Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка філологічного факультету й факультету соціальної педагогіки та психології, викладач факультету соціології та управління, поетеса Ірина Цапліна (Лада Хортич)

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває успішна реалізація масштабного профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з випускницею філологічного факультету 2002 року, вихованка факультету соціальної педагогіки та психології, науковицею, літераторкою Іриною Цапліною (Лозневою) так відомою під творчим псевдонімом Лада Хортич.

- Пані Ірино, чому для здобуття вищої освіти Ви обрали саме ЗНУ? Чи легко визначилися зі спеціальністю?

 - Коли я вступала в наш ЗВО, це була середина дев'яностих і він ще мав статус державного, а не національного. І загалом часи були зовсім інші. Утім, вже тоді наш університет вважався провідним у Запорізькій області гуманітарним вишем, що й було мені потрібно. Адже я ще у старшій школі почала себе відчувати «глибоким гуманітарієм». Зі спеціальністю визначилася досить легко — цікавила українська філологія. Але вже після першого курсу вирішила спробувати щось ще – і вступила на другу спеціальність «Практична психологія». Тож маю два дипломи.

- Які Ваші найяскравіші спогади, пов'язані з навчанням в університеті?

- Насправді, від студентських часів залишилося чимало яскравих спогадів. Але можна серед них знайти дійсно незабутні моменти. По-перше, це – наш Літклуб «99»: літературний клуб, який ми створили з друзями, молодими літераторами. Він збирався два рази на місяць. До речі, трохи в трансформованому вигляді він існує досі. Але тоді там відбувалася величезна кількість знайомств, спілкування, творчих відкриттів й акцій, за що не можна не бути вдячним усім причетним. А по-друге, це – наші літературно-театральні експерименти. Із подачі викладачів ми нашим творчим дружньо-філологічним колом створили декілька вистав за мотивами української та зарубіжної поезії. Найбільш амбітною була вистава на основі поетичної творчості сучасних українських письменників. Експериментували як могли.

- Хто з викладачів запам'ятався найбільше? Чому?

- Добре пам'ятаю всіх викладачів з обох спеціальностей і дуже їм вдячна. Серед них було дійсно багато значимих для мене людей, яскравих особистостей. Найбільш близькими, звичайно, були ті, хто тоді викладав предмети з моєї філологічної спеціалізації – «Теорії літератури». Це – тодішній декан Ольга Дмитрівна Турган, Васьків Микола Степанович, Саяпіна (Гребенюк) Тетяна Володимирівна, Панченко Світлана Анатоліївна.

- Чи підтримуєте зв'язок з колишніми одногрупниками?

- Звісно! Фейсбук дозволяє бути на зв'язку навіть із тими, хто тепер живе в інших країнах. Буває, що й зустрічаємося в офлайні. Серед нашого випуску (тільки на філфаці було чотири групи) є дуже цікаві люди, з активною громадянською позицією, мої однодумці.

 - Чим займаєтесь зараз? Розкажіть про своє професійне становлення, які труднощі виникали на Вашому трудовому шляху, як Ви їх подолали?

- Я в працюю в ЗНУ вже протягом 14 років. Моя мрія викладати та займатися наукою привела мене на факультет соціології та управління. Довелося освоїти ще одну спеціальність: написати дисертацію з соціальної філософії та філософії історії. Звісно, філософія виявилася дещо складнішою за літературознавство, втім, вона надзвичайна й дозволяє вільно орієнтуватися у різних галузях знань. Сьогодні мені важко уявити своє життя без неї.

- Ви також відомі як Лада Хортич, запорізька поетеса. Розкажіть, будь ласка, як розпочався Ваш творчий шлях? Що надихає на написання віршів?

- Писала ще в старших класах школи. Потім вступила на філфак ЗДУ, знайшла однодумців у Запоріжжі, відвідала Семінар творчої молоді видавництва «Смолоскип» – знайшла однодумців зі всієї Україні. Це важливо, бо дає хорошу поживу для творчого розвитку. Найбільш значимі публікації – у поетичній антології авторок Півдня і Сходу України «Степ-Step» (видавництво «Піраміда», Львів) і в «Антології творів письменників запорізьких літоб’єднань початку XXІ сторіччя» (видавництво «Дике поле», Запоріжжя). Брала участь у різноманітних культурних акціях у Запоріжжі та інших українських містах. Надихати може абсолютно все: – природа, місто, люди, почуття, мистецтво... аби було трохи енергії втілювати натхнення в життя.

- Звідки взявся Ваш псевдонім, як Ви зупинились саме на ньому? Чи вважаєте, що Ірина Цапліна й Лада Хортич – різні люди?

- Це – одна й та сама людина, в якої акцентовані різні соціальні ролі, якщо говорити з наукової точки зору. Псевдонім виник на першому курсі як алюзія до наших прадавніх коренів (взагалі, люблю етніку), найкращих почуттів та нашого місця сили – славетного острова.

- Чим займаєтесь у вільний час? Маєте якесь хобі?

- У вільний час займаюся звичайними для сучасної людини справами, намагаюся не пропускати цікаві культурні події. А ще одним моїм волонтерським заняттям є участь в організації Всеукраїнського конкурсу молодої української поезії та авторської пісні імені Марини Брацило «Хортицькі дзвони». Скоро разом з оргкомітетом почнемо готуватися до фіналу сьомого конкурсу. Тут досить багато роботи, але результат завжди надихає.

- Ким Ви бачите себе в майбутньому, скажімо, через 10 років? Про що мрієте?

- Сподіваюся, що продовжу свою науково-викладацьку кар’єру, але разом із тим не виключаю і якихось змін. Можливо, буде бажання спробувати себе в чомусь новому, теж цікавому та творчому. Якщо говорити про щось поза роботою, то під час карантину мрію, щоб нарешті з’явилася можливість подорожувати.

- Які поради можете дати студентам і випускникам ЗНУ?

- Студентам раджу цінувати час навчання й витрачати його якомога більше на здобуття нових знань і вмінь, науку, громадське життя. Це те, що дасть найбільше психологічного, соціального й професійного ресурсу в майбутньому. Випускникам раджу вірити в себе та сміливо демонструвати те, чому навчилися в нашому виші, адже він насправді дає можливість глибоко засвоювати професійні знання.

Схожі новини