явилося, здається, на першому курсі універу. Коли здавалося, що людей із прізвищем «Бабенко» надто багато навколо. Та й ім’я «Віталій» – одне з топових для мого покоління. Захотілося якось себе більш увиразнити. Згодом зрозумів, як назва корабля визначає його плавання. Віталій – холеричний сангвінік, людина-дзиґа. Олесь більш меланхолійний, спліновий. Тут я, як Близнюк за знаком Зодіаку, зміг розвести по різні боки дві свої природи.

- Як до Вас частіше звертаються: на ім'я чи за псевдонімом?

- Люди з близького кола, які мене знають ледь не з дитинства – звертаються за паспортним іменем. Інші – по-різному. Іноді бракує розуміння етичних правил, щоб зрозуміти доцільність того чи іншого звернення в конкретній ситуації. Це – окрема нудна тема, під час обговорення якої можна довго наводити різні аргументи. Тому перейду до відповіді на наступне запитання.

- Чим Ви займалися під час тривалого карантину? Можливо, з'явилися нові захоплення?

- Нових захоплень не з’явилося. Дописував наукову статтю. Здавав тести за навчанням. Допомагав волонтерам у лікуванні вуличного кота. Пік пироги (на Балтейн, наприклад, був із сиропом із яблучних квітів). Готував домашній лікер із полину, м’яти і шавлії. Випустив у «Тотемному видавництві» цифрову книгу з теорії і практики магії «Чарослов». Дивився серіали. Малював листівки. Читав докторську дисертацію, у якій досліджували мою поезію.

- Які поради можете дати абітурієнтам, студентам і випускникам ЗНУ, зокрема вашого факультету?

- Будьте готові до того, що роботодавець може висувати завищенні вимоги до ваших професійних якостей. Ідеальних працівників не буває. А ті, хто намагається ними стати, – ризикують наразити себе на хронічні неврози. Спробуйте оцінити ситуацію: ви справді не можете впоратись із певними задачами й мусити підтягти свій рівень? Тоді займіться собою. Чи від вас вимагають химерних та недоцільних речей, що мають лише деструктивні наслідки? Якщо друге – то, швидше за все, вашому начальнику потрібен не ефективний результат в роботі, а фаховий психотерапевт. Йдіть звідти. Бо якщо не поважатимете себе – ніхто не поважатиме вас. І за будь-яких конкурентних умов – важливо створити максимально партнерські відносини в колективі.

 

Спілкувалася Каміла Ситнік

 

 

 

Схожі новини