Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету менеджменту, фахівець із менеджменту галузі культурно-креативних індустрій Денис Васильєв

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету менеджменту, фахівець із менеджменту галузі культурно-креативних індустрій Денис Васильєв

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованець факультету менеджменту, фахівець із менеджменту галузі культурно-креативних індустрій Денис Васильєв
20.01.2021 10:33 Все Головні новини Факультети Менеджменту Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет менеджменту відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба проєкт Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті триває реалізація важливого профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні у його рамках вашій увазі пропонується інтерв’ю з вихованцем факультету менеджменту, фахівцем із менеджменту в галузі культурно-креативних індустрій Денисом Васильєвим.

- Денису Олеговичу, розкажіть, будь ласка, чому свого часу Ви обрали для здобуття вищої освіти саме ЗНУ? Які ще розглядали варіанти закладів вищої освіти?

- Справа в тому, що, коли я вступав в ЗНУ, то був учнем Запорізької гімназії № 11 з поглибленим вивченням іноземних мов: англійської, німецької та латини. І у нас в школі майже ніколи не було запитань, куди вступати, бо відповідь у більшості випадків була одна: факультет іноземної філології. Але мені хотілось поєднати вивчення іноземних мов з економікою та менеджментом. Тому в старших класах я почав додатково займатися на курсах економіки та менеджменту для підлітків. А тим часом в ЗНУ відкрилась нова спеціальність «менеджмент», на базі факультету іноземної філології. Це значило, що випускник міг бути перекладачем, економістом й управлінцем одночасно. Майже мрія! Але вступити на нього можна було лише через підготовче відділення. Тому в 1994 році я склав іспити, і потрапив до підготовчого факультету на курси, та весь рік щодня після школи приходив до університету й додатково вчився. Іспити наприкінці занять підготовчого відділення були одночасно вступними екзаменами до майбутнього факультету менеджменту.

Жодного разу не шкодував, що обрав саме цей факультет, бо дійсно він, на той час, втілював усе, про що я мріяв.

Звісно, були й інші варіанти навчальних закладів, зокрема «Машинка». Це через те, що свого часу мої батьки були випускниками «Машинки», і вони дуже хотіли, щоб я теж там навчався. А ще постійно казали, що з інженера економіста можна зробити, а от навпаки не вийде!

- У якому році Ви завершили навчання у ЗНУ?

- У 1994 році я вступив на підготовче відділення РГФ, у 1995 році я склав іспити й вступив на факультет менеджменту. У 2000 році я отримав фах спеціаліста. У 2001 році я закінчив магістратуру. У 2011 році пройшов додаткове навчання за фахом краєзнавство.

- Які спогади щодо студентських років є для Вас найціннішими? Чи були у Вас друзі в університеті? Чи спілкуєтеся з ними нині?

- Найкращі спогади – спілкування з цікавими викладачами та наставниками. Мені дійсно пощастило зустріти кілька гарних фахівців, і я дуже ціную це. Намагаюсь підтримувати зв’язок із моєю кураторкою дипломних робіт Ніною Куредою. А з викладачами іноземних мов я спілкуюсь і зараз. Наприклад, у мене була мрія, щоб назва нашого міста Запоріжжя коректно писалася в усіх офіційних іноземних джерелах, підручниках та довідниках. Тому я звернувся до моїх вчителів та друзів, які зараз вже є професорами, і попросив їх допомогти. Вони все зробили вчасно й на професійному рівні. Потім цей документ ми передали для затвердження на сесії міської ради. Таким чином, наше місто отримало коректну транслітерацію – Zaporizhzhia, яка поширюється у єдиному форматі на теренах не лише України, а і за кордоном. 

Я часто спілкуюсь з одногрупниками. Ми не втратили зв’язок й іноді зустрічаємося або співпрацюємо у форматі бізнес-партнерів. Але найбільшу кількість знайомств мені дали студентський клуб і студентська рада. Теми культури, музики, КВН об’єднували студентів із різних факультетів. На одній сцені були й фізики, й історики, і юристи з економістами. Цікаво те, що іноді культурні проєкти, які підтримував наш куратор (проректор) Віктор Григорович Ткаченко, дуже сприяли об’єднанню та були навіть більш потужні ніж деякі події на окремих факультетах. Зараз ми підтримуємо всі ці зв’язки, як можемо. Наприклад, наша команда КВК «ФізМен» і зараз тримає зв'язок із кожним її учасником та учасницею попри те, що живемо в різних містах, країнах та на різних континентах. Сучасні соціальні мережі – дуже гарний інструмент, щоб подолати велику відстань і різницю у часі. 

