В інженерному навчально-науковому інституті ЗНУ провели науково-технічну конференцію та міжнародну науково-практичну конференцію

Двадцять шостого-двадцять сьомого листопада 2020 року в інженерному навчально-науковому інституті Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) в online-форматі відбулися науково-технічна конференція за участі науковців, випускників і студентів кафедр технічного та економічного спрямування та міжнародна науково-практична конференція «Формування концепції цифровізації як чинник розвитку креативності особистості та її вплив на розвиток людського й соціального капіталу».
Учасників заходів привітали їх організатори та модератори – професори Валентина Воронкова, В’ячеслав Глущевський і Наталія Метеленко, а також завідувачі кафедр інженерного навчально-наукового інституту ЗНУ. Після урочистої частини відбулися виступи науковців і практиків, обговорювалися нагальні потреби сьогодення в галузях науки, техніки, виробництва тощо.
Конференція «Формування концепції цифровізації як чинник розвитку креативності особистості та її вплив на розвиток людського й соціального капіталу» проходила під егідою програми ЄС Еразмус+ напряму Jean Monnet і була зареєстрована у Державній науковій установі «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації» при МОН України. Метою цього вагомого наукового форуму було обговорення та обмін ідеями з приводу формування цифрових компетентностей у різних галузях, науки, техніки, освіти, культури, туризму.
Обговоренням цієї теми зацікавилася наукова спільнота, і до участі в конференції зареєструвалася понад 90 осіб – представників вітчизняних та зарубіжних університетів. Серед зарубіжних закладів освіти були представники Литви (Каунас, Маріямполе, Вільнюс), Іспанії, Білорусі (Мінськ), Китаю (зокрема, китайські аспіранти, які навчаються в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова). Виявили зацікавленість і науковці вишів Києву, Житомиру, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Миколаєва, Одеси, Черкас, і, безумовно, університетів Запоріжжя та Запорізької області, зокрема з Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного.
Учасників конференції тепло привітала завідувач кафедри бізнесу та економіки Маріямпільської колегії та лектор Литовського університету спорту (Каунас, Литва) доцент Регіна Андрюкайтене, яка зазначила, що науковці її вишів направили до конференції десять тез, і що зв’язки з ЗНУ будуть розширюватися. Коментуючи виступ пані Регіни, модератор конференції Валентина Воронкова висловила задоволення укріпленням співпраці з Литвою і зазначила, що попереду ще багато спільних наукових проєктів.
Чималий інтерес викликали доповіді учасників конференції, зокрема Володимира Беха (Київ) «Життєвий цикл системи індустріальної освіти та перспективи освіти ХХІ ст.», а також науковців, аспірантів, студентів інженерного навчально-наукового інституту, Запорізького національного університету.
Під час online-засідання конференції були виявлені основні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, цифровізації навчального процесу, підвищення ролі цифрових компетентностей, формування креативності та її трансформації в людський капітал. Було також зазначено, що цифрові компетентності здобувачів вищої освіти представляють глобальний мегатренд і маркер цифрової трансформації суспільства в умовах промислової революції 4.0.
Подальша робота конференції відбувалася по таких секціях, як «Становлення цифрового суспільства в конкретних галузях, науки, техніки, виробництва» (секція 1, модератор – професор Віктор Банах); «Європейський досвід цифровізації освіти як чинник розвитку креативності особистості» (секція 2, модератор – професор В’ячеслав Глущевський); «Вплив цифровізації на розвиток людського й соціального капіталу» (секція 3, модератор – доцент Олег Мороз); «Практичні засади розвитку цифрового суспільства та цифрової освіти» (секція 4, модератор – професор Валентина Воронкова); «Креативні технології сільського туризму як чинник сталого розвитку» (секція 5, модератор – професор Алла Череп).
Практичні рекомендації, які були обговорені під час роботи конференції та зафіксовані в її рішенні, стосувалися важливості розвитку цифрової компетентності; оцінювання достовірності й надійності джерел в умовах експоненціонального зростання інформації; формування ідеї креативності, світогляду та цифрової культури, які сприяють відновленню балансу між економічними, технологічними, освітянськими і культурно-духовними чинниками на всіх рівнях навчального процесу; розвитку цифрової інфраструктури закладів вищої освіти, як головних драйверів інноваційних механізмів впровадження концепції цифрового освіти тощо.
Організатори конференцій щиро дякують всім доповідачам, авторам тез і учасникам за можливість обговорити актуальні питання в науковому колі.
Інженерний навчально-науковий інститут