Університет Абітурієнту Навчання Наука Міжнародна
діяльність
Студентське
самоврядування
Новини пресслужби ЗНУ / Новини / Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету менеджменту, скріпт-супервайзер української кінокомпанії «Kinorob» Аліна Величко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету менеджменту, скріпт-супервайзер української кінокомпанії «Kinorob» Аліна Величко

Проєкт «Історії успіхів випускників ЗНУ»: вихованка факультету менеджменту, скріпт-супервайзер української кінокомпанії «Kinorob» Аліна Величко
04.03.2021 11:28 Все Головні новини Факультети Менеджменту Відділ доуніверситетської підготовки, профорієнтації та працевлаштування Історії успіхів випускників ЗНУ ZNU Zaporizhzhia National University факультет менеджменту відділ доуніверситетської підготовки профорієнтації та працевлаштування пресслужба ЗНУ Історії успіхів випускників ЗНУ

У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». І черговий його матеріал присвячений розповіді про досвід професійного становлення й успіху вихованки ЗНУ Аліни Величко, яка у 2020 році закінчила бакалаврат факультету менеджменту,  а на сьогодні є скріпт-супервайзером української кінокомпанії «Kinorob». У цьому інтерв’ю вона поділилась своїм розумінням професії, життєвим досвідом і дала корисні поради.

- Пані Аліно, чому свого часу Ви обрали навчання саме у Запорізькому національному університеті на факультеті менеджменту?

- Я вступила до Запорізького національного університету, адже це – один із найпрогресивніших університетів Запоріжжя. Я нікуди не збиралась їхати після закінчення школи, вирішила точно залишатись у Запоріжжі, й обрала спеціальність «Менеджмент» у ЗНУ, адже це, на мою думку, – доволі універсальна спеціальність. Крім того, ця спеціальність має непогані відгуки. Зокрема, думка моїх знайомих, які навчались на старших курсах, стала для мене вирішальною. Дізнавшись, що в ЗНУ відбувається, як проходить навчання, я вирішила обрати саме цей фах. Якщо відверто, то я не знала, ким я хочу стати після школи. Я хотіла вступити до вишу, але так, щоб не жалкувати й не забирати документи після першого чи другого курсу. І я не пожалкувала. Обравши спеціальність «менеджмент», де мені було дуже цікаво навчатись, я багато чого дізналась. У 2020 році я закінчила навчання на бакалавраті, але в магістратуру вирішила не вступати поки що. Планую продовжити навчання трохи згодом, коли вирішу для себе, що мені необхідно.

- Що найбільше подобалось у навчанні?

- Під час навчання мені дуже подобались наші викладачі-практики, які цікаво викладали матеріал. На основі життєвих прикладів вони розповідали, як реагувати на ті чи ті ситуації, як із них виходити та що робити, розповідали про свій досвід, про свої злети й падіння. І це було дуже круто. Абсолютно всі викладачі кафедри бізнес-адміністрування та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності просто надзвичайні. Я вдячна викладачам за допомогу, за той внесок, який вони роблять для формування особистості студентів та для їх спрямування. Університет дає не просто можливість навчатись, але й здобувати освіту, сформувати свій світогляд, визначитися з тим, ким ми хочемо бути, що ми хочемо робити, які ми люди.

- Поділіться, будь ласка, найкращим Вашим спогадом зі студентського життя.

- Як на мене, найкращим спогадом зі студентського життя є весь перший курс, який насичений яскравими емоціями. Коли ти приходиш першого вересня на святкове урочисте відкриття нового навчального року, для тебе все навколо нове: й люди нові, і все інакше, ніж було. Тут починається нетворкінг, коли ти знайомишся зі своїми однокурсниками й одногрупниками. Також мені дуже запам’яталось посвячення у студенти на природі. Це все і є студентське життя, коли ти на перервах за кавою спілкуєшся з іншими студентами, ви плануєте різні заходи. Так, я згадую ми вирішили зібрати команду КВК, ми готували різні робочі назви та жарти. Та на сцену ми так і не вийшли, але етап підготовки був дуже цікавим. Також я згадую, як на другому курсі, коли я була головою соціального сектору факультету менеджменту в студентській раді, ми організувались, знайшли автобус, зібрали матеріальну допомогу й поїхали до дитячого будинку. Для мене це була дуже важлива подія, я пишаюсь своїм курсом і своєю групою.