- Які отримані у виші знання стали найкориснішими в дорослому житті й у роботі?

- Для мене, найцікавішими стали знання з менеджменту, філософії та психології. Я і зараз використовую їх у своїй професійній діяльності. Психологія дала ключі, як розуміти себе та як працювати з іншими людьми. Філософські тексти давали розуміння загальної картини світу. Зараз  відчуваю, що мені треба було більше дискутувати з викладачем філософії, щоб пізнати більше, ніж я тоді міг. Лекції з юридичних дисциплін допомогли в подальшому діловому житті заснувати та керувати бізнесом. Математичне програмування розвивало структурну логіку та послідовність. Іноземні мови – must have. Також були й неулюблені предмети, які я не сприймав на той час, але я розумію, що то була проблема не викладача, а мого особистого розвитку та ставлення.

- Яких викладачів Ви найчастіше згадуєте, чи спілкуєтесь із ними зараз, після завершення навчання?

- Я доволі часто згадую вчителів. Вважаю важливим, щоб ми їх не забували. Згадую їхні поради, їхні ідеї – ніби вони й зараз поруч. Іноді спілкуюсь зі своїм дипломним куратором та з вчителями іноземних мов (Тетяна Ніссельбаум, Валерія Волкова), які були з нами постійно як на парах, так і після. Можливо, спілкувався б і з іншими, але, на жаль, дехто з вчителів уже пішов з життя...

- Чи зустрічалися з колишніми одногрупниками, чи цікаво було дізнатися, чим саме вони займаються на сьогодні? Чи багато Ваших одногрупників працюють за обраною професією?

- Так, ми зустрічалися. Я був ініціатором першого Форуму Сучасного Менеджменту в ЗНУ. Він відбувся у 2016 році. Усе почалось з того, що я звернувся в деканат та на кафедру до викладачів з ідеєю зібрати всіх колишніх випускників факультету й провести форум сучасного менеджменту. І я дуже радий, що нам це вдалось. Сподіваюсь, що буде час і можливість робити такі події на більш регулярній основі.

- Чи змінили б Ви щось у Вашому житті, якби знову стали студентом?

- Я б майже нічого не змінював у житті. Обрав би ту саму професію. Після магістратури заснував бізнес і почав втілювати на практиці все, що зміг зрозуміти під час навчання. Але далі я б краще вступив до аспірантури, щоб після закінчення викладати та передавати досвід наступним поколінням. Цікаво те, що тоді, в 90-ті рр., у нас на факультеті менеджмент викладали більше теоретики, а практиків було мало – і це трохи дратувало. Зараз, мабуть, мій практичний досвід був би в пригоді для нових студентів. 

- Чим Ви сьогодні займаєтесь, у якій галузі працюєте, як саме обрали цю професію? Чи надихнуло Вас навчання в університеті на те, чим Ви зараз займаєтесь?

- Зараз я – засновник громадської організації «Центр розвитку бізнес-технологій та культури», директор Музею історії музичних інструментів «БарабанЗА» та мультикультурного креативного хабу, продюсер музичних проєктів «БарабанЗА» і «Запорозькі Тулумбаси», тренер «Академії Культурного Лідерства», викладач у власній музичній школі гри на етнічних барабанах. Як бачите, 24/7 зайнятий у галузі культурно-креативних індустрій. Поєднав увесь досвід, що здобув за своє життя. Після завершення навчання в університеті я вирішив, що це – лише початок великого та цікаво шляху. І тому ідея «навчання впродовж всього життя» стала для мене принципом. Усі отриманні знання допомагають мені бути незалежним професіоналом у галузі культурно-креативних індустрій. 

- Що Вас надихає у роботі та якими здобутками Ви пишаєтесь?

- Надихає те, що я займаюсь тією справою, якою хотів – менеджментом проєктів у галузі культурно-креативних індустрій. Підтвердженням цьому є нагорода, яку я отримав цього року від міської ради та Запорізької торгово-промислової палати як Підприємець року у галузі культурно-креативних індустрій. Щодо менеджменту зовнішньоекономічної діяльності як в дипломі, то тут все просто – зараз я постійно співпрацюю з багатьма закордонними установами, такими, як Goethe-Institut в Україні, Британська Рада, USAID – всі ці організації дуже впливові й є головними стейкхолдерами не лише українського, а й міжнародного культурного сектору. Мені дуже приємно співпрацювати з ними. Це все – завдяки знанням іноземних мов та практичному досвіду, що здобув, коли займався організацією студентського змістовного культурного дозвілля.

