Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету, завідувачка кафедри журналістики НУ «Запорізька політехніка», професорка Вікторія Погребна
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». У його рамках вашій увазі пропонується інтерв’ю з вихованкою філологічного факультету (рік закінчення – 1990), завідувачкою кафедри журналістики Національного університету «Запорізька політехніка», професоркою Вікторією Погребною.
- Вікторіє Леонідівно, розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ?
- Я завжди мріяла вступити до ЗНУ. Я мала гарні знання з філологічних наук, то ж вступ на цей факультет був цілком логічним. Проте вже через роки я зрозуміла, що нічого випадкового не буває, і все та всі, хто траплявся мені в житті завдяки університету та факультету філології, – щаслива закономірність.
- Яких викладачів Ви найчастіше згадуєте зараз, чи спілкуєтесь із ними після завершення навчання?
- Усі викладачі факультету внесли щось своє в нашу освіту. Вони були такі різні, але однаково прагнули мети – навчити нас любити мову і літературу свого народу, його культуру, бути патріотами. І їм це вдалося. Хочу подякувати своїм викладачам, бо саме завдяки їм я досягнула таких висот. Низький уклін Вам і довічна шана!
- Які спогади щодо студентських років є для Вас найціннішими та які отримані знання стали найкориснішими у дорослому житті й у роботі?
- Спогади про навчання залишилися дуже приємні!
Звісно, найбільш цінними є отримані знання, вміння та навички, які я використовую на сьогодні у своїй професійній діяльності. Найкорисніші знання ми отримували під час практики та написання дипломної роботи. Я можу згадати про такі предмети, як мовознавство, теорія літератури, аналіз художнього тексту тощо: усі отримані знання допомагають в роботі та житті.
Не менш цінними є і спогади про колектив викладачів та одногрупників, у тісній співпраці з якими і відбувалося навчання в ЗНУ.
- Чи зустрічалися з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні?
- Іноді зустрічаюсь, із деякими продовжую товаришувати, про більшість знаю, хто, де й чим займається, однак щодо інших, звісно, було б цікаво поспілкуватись.
- Чи змінили б щось у Вашому житті, якби знову стали студенткою?
- Навряд чи! Кожна людина має пройти цей етап у житті, і дорослішати, коли ти – студент, це цікаво й пізнавально, це допомагає сформувати правильний світогляд.
- Чим Ви сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як саме обрали цю професію?
- Викладаю дисципліни: «Історія російської літератури ІІ половини ХІХ століття», спецкурси «Гендерний аналіз художнього тексту» та «Проблеми нігілізму в російській літературі».
Я – авторка понад 100 публікацій, із них – 2 монографії, 10 публікацій навчально-методичного характеру тощо.
- Що Вас надихає в ро
боті та якими здобутками Ви пишаєтесь?
- Надихає середовище, колеги, з якими чудові стосунки, позитивна атмосфера на факультеті та кафедрі, чудові студенти, які такі різні в від того ще цікавіше. Пишаюся й науковими здобутками, одноосібною монографією. У роботі надихає можливість принести користь суспільству, відчуття, що твоя робота справді потрібна комусь, це – можливість відкрити щось нове для людства та на якусь частку покращити літературний світ людини.
- У Вас робота доволі емоційна, як Ви відновлюєте свої сили?
- Щоразу, коли вітаю когось зі святом, обов'язково бажаю позитивних емоцій. І це не просто, аби побажати. Я сама дуууже люблю отримувати позитивні емоції, бо вони, справді, відновлюють сили. Якщо на роботі, то це – успіхи студентів. А поза нею шукаю й знаходжу енергію у всьому: у прогулянках містом, у відвідуваннях музеїв або художніх виставок, театрів тощо. Що вже говорити про самоосвіту й самовдосконалення: я постійно вчуся чомусь новому, мене це неабияк надихає до нових звершень. Головне – любити те, що робиш! А ще, моя родина – те джерело, яке живить своєю підтримкою.
- Які Ваші професійні пріоритети?
- Головний і, мабуть, єдиний професійний пріоритет – компетентність.
- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?
- Любі студенти! Бажаю вам, щоб у ваших серцях ніколи не згасав вогонь Прометея на теренах філології. Впевнена, якщо ви обрали цей шлях для себе, то повинні пройти його до кінця. Не дипломи прикрашають людину, а правильний вибір у життєвому круговороті. Несіть гідно призначення філолога, сійте відбірні зерна в душі своїх майбутніх вихованців. А найголовніше – любіть те, що є найдорожчим у світі, те, що ви отримали з материнським молоком – мову свою і свого народу.
- Дякуємо вам за відповіді на запитання й бажаємо успіхів в особистому й професійному житті!