- Якими були Ваші перші кроки після завершення університету?

- Свої перші кроки я зробила ще на другому курсі. Я пішла працювати в «Антикафе» барістою, барменом, адміністратором, людиною, яка знала всі настільні ігри. Це було дуже важливо для мене. І я радію, що не побоялась поєднувати навчання й роботу. Варт подякувати за це керівництву закладу і викладачам. У якийсь момент на 3 курсі я вирішила спробувати влітку після сесії поїхати до Києва й попрацювати там 3 місяці. Так сталося, що я залишилась в Києві, але не на дуже гарних умовах. Я змінювала місця роботи, мені було цікаво спробувати і те, й те. Але, все одно ,залишалась у галузі громадського харчування. У якийсь момент я стала керівником бару. Я попросила дати мені більше роботи й за цей обсяг обов’язків запропонувала свій кошторис. Я пояснила, чому в цьому закладі маленький прибуток, чому цільова аудиторія не доходить до закладу і запропонувала шляхи, як змінити ситуацію. Моя керівниця погодилась. Для мене це була захоплива робота. На мені була велика фінансова відповідальність, я вигадувала різні коктейлі, закуски, займалась бухгалтерією, контактувала з постачальниками, з гостями. Це був чудовий і цікавий період для мене. Але так склалися обставини, що цей заклад закрили, і я почала шукати іншу роботу.

- Розкажіть про себе: у якій галузі Ви сьогодні працюєте, чим займаєтесь? Чому Ви вирішили пов’язати своє життя саме з цим фахом?

- Сьогодні я працюю в кіновиробництві, й сюди я потрапила зовсім випадково. Зазначу, що коли я працювала в барі в Києві, у мене були дуже гарні відносини з гостями з різних галузей. У момент пошуку  нової посади до мене звернулись дві гості закладу й запропонували роботу. Одна з гостей працювала стилістом, їй я сподобалась своєю енергійністю. Вона шукала саме таку людину в команді й запропонувала попрацювати з нею. Кіновиробництво для мене було чимось невідомим, і я, звичайно, погодилась. Першого дня, коли я потрапила на знімальний майданчик, я відчула, що це – якесь диво. Я не розуміла, що відбувається: так багато людей, акторів, знімальна група. Кожна людина знає, чим вона зайнята, у кожного є свої задачі, план дій. І це дуже цікаво, це дуже мотивує. Працюючи на першому своєму проєкті, я стала скріпт-супервайзером та асистентом художника з костюмів. Моїм завданням було приведення до ладу костюмів, відслідковування сценарних днів, переміщення костюмів, робота зі сценарієм разом із творчою групою, допомога стилісту. Але під час карантину кіно не знімалось, особливої роботи не було, тож я сконцентрувалась на завершенні навчання, отримавши в минулому році диплом. Але я знала, що буду повертатися до Києва, адже розуміла, що мені подобається. Згодом мене порекомендували іншому художнику з костюмів, і мене запросили на зйомки Netflix з Жан-Клодом Ван Даммом.  Я до останнього в це не вірила, але коли я приїхала до Києва за мрією, я була приголомшена. Відзначу, що рекомендації та репутація є дуже важливі в кіновиробництві. І робота впродовж місяця з українською і французькою кіногрупами мене дуже надихнула. Тепер я працюю над іншим однорічним проєктом від каналу «1+1», вихід в ефір якого відбудеться вже незабаром. Я зрозуміла, що мені дуже подобається кіновиробництво, а також люди, які мене оточують, умови навколо. Проте особисте життя будувати дуже важко, бо часу майже немає

Ти постійно на зйомках, які тривають по 12-14 годин, але магія кіномайдинчика заворожує, ти відчуваєш себе тут іншою людиною. Кожний виконує на кіномайданчику свою роботу (реквізитори, асистенти, освітлювачі), всі абсолютно різні, у кожного – своя історія, як він сюди потрапив, але разом ви робите одну справу, й це підкуповує. Кожного дня ти навчаєшся чомусь новому на кіномайданчику, тебе можуть очікувати різні пригоди, суперуспіх, коли ми всі радіємо, що все вийшло, і це дуже мотивує працювати далі. Сьогодні я дуже щаслива, що тоді зробила правильний вибір.

