Проєкт "Історії успіхів випускників ЗНУ": вихованка математичного факультету, талановита вчена та викладачка Наталія Манько
У Запорізькому національному університеті (ZNU, Zaporizhzhia National University) триває втілення в життя профорієнтаційного проєкту «Історії успіхів випускників ЗНУ». Сьогодні в його рамках пропонуємо вам інтерв’ю з вихованкою математичного факультету (рік випуску – 1997 р.), старшою викладачкою кафедри програмної інженерії Наталією Манько.
- Пані Наталію, поділіться, будь ласка, спогадами з часів студентства. Якими були ваші перші враження від навчання?
- У нас була дуже дружна група. Ми зустрічаємося і зараз, у нас є група в Вайбере, вітаємо зі святами, ділимося успіхами. Спочатку в групі було 25 осіб, із них – 2 хлопця. Більшість наших дівчат полюбляли пекти, ми відзначали всі дні народження в гуртожитку обов'язково з домашнім пирогом. «Міські» студенти годинами «висіли на телефоні», вирішуючи завдання разом. На 3 курсі я брала участь, напевно, в першому загальноуніверситетському спортивному конкурсі в команді з аеробіки. Ми посіли 2 місце, а 1 було в команди факультету фізичного виховання.
- Якби сьогодні якимось дивом можна було повернути час назад, коли треба було йти на пари, складати іспити, до кого з викладачів факультету і на які дисципліни Ви б хотіли знов потрапити і чому?
- До Наталії Георгіївни Романович, якої на сьогодні, на жаль. немає в живих. Вона викладала аналітичну геометрію. Вона була справедлива, інтелігентна, коректна, послідовна.
..
- Чому для здобуття вищої освіти Ви свого часу обрали саме математичний факультет ЗНУ? Коли народилася Ваша мрія стати математиком, і чи була у вас інша альтернатива, інші інтереси?
- Родичі з боку мами – вчителі (філології, біології, музики, початкових класів, вихователі дитячого садку). У школі всі предмети непогано давалися, тому схилялася до педагогіки при виборі професії. Чому математика? У мене був (на жаль, зараз він уже покійний) прекрасний учитель у старшій школі – Сергій Миколайович Путій. Починаючи з 4 курсу, працювала в 103 школі, була вчителем 1 категорії.
- У студентські роки чи брали участь у громадському, науковому житті університету? Що загалом на той час було у Вас в пріоритеті? І що з тих напрацювань і навичок, можливо, потім знадобилося для розвитку професійної кар’єри?
- Пріоритетом для мене було отримання професійних знань і подальше їх застосування на практиці в школі. Ставлення викладачів факультету до нас навчило бачити в учнях, студентах людини з її проблемами, життєвою ситуацією, думками, а не «напхати знаннями», а там «хоч не розвиднюйся».
- Після університету Ви встигли побудувати стрімку кар’єру. Одразу після його закінчення де Ви працювали? Які посади потім займали і чим взагалі займалися? Поділіться секретом такого успіху і деякими біографічними моментами свого професійного становлення.
- «Стрімку» – голосно сказано, ніколи не була 
кар'єристкою. У школі – учитель 1 категорії (далі стала працювати тільки в ЗНУ); асистент, а потім старший викладач кафедри алгебри і геометрії, потім – загальної математики, тепер працюю на кафедрі програмної інженерії. Займаюся улюбленою справою. Вчу і злегка виховую «дорослих дітей» – наших студентів; деяким надаю посильну психологічну допомогу. На перше місце ставлю сімейні цінності й «дитячий успіх» (двох своїх старшокласників і «чужих» моїх дітей-студентів)
- Чи підтримуєте Ви зв’язки із Вашими колишніми одногрупниками та викладачами?
- Про зустрічі з одногрупниками я вже згадувала, ми активно спілкуємося онлайн. Із моїми викладачами: Стеганцевою П.Г, Красиковою І.В, Зіновєєвим І.В., Костюшко І.А. – працюю на факультеті; відійшов від справ Приварников Аркадій Костянтинович, але зв'язку з ним не втрачаю.
- Що найцікавішого і найбільш визначного для Вас сталося за період Вашої професійної діяльності? І над чим сьогодні працюєте?
- Складно виділити найяскравішу подію. Основна частина навантаження – це робота на 1 курсі. Цікаво допомагати новачкам; спостерігати, як вони професійно й морально ростуть; радіти тому, якими фахівцями і чудовими людьми ми їх випускаємо...
- Насамкінець традиційне запитання: що б Ви побажали вступникам, першокурсникам та студентам інших курсів математичного факультету та ЗНУ загалом? А також – надайте, будь ласка, якісь цінні поради, як їм стати професіоналами своєї галузі й досягти здійснення своєї мрії?
- Математичний факультет – the best! Це – дружний, згуртований колектив. У процесі отримання освіти студенти навчаються раціонально мислити, не здаватися, вирішувати проблеми... Абітурієнти приходять сюди різні: хто – свідомо, хто – випадково. Деякі не витримують складнощів. Спілкуюся з випускниками минулих років: їхні долі склалися по-різному. Серед них є вчителі, а ще –звичайні, завучі, директори, керівники районних, обласних методичних об'єднань, менеджери, торгові агенти, бухгалтери, економісти, перукарі і навіть стоматологи! Але жоден із них не пошкодував про студентські роки, проведені на математичному факультеті, і, якби їм випав другий шанс, то вони б вчинили так само й вступили до ЗНУ на цей факультет.
