Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Студент ЗНУ спеціальності «Психологія» Іван Горбенко проходить міжнародне стажування в Польщі

Студент ЗНУ спеціальності «Психологія» Іван Горбенко проходить міжнародне стажування в Польщі

Студент ЗНУ спеціальності «Психологія» Іван Горбенко проходить міжнародне стажування в Польщі
27.01.2021 15:31 Все Головні новини Факультети Соціальної педагогіки та психології ZNU Zaporizhzhia National University факультет соціальної педагогіки та психології міжнародні зв’язки проєктна діяьність міжнародне стажування інклюзія

Студент спеціальності «Психологія» факультету соціальної педагогіки та психології Запорізького національного університету (ZNU, Zaporizhzhia National University) Іван Горбенко на сьогодні бере участь у міжнародному проєкті Волонатріату за підтримки Європейської Комісії та Програми Польського національного агентства «Європейський Корпус Солідарності». Ось що розповідає Іван про свою участь у міжнародному проєкті й стажуванні за кордоном:

Про волонтерство, що не знає меж

- Вітаю кожного, хто читає цей допис. Мене звати Іван Горбенко, мені 21 рік. Я –студент 3 курсу факультету соціальної педагогіки та психології ЗНУ. Я – не звичайний студент, адже маю церебральний параліч. Навчатися й жити активним соціальним життям – для мене завдання непросте. А тому дуже вдячний рідному факультету і кафедрі за повсякчасну підтримку мене і усесторонню допомогу в навчанні. Хочу поділитися з вами надзвичайною історією міжнародного волонтерства. Власне, пишу цей текст із Гданьська. Це красиве північне польське місто на березі Балтійського моря. Уже місяць я знаходжуся тут за програмою European Solidarity Corps у Фундації «Справні Іначей». Суть програми полягає в тому, щоб дати можливість молодим людям з усього світу подорожувати, обмінюватись культурним і мистецьким досвідом, волонтерити на користь людей, які потребують допомоги, набути навичок самостійного життя. Я став учасником цієї програми завдяки своїй сестрі, яка зараз є моїм асистентом на проэкті. І цей текст пишемо ми разом. Сім років тому моя сестра була волонтером тут же, в Фундації. Тому, в пошуках проэкту для мене, вирішили звернутись до цієї організації, й були безмежно раді запрошенню.

 Як пройшов мій перший місяць?

- Почати хотів би з пригод і перельотом. У доковідний час до Гданьска можна було б дістатись одним літаком. Зараз ми летіли аж трьома – Запоріжжя-Мінськ-Варшава-Гданьск. Дорога була непростою, але надзвичайно підтримували й допомагали в усьому працівники аеропортів. Вони мають дуже злагоджену та ефективну систему супроводу пасажирів з інвалідністю. Після прильоту я зустрівся з двома дівчатами-волонтерками з України. З Христею ми провели 10-денний карантин, це – обов’язкова вимога до тих, хто прилітає до ЄС і не є його громадянином. Потім до нашої групи приєднався ще волонтер з Італії, і ще чекаємо на волонтерку з Франції. Одразу ж ми відчули надзвичайну підтримку нашої приймаючої організації – Фундації «Справні Іначей». Так як перші десять днів ми не могли залишати житла, координатори піклувались про всіх нас, привозили їжу, різні настолки й книги. Після закінчення карантину ми нарешті змогли піти на свою першу прогулянку містом. І, звичайно, були вражені красою старовинної архітектури, бруківкою (це звичайно, не дуже зручно для тих, хто користується візком, але ж як гарно!..), добрим ставленням усіх навколо!..

Чим займається моя приймаюча організація, і що роблю в ній я?

 

Фундація «Справні Іначей» відома в Гданську й далеко поза його межами, адже має більш як 30-тирічну історію. Її засновники – це не тільки педагоги, науковці, митці, батьки дітей з інвалідністю, а й активісти легендарного руху «Солідарність», серед яких– і Данута Валенса, дружина Леха Валенси, екс-президента Польщі, який зміг об’єднати поляків навкруги цінностей свободи й людської гідності.

Сьогодні Фундація займається організацією майстер-класів, реабілітаційних заходів для осіб з інвалідністю, допомагає набути навичок самостійного життя й знайти роботу. У майстернях Фундації кожен може знайти собі цікаве заняття: кераміка, виготовлення паперу та листівок, кулінарія, домашнє господарство, прогулянки, походи до торгових центрів, музеїв тощо…

Звичайно, зараз, через пандемію, робота Фундації дуже обмежена. Підопічних у майстернях рідко зустрінеш. Проте і працівники, і ми, волонтери, працюємо і навчаємось майже щодня.

За цей місяць ми побували у трьох майстернях фундації:

-         спробували себе у керамічній справі (я зліпив хреста, який зараз сохне і чекає на випікання та фарбування);

-         реалізували перший міні-проект з декорування головного приміщення зірками, кожна з яких – уособлення країн, звідки приїжджали до Фундації волонтери. А це – аж 17 країн!

-         мали заняття з польської (проєкт передбачає мовну підтримку протягом всього періоду).

-         мали екскурсії містом разом з підопічним Фундації;

-         відвідували підопічних Фундації та партнерські організації, дарували їм різдвяні подарунки.

-         мали кілька інтеграційних зустрічей – он-лайн і оф-лайн. Познайомились з працівниками, підопічними, одне з одним, з історією Польщі, Гданьська, цієї організації.

Тож так насичено минув мій місяць. Інколи мені буває непросто встигати за такими темпами життя. Багато всього треба встигнути. Дуже вдячний за допомогу й підтримку всім, хто зі мною був і на підготовчому етапі до поїздки, і залишається зараз. А це:

-         Фундація «Справні Іначей» і кожен її працівник, волонтер, активіст: це, направду, – міцна команда, яка кожну хвилину своєї праці присвячує інклюзії, творчості, допомозі тим, хто довкола;

-         організація, що відправляла, – «Центр Освітніх Ініціатив» і, зокрема, Наталія Павлюк.

-         Запорізький національний університет, зокрема факультет соціальної педагогіки та психології, мій декан Ольга Пономаренко, завідувач кафедри Наталія Губа, куратор Наталія Мосол, моя підтримка – Тетяна Соловйова, викладачі кафедри, а також міжнародний відділ ЗНУ;

-         моя старша сестра й асистент Дарія, яка завжди поруч зі мною, допомагає в усіх справах тут.

Кожному, хто хотів би спробувати сили в такій програмі, рекомендую не сумніватися й пробувати! Це – унікальний шанс побачити світ, стати самостійніше, набути нових навичок для майбутньої професії, допомагати людям, стати частиною величезної спільноти активістів – і все це – незважаючи на інвалідність або просто на непрості життєві обставини. Усім бажаю міцного здоров’я!

 

Іван Горбенко,

студент 3 курсу спеціальності «психологія»

Факультет соціальної педагогіки та психології

 

 

 

 

 

Схожі новини