- Які «плюси» та «мінуси» у Вашої роботи?

- Великим «плюсом» моєї роботи є постійний розвиток, рух, навчання, нові знайомства, достатньо гарна заробітна плата, можливість подальшого зростання. Насправді, кінознімальних майданчиків, проєктів, продакшенів дуже багато, але це – дуже маленький світ, люди тут дуже часто перетинаються. Є також кіномайданчики інших країн. А «мінусом» такої роботи є нестача часу на себе, на близьких, на подорожі. Так, вдома у Запоріжжі з близькими я бачусь всього кілька днів, адже ця робота непередбачувана й важко щось спланувати. Крім того, особливістю такої діяльності є фрілансовий формат роботи в різних проєктах. При цьому необхідно постійно багато працювати, демонструвати свої професійні якості, аби тобі надали перевагу під час вибору персоналу й команди для наступного проєкту.

- Що Вас надихає і мотивує працювати?

- Швидше за все, це люди і сам факт розвитку. Це надихає, але засиджуватись у одній галузі кіноіндустрії я не планую. Мені подобається працювати на кіномайданчику, але я не відчуваю себе стилістом. Більше мені подобається продюсування, тому зараз я працюю над тим, щоб продовжити навчання за цим фахом у магістратурі. Мені подобається організовувати процеси, працювати над логістикою, комунікувати, працювати з фінансами. Я обрала вже для себе наставника, у якого планую працювати асистентом у цій галузі. Я впевнена на всі 100%, що це в мене вийде. Я знайшла себе в цьому, далі – тільки більше.

- Які якості, на Вашу думку, притаманні успішному менеджеру?

- Я вважаю, що успішний менеджер повинен бути рішучим. Я вдячна своєму бекграунду в галузі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Успішний менеджер – це той же успішний продюсер. Коли ти рішучий, коли ти знаєш, що ти робиш, коли в тебе є механізми роботи, коли ти знаєш, як переконати людину купити товар, послугу чи проєкт, ти зможеш бути успішним менеджером. Наприклад, можна вдало продати тізер, щоб замовник вирішив знімати фільм. Людина не зможе бути успішною в тій галузі, яка їй не подобається. Тому для будь-якого важливо розібратись, ким вона хоче бути, що хоче робити і що хоче від себе. Відповівши на ці запитання, можна стати успішним і в галузі менеджменту, і в продюсуванні та в інших галузях.

- Найефективніша порада, яку Ви дізнались під час своєї професійної кар’єри або від викладачів під час навчання?

- Важливою є порада «бути в часі». Це означає організувати особистий тайм-менеджмент своїх процесів і своєї діяльності. Бо якщо ти запізнюєшся, ти втрачаєш можливості. Важливо для професійної діяльності вести планер і схоплювати все «на льоту», потрібно розбиратись у всіх процесах. Якщо ти чогось не знаєш, ти повинен про це дізнатись, щоб працювати ефективно. Не можна казати, що ти чогось не знаєш.

- Що допомогло Вам бути успішною в роботі й професії, які знання та навички необхідно для цього здобути?

- З огляду на те, що я потрапила в кіновиробництво випадково, мені допомогло те, що я розібралась сама в собі, в тому, чого я хочу,– і все стало на свої місця. До цього за чотири роки цікавого навчання я до кінця не розібралась, що мені далі робити в житті і мене це дуже лякало. Потрібно завжди прагнути до того, що ти хочеш і робити саме це, бути відкритою до нового, постійно навчатись і вдосконалюватись, щоб тебе помітили.

- Що Ви можете порадити студентам і випускникам ЗНУ, зокрема факультету менеджменту?

- Раджу студентам вчити англійську мову, відкривати світ для себе і самим відкриватись світу, побільше мріяти, ходити на різні толоки, виставки, брати участь у різних заходах, адже це допоможе вибудовувати правильні зв’язки з необхідними людьми.

 

 

 

 

Схожі новини