Представники ЗНУ приєдналися до правничих дебатів «Концепція розвитку юридичної освіти: ЗА та ПРОТИ»
Третього лютого відбулася досить непересічна для вітчизняної правничої спільноти подія, а саме – тематичні правничі дебати, до яких приєдналися представники юридичного факультету ЗНУ (ZNU, Zaporizhzhia National University). Захід організувала Всеукраїнська громадська організація «Асоціацією правників України» за підтримки програми USAID «Нове правосуддя».
Головна мета цих дебатів – аналіз усіх переваг і недоліків проєкту «Концепції розвитку юридичної освіти», який має визначити майбутнє юридичної освіти й взагалі правничої професії. Модератором онлайн-зустрічі виступив кандидат юридичних наук, координатор Комісії з удосконалення юридичної освіти ВГО «Асоціація правників України» Максим Шевердін.
Під час дебатів Проєкт підтримував доктор юридичних наук, професор Андрій Бойко, який є одним із його розробників, а також – відомим юристом-реформатором, з ім’ям якого безпосередньо пов’язане впровадження зовнішнього незалежного оцінювання для вступників для здобуття рівня вищої освіти магістр за спеціальностями 081 право та 263 Міжнародне право. Й
Його ж опонентом під час заходу виступив відомий учений-юрист, який протягом досить тривалого часу очолював факультет правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», фактично стояв у витоків формування юридичної освіти незалежної України – кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Володимир Сущенко.
Захід викликав неабияку зацікавленість у правничому середовищі, про що свідчить участь у ньому понад 500 осіб, серед яких були науковці та студенти юридичного факультету Запорізького національного університету. Для обговорення учасникам дебатів було запропоновано п’ять ключових питань: впровадження наскрізної магістерської програми підготовки правників; відмова від заочної форми підготовки правників; підготовка правників у закладах освіти зі специфічними умовами навчання; формат єдиного державного кваліфікаційного іспиту; гармонізація переліку галузей знань і спеціальностей в частині співвідношення галузей знань «Право» і «Міжнародні відносини» та спеціальностей «Право» і «Міжнародне право».
Як зазначив Андрій Бойко, специфіка юридичної професії визначає специфіку структури юридичної освіти. «Структура юридичної освіти полягає в 
тому, що для професійної діяльності та формування професійних компетентностей необхідні базові знання та вміння, закріплення базових вмінь та навичок, а також подальше їх удосконалення та поглиблення. Тобто, ми формуємо широту розуміння права, його взаємозв’язків, особливостей, застосування правових інститутів тощо, а далі відбувається вдосконалення компетентностей з вибором певної траєкторії, індивідуальної для студента. Для цього більше підходять магістерські наскрізні програми, коли немає розриву між освітніми програмами, а якість підготовки має цілісний, завершений характер та логічну послідовність. Дуже багато країн дотримуються наскрізної магістерської програми», – підкреслив спікер.
На противагу позиції Андрія Бойка Володимир Сущенко зауважив, що дискусії щодо розвитку правничої освіти тривають, принаймні, останнє десятиліття, проте жодна із запропонованих раніше концепцій, як і із законопроєктів, не отримала підтримки більшості правничої спільноти, як серед освітян-науковців, та і серед практиків. «Вважаю, що перше положення концепції суперечить декільком засадничим постулатам реалізації права людини на вищу освіту, а саме: завданням і принципам автономії закладів вищої освіти, концептуальним засадам Болонського освітнього процесу в Європейському Союзі, яким передбачена двоступенева вища освіта: бакалаврат і магістеріум; а також принципам академічної мобільності студентів і викладачів університетів Європи. Окрім цього, таке положення суперечить положенням чинного законодавства України в галузі вищої освіти», – акцентував увагу присутніх доповідач.
Представники юридичного факультету ЗНУ оцінили свою участь у заході не лише як цікаву, але й як дуже інформативну й корисну.
