Від початку функціонування Школи Конфуція на базі ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University) плідно розвиваються різноманітні напрямки україно-китайського міжнародного співробітництва й на факультетах вишу. Це стосується не тільки лінгвістичної галузі, або спортивно-оздоровчої, а також спільних культурно-гуманітарних досліджень тощо. Зокрема, на історичному факультеті вже майже три роки триває плідний зв’язок із фахівцями Аньхойського педагогічного університету (м. Вуху, провінція Аньхой, Китайська народна республіка). А ще цього року в магістратурі історичного факультету ЗНУ розпочала своє навчання випускниця Хайнаньського університету тропічного океану (м. Сан’я) – У Венді.
Подробиці про розвиток міжнародної співпраці з китайськими закладами вищої освіти ми дізналися від декана історичного факультету, професора Володимира Мільчева та самої привітної й завжди усміхненої У Венді.
Докладно познайомитися з Аньхойським педагогічним університетом та його структурними підрозділами, принципами організації системи освіти у КНР тощо Володимир Мільчев отримав змогу ще під час візиту делегації ЗНУ до цього закладу вищої освіти восени минулого року. Провідний фахівець із досліджень історії запорозького козацтва виступив тоді із доповіддю на ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Один пояс, один шлях і Східна Європа», яку щороку проводить Центр дослідження регіонів при Міністерстві освіти КНР. Як зауважив Володимир Іванович, китайську сторону цікавить історія та культура України. Адже з нашою державою КНР прагне розвивати плідні взаємовигідні зв’язки, зокрема із напряму досліджень історії козацтва та, особливо, гайдамацького руху.
Актуальними є і компаративні дослідження щодо рис ментальності обох наших народів, певних історичних паралелей тощо. Китайську сторону також приваблює перспектива спільних досліджень, як у можливості публікацій наукових статей українських дослідників у китайських виданнях, так і в змозі для китайських науковців публікуватися в українських часописах, а також – академічні обміни студентами та викладачами.
Перебуваючи майже три місяці в Центрі дослідження регіону Волга-Дніпро у рамках академічних обмінів, запорізький професор також проводив студії з історії України та Запорозького козацтва для китайських слухачів. Дізнатися про це більше можна за покликанням:
Саме тоді й народилася іде
я видати книгу нарисів з історії запорозького козацтва XVIII століття, за авторства Володимира Мільчева, китайською мовою. Перекладена книга незабаром побачить світ, завдяки спільним зусиллям фахівців історичного факультету та Школи Конфуція ЗНУ, зокрема перекладачем та редактором цього видання виступає її директор У Шихун.
Увесь цей комплекс напрацювань заклав міцний фундамент дружби та співпраці між українськими та китайськими науковцями. Сьогодні зв’язки історичного факультету з АПУ тривають і активно розвиваються навіть в умовах карантинних обмежень. Зокрема, представники історичного факультету відгукнулися на пропозицію роботодавців й в рамках освітньої програми «Країнознавство» запровадили курс за вибором студентів – «Сучасні глобалізаційні ініціативи КНР на євразійському просторі» (авторський курс Володимира Мільчева). Його викладатимуть, починаючи з другого семестру цього навчального року.
Також уже в листопаді відбудеться низка заходів у рамках розвитку напряму китаїстики (синологія) у ЗНУ, в якій беруть участь й представники історичного факультету. Зокрема, 5 листопада відбуватиметься ХIV міжнародна конференція «Китайська цивілізація: традиції та сучасність», на базі Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАНУ за участю професора Володимира Мільчева. А наступного місяця – 15 грудня – проходитиме онлайн-конференція, організована АПУ «Проблеми дослідження козацтва», на якій запорізький історик представлятиме доповідь із раннього періоду історії запорозького козацтва. У планах представників історичного факультету ЗНУ також: провести низку онлайн-заходів – лекцій, семінарів, зустрічей – для студентів Аньхойського педагогічного університету. що будуть присвячені історії України.
Від початку поточного навчального року розпочала своє навчання у магістратурі історичного факультету за спеціальністю «Історія та археологія» випускниця китайського університету – У Венді. Також планується (після закінчення карантину) приїзд до ЗНУ викладачки Аньхойського педагогічного університету, яка прагне вступити на навчання до аспірантури.
У Венді за бакалаврською освітою – філолог-славіст. Дівчина отримала можливість навчатися на історичному факультеті ЗНУ, завдяки державній стипендіальній програмі уряду КНР. Вона поділилася своїми першими враженнями, які отримала за кілька місяців перебування в Україні та в ЗНУ, а ще – своїми планами на майбутнє: «Незважаючи на те, що українську мову я ще не зовсім добре розумію, адже в китайському університеті я вивчала російську мову та літературу, також володію англійською, проте мені дуже цікаво навчатися на історичному факультеті. За півроку до вступу до ЗНУ я пройшла підготовчі курси, наразі вже два місяці поспіль вивчаю українську історію та культуру. Це загалом новий для мене напрям освіти. Багато нової інформації, іноді буває нелегко, проте докладаю усіх зусиль, аби досягти успіхів у навчанні. Надалі я планую вступити до аспірантури. Отже, паралельно із українською, вивчаю німецьку мову, яка, гадаю, також стане мені в пригоді. Нещодавно обрала тему моєї магістерської роботи. Це дослідження буде проводитися в рамках компаративістики. Справа в тому, що на Півночі Китаю у період 18-19 століть відбувався соціальний рух хунхузів, який має певні паралелі з гайдамацьким рухом. Мені цікаво дослідити й виявити спільні причини, що викликали до життя такі схожі форми громадянського спротиву в тогочасному суспільстві».
А ще, Венді розповіла, що захоплюється Запоріжжям, яке вважається колискою козацтва. Разом із цим вона вже встигла відвідати Київ, Харків і Дніпро. Їй, як і багатьом представникам КНР, подобається самобутня українська культура й, зокрема, мова та література, яку вони намагаються глибше пізнавати. Сама Венді відкрита до спілкування, отже вже має друзів на історичному факультеті, як серед студентів, так і серед викладачів. Зокрема, вона відзначила, що українці більш відкриті, ніж її співгромадяни, проте менше посміхаються, більш заклопотані й зосереджені.
Олена Хлистун