Дипломна робота в мене була на тему «Комерційне використання телекомунікаційних супутників Землі» трьома мовами: українською, російською, англійською. Космос присутній у моєму житті, бо відразу після університету мене запросили в компанію, де я керував інвестиційним проектом будівництва першої в Україні мультимедійної телекомунікаційної мережі, з використанням супутникових каналів зв’язку та інтернету. Це був великий проєкт, яким я й досі пишаюсь. І навіть отримав за це відзнаку від професійної спільноти телевізійників країн СНД. 

За часів студентства в ЗНУ разом із друзями заснували студентську раду. Вважаю, що то була історична подія, якою теж можна дійсно пишатись. Я був серед тих, хто писав та розробляв статут студради, відстоював кожну тезу на нарадах, доповідав ректору В’ячеславу Толоку про важливість такої організації. А потім, із 1996 року по 2001 рік, був її активним учасником, займався кадровою підготовкою, допомагав студентським головам у багатьох різних справах та проєктах. 

У 1997 році ініціював створення змагань КВК на кубок ректора. Став співзасновником та головним редактором студентської газети. Уявіть собі, кожен випуск розходився накладом у 1000 примірників – це величезна кількість. Перші «сигнальні» примірники газет та афіш я і досі зберігаю у власному архіві й, за потреби, можу передати до фондів музею історії ЗНУ.

Брав участь у реформі студентського клубу, створював гарний імідж нашого університету за кордоном на міжнародних студентських конференціях. Мені є чим пишатися і про що згадати.

- Які Ваші професійні пріоритети?

- Як я вже казав, це – менеджмент у галузі культурно-креативних індустрій. Це – дуже сучасний напрям. Мало професіоналів, які займаються цим, і було б гарно, якби в ЗНУ утворився такий напрям. Я готовий взяти в цьому безпосередньо участь, щоб студенти могли отримати таку важливу професію і працювати з проєктним менеджментом у галузі культури, бо всі ці сучасні стартапи – це і є проєкти. Культура нас штовхає вперед та є джерелом натхнення для багатьох бізнесів. Усі наші навички, які ми зараз отримуємо в університеті, можуть бути комерціалізовані та монетизовані, завдяки культурним проєктам, тому менеджмент у галузі культури я вважаю дуже-дуже важливим і перспективним.

- Яким Ви бачите своє подальше професійне майбутнє, про що мрієте?

- Я і надалі планую професійно займатись культурним менеджментом. Мрію створити на рідному факультеті новий напрям – «менеджмент культурно-креативних індустрій та проєктів», щоб студенти були на одній хвилі зі світовим трендом. Адже це важливо для розвитку економіки не лише нашого міста Запоріжжя та області, а й країни.

Зараз, у співпраці з професоркою Людмилою Бухаріною з факультету менеджменту, займаюсь розробкою такого навчального курсу, де можна було б передати навички культурного та креативного менеджменту. Вона запрошує мене на лекції для студентів, щоб я поділився саме практичним досвідом організаційного менеджменту, який я набув за цей час. І щороку я беру на практику студентів з факультету, щоб підтримати та поділитися цим досвідом. На мою думку, це – дійсно вдале поєднання теорії й практики. Я вважаю, що дуже важливо, щоб колишні випускники підтримували факультетське «братерство». Такий собі клуб, де професіонали-випускники підтримують новачків, беруть їх на практику. таким чином передаючи уміння та досвід.

- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема Вашого факультету?

- Шукайте себе. Не бійтесь робити помилки. Намагайтеся відчути свою долю, працюйте над тим, щоб знайти своє призначення в житті. Вчіться, як використовувати ті інструменти, які ви набуваєте під час навчання. Зараз життя дає вам енергію на створення чогось нового, що неможливо буде створити потім. Пишіть проєкти, утворюйте команди. Налагоджуйте зв’язки. Нетворкінг – це завжди важливо. Їдьте за кордон, набувайте там досвід, а потім втілюйте ці проєкти в Україні. Здобувайте знання з різних галузей, щоб потім зробити свій унікальний продукт.

Олександра Самойленко,

студентка факультету журналістики

 

 

 

Схожі новини