Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету фізвиховання, здоров’я та туризму й історичного факультету, славетна спортсменка Марія Помазан

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». У його рамках вашій увазі пропонується інтерв’ю з випускницею історичного факультету (рік закінчення – 2011), легкоатлеткою, майстром спорту України міжнародного класу, представницею збірної команди України з легкої атлетики серед спортсменів з ураженнями опорно-рухового апарату, багаторазовою чемпіонкою світу у штовханні ядра метанні диска, паралімпійською чемпіонкою Марією Помазан.

-         Розкажіть чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ та історичний факультет?

-         Для мене це було складне питання. До останнього не знала куди подавати документи та на який факультет. Я вагалась між факультетами фізичного виховання, історичним та математичним. Врешті-решт, обрала саме історичний. І не жалкую про це. Хоча потім здобула другу вищу освіту і на факультеті фізвиховання.

-         Які спогади щодо студентських років є для Вас найціннішими та які отримані у виші знання стали найкориснішими в дорослому житті й у роботі?

-         Для мене найяскравіший спогад – це коли у 2011 році мене зустрічав мій декан, Ткаченко Віктор Григорович, на вокзалі. Я тоді привезла дві золоті медалі з мого першого в кар’єрі Чемпіонату Світу в Новій Зеландії. Нажаль, Віктора Григоровича вже з нами немає. Це дуже велика втрата як для історичного факультету, так і для мене. Він був великою людиною, дуже щирим, професіоналом своєї справи. Також назавжди в моєму серці залишаться спогади про освітній процес. Як кажуть, кожен українець повинен знати свою історію, для того, щоб будувати своє майбутнє. Я рада, що здобула ці життєво-необхідні знання і ціную це. Дякую всім викладачам.

-         Яких викладачів Ви найчастіше згадує зараз, чи спілкуєтесь із ними зараз, після завершення навчання?

-         Всіх згадую завжди із вдячністю за здобуття моїх знань: Кривко Ірину Миколаївну, Молдавського Романа Леонідовича, Рибалко Ольгу Іванівну та інших. Бачимось рідко. Є в мене така традиція – після Паралімпіади завжди заходжу в деканат свого факультету. Це мій такий ритуал.

-         Чи зустрічалися з колишніми одногрупниками, цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні?

-         Кілька років тому зустрічались. Авжеж було цікаво у кого як склалась доля. Я завжди на виїздах на тренувальні збори. Часто немає вдома, саме тому такі зустрічі нечасті, але досить цінні.

-         Чи змінили б Ви щось у Вашому житті, якби знову стали студенткою?

-         Ні – 100%. Все склалось як потрібно було. Ні про що не жалкую.

-         Чим Ви сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як саме обрали цю професію?

-         Зараз я є членом штатної збірної команди України з легкої атлетики серед спортсменів з інвалідністю. Я завжди мріяла змалечку захищати прапор України на міжнародній спортивній арені. Моя мрія таки здійснилась. Це трапилось у той час, коли я навчалась на історичному факультеті.

-         Що Вас надихає в роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?

-         Надихає бажання, щоб частіше лунав Гімн України на п’єдесталі міжнародних змагань. Пишаюсь своїми здобутками – Золото на Паралімпійських Іграх в Лондоні-2012, сріблом в Ріо-2016. Я є – семикратною чемпіонкою Світу та рекордсменкою. 4-кратною чемпіонкою та рекордсменкою Європи. Неодноразовою чемпіонкою та рекордсменкою Чемпіонатів та Кубків України. Я пишаюсь тим, що маю честь виступати за збірну України.

-         Будете брати участь у наступних параолімпійських іграх?

-         Авжеж, сподіваюсь, що буду брати участь у Токіо-2021.

-         Якщо не спорт, то яким іншим шляхом Ви б пішли?

-         Чесно кажучи, це складне питання. Спорт – це моя мрія з дитинства. Я не знаю, як би все склалось інакше. Невідомо.

-         Які Ваші професійні пріоритети?

-         Основний пріоритет – перевершувати саму себе в своїх результатах.

-         Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє, про що мрієте?

-         Далеке майбутнє я не планую, але насамперед мрію потрапити на Паралімпіаду-2021 в Токіо та забрати там свою медаль. Зараз це найголовніша мета.

-         Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?

-         Я хочу побажати усім випускникам мати змогу та бажання здійснювати свої мрії. Щоб завжди не опускали руки, коли щось не виходить с першого разу. Мрії здійснюються, коли над ними працюєш! Бажаю усім міцного здоров’я, натхнення та усіх благ! Мирного неба та добробуту!

-          Дякуємо вам за відповіді на запитання й бажаємо успіхів в особистому й професійному житті!

Схожі новини